Ярема О.М.
Тернопільський державний медичний університет, Україна
АЛЮМІНІЙ ЯК ТОКСИЧНИЙ МІКРОЕЛЕМЕНТ ПРИРОДИ
Хімічні елементи, які надходять в живий організм з води, ґрунту, повітря, можуть негативно впливати і призводити різні відхилення у стані здоров’я. Доведено, що токсичними є такі хімічні елементи, які навіть за незначного забруднення довкілля ініціюють патологічні процеси в організмі. Для цих елементів характерний малий діапазон між безпечною і несприятливою дозою, або експозицією. Пріоритетним в оцінці впливу хімічних елементів на організм людини є їх надходження в організм з їжею та водою. У їхньому добовому балансі найбільше надходить літію і цинку (10 -4 моль), а також алюмінію, сурми, заліза, бору і брому (10 -4 - 10 -5 моль) [1].
Токсична дія хімічних елементів тісно пов’язана з їхньою всмоктуваністю у шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Алюміній має мінімальну всмоктуваність, яка залежить від віку, рівня елемента у добовому раціоні, його концентрації у функціональних тканинних депо, вмісту ферментів ШКТ, активно c ті ендокринної системи, наявності та стадії захворювань [1]. Встановлено, що посилення всмоктування алюмінію в травному каналі, відбувається при поєднанні його із окремими харчовими речовинами, наприклад із лимонною кислотою. Зміни складу мікрофлори кишечнику проходять протягом всього життя людини, але вони короткочасні й оборотні. До факторів ризику розвитку дизбіотичних порушень відносяться санітарно-гігієнічні і клімато-географічні фактори (промислові яди, радіація, зміни складу води), гастроентерологічні й інфекційні захворювання, ішемія кишечнику, вживання лікарських засобів. Слід відзначити, що порушення біоценозу особливо швидко розвиваються і несприятливо протікають в дитячому і старечому віці [2, 4, 5].
Несприятливі умови середовища проживання находять своє відображення в погіршенні здоров’я особливо дитячого населення, яке в силу своєї морфо-функціональної незрілості відрізняється підвищеною чутливістю до недостатнього або надлишкового надходження хімічних елементів. Вивчення мікроелементного складу організму дітей у волоссі дає змогу діагностувати адекватний вплив комплексу факторів навколишнього середовища на здоров’я. Після проведених досліджень Маймуловим В.Г. та ін. (2005) було встановлено, що при зниженні концентрації деяких есенціальних мікроелементів одночасно збільшувалася концентрація токсичних мікроелементів, що підтверджувало відомий факт їх синергізму й антагонізму. Ними також виявлено навантаження токсичним мікроелементом алюмінієм, який є антагоністом есенціального мікроелементу кальцію. Дані Смоляр В.І. (2000) свідчать про те, що вміст алюмінію в харчових продуктах значно коливається, іноді досягає 105мг/кг. Крім того, доведена шкідлива дія алюмінію на організм людини в разі використання його сполук в системі штучного гемодіалізу [3, 4]. Тому можна вважати, що прийшов час співставити переваги алюмінію із тією ціною, яку за це приходиться платити суспільству.
Найпоширенішими симптомами при хронічному отруєнні сполуками алюмінію є нейротоксична дія (порушення рухових функцій, послаблення пам’яті, психотичні реакції за дуже високих концентрацій алюмінію у корі головного мозку). Надлишкове надходження цього елемента негативно впливає на обмін речовин і сприяє фібролізуванню легеневої тканини, інтерстеціальному запаленні легень і нирок. Алюміній, діючи на ядерний хроматин, змінює активність кількох ферментних систем, а також конкурує з фосфором, кальцієм та залізом. Негативна дія цього елемента підсилюється при гіпервітамінозі Д, гіперсекреції паращитовидної залози й алкоголізмі [1].
Отже, внаслідок зростання навантаження на людський організм зі сторони навколишнього середовища багатьох мікроелементів, на сьогоднішній день виникає необхідність проведення експериментальних досліджень, для встановлення безпечності їх хімічних сполук у використанні в побуті й для життя людини.
Список використаних джерел:
1. Забруднення ґрунту хімічними елементами: фактори ризику, негативний вплив на здоров’я / [Гребняк М.П., Гребняк В.П., Єрмаченко О.Б., Павлович Л.В.] // Довкілля і здоров’я. – 2007 . –№ 3 (42). – С. 22-29.
2. Христич Т.Н. Микробиоценоз кишечника: механизмы развития, клиника дисбиоза и возможная коррекция его нарушений / Т.Н. Христич // Сучасна гастроентерологія. – 2010. – № 1 (51). – С. 86-91.
3. Особенности микроэлементного статуса у детей Санкт-Петербурга / [ Маймулов В.Г., Якубова И.Ш., Чернякина Т.С. и др. ] // Гигиена и санитария. – 2005. – № 6. – С. 64-65.
4. Смоляр В.І. Фізіологія та гігієна харчування / В.І. Смоляр. – К : Здоров’я, 2000. – 332 с.
5. Intestinal microflora in early infancy composition and development / [Fanaro S., Gbierici R., Guerrini P., Vigi V.] // Acta Pediatr. – 2003. – Vol. 91, suppl. – P. 48 - 55.