К.е.н. Кропельницька С.О., Кельбас О.Т.

Прикарпатський національний університет ім.В.Стефаника, Україна

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ У СИСТЕМУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Аксіомою є сьогодні думка про те, що чим вище рівень освіти населення країні, тим краще розвивається її економіка, нижче рівень безробіття і вище тривалість життя. На думку А.Маршалла витрати на освіту найкращий спосіб капіталовкладення для окремого індивіда та суспільства в цілому.

Із значної кількості характеристик, що складають людський потенціал, теорія людського капіталу досліджує зокрема ті, що істотно впливають на зміну доходів. Це відноситься до здоров'я, творчих здібностей, освіти, професійних навичок, мобільності. Дослідження закордонних та вітчизняних економістів доводять, що особливе місце посідає взаємозв’язок між інвестиціями в освіту та майбутнім збільшенням доходів.

Отже, одним із видів інвестицій в людський капітал є витрати на освіту, включаючи і підготовку за місцем роботи. Адже освіта формує робочу силу, яка стає більш кваліфікованою і продуктивною.

Для розрахунку зисків та витрат при інвестиціях в освіту з плином часу слід провести прогресивне дисконтування вигід, очікуваних у майбутньому.

Введемо поняття дисконтування вигід. Вигоди, які отримуються у майбутньому , завжди мають меншу цінність порівняно з тими вигодами, які отримуються сьогодні, з огляду на ряд причин психологічного характеру. Людині властиво оцінювати наявні блага вище, ніж майбутні з огляду на можливість передчасної смерті, зміни обставин життя, падіння незначимості одиниці споживання при зростанні його загального обсягу.

Отже, незалежно від того, як люди збираються використати свої доходи, вони будуть оцінювати теперішню вартість (цінність) своїх майбутніх доходів, тобто коригувати цінність вигід з плином часу. Цей процес називається дисконтуванням майбутніх доходів.

Різниця між дисконтованими величинами витрат і вигід – «чиста приведена вартість NPV» - вважається найточнішим критерієм доцільності будь-якого інвестиційного проекту:

, де

NPV – чиста приведена вартість;

- дохід від інвестицій у людський капітал у період t;

- величина витрат у період t;

n – кількість періодів часу;

r - ставка дисконтування.

Витрати, пов’язані з одержанням освіти, більшість науковців і практиків розподіляють на три групи: 1. Прямі матеріальні витрати (витрати, що здійснюються майбутнім власником людського капіталу або іншим інвестором (державою, підприємством, сім’єю) як плата за навчання, витрати на підручники, послуги бібліотеки, копіювання, канцтовари тощо. 2. Витрати, пов’язані зі зміною місця проживання (вартість житла, транспортні витрати, збільшення витрат на харчування у зв’язку з відокремленістю від сім’ї тощо). 3.Втрачені заробітки.

Розглянемо розрахунок ефективності інвестицій у вищу освіту на конкретних прикладах – за ідеальних та реальних умов.

Таблиця 1. Розрахунок ефективності інвестицій в освіту випускника, майбутнього викладача ВНЗ (за ідеальних умов)

А саме: у першому випадку визначимо, які вигоди отримає випускник економічного факультету, майбутній викладач ВНЗ. Припустимо ситуаці ю , що його витрати на навчання складатимуть 4200 грн. у рік за контрактом, без витрат на харчування і витрат, які виникають зі зміною житла (табл.1). У цьому випадку інвестовані кошти повернуться за 2 роки.

Якщо враховувати, що студент буде нести витрати на харчування, витрати на оплату житла (наприклад, гуртожитки тощо), а також, що майбутній працівник буде сам себе утримувати (без допомоги батьків), термін окупності триватиме близько 9 років.

Таблиця 2. Розрахунок ефективності інвестицій у вищу освіту випускника, майбутнього викладача ВНЗ (за умов реальності)

Третій випадок розглядаємо за умов, що майбутній випускник економічного факультету працюватиме у банку при середньомісячній заробітній платі 2000грн., враховуючи величину прямих матеріальних витрат. Термін окупності становитиме 2,5 роки.

Можемо зробити висновок, що нагромадження населенням знань, навичок і досвіду потребує величезних витрат матеріальних і трудових ресурсів і від держави, і від підприємств, і від громадян як у сфері освіти, так і поза нею.

Таблиця 3.Розрахунок ефективності інвестицій в освіту випускника, майбутнього працівника банку (за умов реальності)

Ці витрати можна врахувати лише частково, але і такі розрахунки (здійснені у розвинутих країнах) показують, що вартісна оцінка нагромадженого людського капіталу перевищує розміри матеріального нагромадження. Більше того, темпи нематеріального нагромадження перевищують темпи матеріального нагромадження і визначають темпи економічного розвитку країни.

Отже, збереження і розвиток освітнього потенціалу населення України ми вважаємо стратегічною передумовою відродження національної економіки.

Список використаних джерел:

1 . Андросова Л.А. Экономика труда: [учебн. пос.] / Л.А. Андросова. – Пенза: Пенз. гос. ун-т, 2005. – 160 с.

2 . Бондаренко В.И. Человеческий капитал как показатель уровня общественного развития / В.И. Бондаренко // Социологические исследования. — 1999. — № 9. — С. 89—101.

3 . Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О.А. Грішнова. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2001.

4 . Димкив О. Социальный капитал / О. Димкив // Социология теория, методы, маркетинг. — 2004. — № 4. — С. 54—65.

5 . Нейстик Т. Культурный, социальный и символический капиталы / Т. Нейстик // Соціологія: теория, методы, маркетинг. — 2005. — № 4. — С. 124–147.

6 . Соціологія: короткий енциклопедичний словник [у клад. В.І. Волович, В.І. Тарасенко, М.В. Захарченко та ін. ; п ід заг. ред. В.І. Воловича ] . — К.: Укр. центр духовн. культури, 1998.

7 . Шматко Н.А. Анализ культурного производства в генетическом структурализме Пьера Бурдье /Н.А. Шматко // Вестник социологии РАН. — 2001. — № 2. — С. 302– 322.