VI Международная научно-практическая конференция "Наука в информационном пространстве" (16-17 сентября года)

Хотюн Н.В.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

ПОЗИЧЕНІ ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

Для забезпечення безперервності виробництва та збуту продукції підприємства одне з основних значень має оборотний капітал, що повинен знаходитись у достатньому розмірі на всіх стадіях обігу. Оборотний капітал формується та поповнюється з власних, залучених (прирівняних до власних ) та позичених джерел. За сучасних умов перед підприємствами часто виникає проблема недостатності власних коштів для забезпечення потреби в оборотному капіталі, тому доцільним є використання також і позичених джерел.

Позичений капітал характеризується наступними позитивними особливостями [1, с. 209]:

- достатньо широкі можливості залучення, особливо при високому кредитному рейтингу підприємства, наявності застави чи гарантії поручителя;

- забезпечення зростання фінансового потенціалу при необхідності суттєвого зростання темпів росту обсягів господарської діяльності ;

- більш низької вартості, порівняно з власним капіталом

здатність генерувати приріст фінансової рентабельності (коефіцієнта рентабельності власного капіталу ).

Серед недоліків використання позикового капіталу виділяють такі:

- наявність небезпечного ризику зниження фінансової стійкості та втрати платоспроможності

- зниження норми прибутку, що зменшується на суму позичкового процента у всіх його формах

- висока залежність від коливань кон’юнктури фінансового ринку

- складність процедури залучення, оскільки надання кредитних ресурсів залежить від рішення інших господарюючих суб’єктів.

Підприємство, що використовує позичений капітал, збільшує потенціал свого розвитку, одночасно піднімаючи ризик фінансової стійкості.

Основні види позичених джерел формування оборотного капіталу зображені на рис. 1.

Подпись: Позичені джерела формування оборотного капіталу підприємства


Подпись: Рис.1. Основні види позичених джерел формування оборотного капіталу підприємств

Серед позичених джерел фінансування оборотного капіталу переважає використання короткострокових (до одного року ) банківських кредитів.

Кредити банку дають змогу організаційно ув’язувати всі джерела оборотного капіталу і справляють активний вплив на раціональне формування запасів сировини, матеріалів, готової продукції та інших видів матеріальних цінностей [2, c . 127] .

Планування потреби в позиковому оборотному капіталі включає розрахунок необхідної суми кредиту з урахуванням залишку нормованих товарно-матеріальних цінностей за діючими цінами і власним оборотним капіталом [1, c. 179] .

Крім банків, підприємства можуть отримувати позики від інших (небанківських) фінансових установ. В такому випадку найчастіше оформляється вексель, що є однією з найпростіших та найпоширеніших форм кредитних грошей.

Серед позичених джерел формування оборотного капіталу науковці зазначають кредиторську заборгованість . В даному випадку думки вчених розділені, оскільки одночасно кредиторську заборгованість також відносять і до сталих пасивів, які прирівнюють до власних джерел.

За кредиторської заборгованості постачальникам залучення коштів відбувається в товарній формі на відміну від власних оборотних коштів і банківського кредиту, які виступають у грошовій формі. Розмір і тривалість простроченої кредиторської заборгованості залежать від конкретних умов організації та використання оборотних коштів, особливо від розміру та тривалості простроченої дебіторської заборгованості , головним джерелом покриття якої і є кредиторська заборгованість [2, с.127 ].

Використання позичених джерел формування та поповнення оборотного капіталу має свої переваги та недоліки. Також важливе значення мають можливості підприємства залучення коштів з різних джерел, на що впливають зовнішні чинники (наприклад, законодавчо-нормативна база діяльності, рівень інфляції, рівень відсоткових ставок за кредитами) та внутрішні чинники (фінансовий стан підприємства, обсяг прибутку, рентабельність виробництва).

Отже, підприємству важливо обирати такі джерела фінансування, що будуть найбільш ефективні відповідно до умов зовнішнього та внутрішнього середовища.

Список використаних джерел:

1. Бланк И.А . Управление формированием капитала / И.А. Бланк . – К.: "НИКА-ЦЕНТР", 2000 .

2. Гриньова В.М. Фінанси підприємств: [навч. посібн.] / В.М. Гринькова, В.С. Корда, Г.І. Лепейко. – Х.: Видавництво ХДЕУ, 2001.

3. Зятковський І.В. Фінанси підприємств / І.В. Зятковський. – Тернопіль, " Економічна думка" , 1999.

4. Петренко Ю.В. Проблеми забезпечення обіговими коштами виробничих підприємств в умовах економічної кризи / Ю.В. Петренко // Фінанси України. – 1998. – №9. – С.106-109.

5. Примак Г. О. Економіка підприємства: [ навч. посібн. ] .- К . : "Вікар" , 2002 .

6. Фінанси підприємств : [ підручник ] / [ за ред. Поддєрьогіна А.М. ] – К. , 2000 .