VI Международная научно-практическая конференция "Наука в информационном пространстве" (16-17 сентября года)

К.філол.н. Семко Н. М.*, к.психол.н. Городецька Н.Г.**

*Львівський інститут банківської справи, Україна

**Львівський національний аграрний університет, Україна

ЛЕКСИКО- СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФАХОВОЇ МОВИ

 

Аналіз лексико-семантичних особливостей одиниць фахової мови (ФМ) і терміносистеми (ТС) механізації процесів сільського господарства   (всього 200 тис. од.) дає можливість дійти таких висновків:

1. Усі повнозначні одиниці ФМ є термінами, що співвідносяться з відповідними системами понять. Їх можна поділити на три тематичні групи вищого ступеня узагальнення: «людина», «засоби виробництва у с.-г» та «природа». Друга група «засоби виробництва у с.-г» включає підгрупу «механізація процесів с.-г. та засоби її здійснення», яка і складає ТС, що розкриває тему даної ФМ і є її ядром. Найближче до ядра розміщені ТС полеводства та тваринництва. Їх терміни найчастіше після термінів механізації с.-г. входять у списки найчастотнішої лексики ФМ, часто виступаючи компонентами термінологічних словосполучень(ТСС), наприклад, corn picker , calf feeder , potato harvester .

2. В ТС «механізація процесів с.-г. та засоби її здійснення» можна виділити три основних лексико-семантичних групи (ЛСГ): «засоби механізації», «процеси»,   і «сфера забезпечення технікою», за значної переваги першої (91,5%). Велика кількість (72,3%) термінів-елементів ТС механізації с.-г. є загально технічними термінами чи термінами інших наук, до того ж серед однослівних термінів їх більше (83,4%) ніж серед ТСС (67,5%). Специфіку ТС складає 27,7% термінів.

3. Номінація головного поняття відбувається в основному за ознакою функції (47,5%), яка входить в інваріантне значення більшості назв машин та обладнання. У номінації складових частин машин значимість ознаки функції падає (механізми – 40,8%; вузли – 28, %; деталі – 13,2%).

4. Термін machine називає більш мобільні, а   installation , equipment менш мобільні засоби механізації, хоча чіткої послідовності у їх вживанні не спостерігаємо ( milking installation , milking machine ).  

5 . Терміни-назви с.-г. машин відрізняються етимологічними основами від назв машин для механізації тваринницьких ферм, частин машин, конструктивних елементів та характеристик. Перші, зазвичай, названі автохтонними словами, якими називали відповідні найпростіші знаряддя праці ( hoe rotary hoe , harrow power harrow ) і людей-виконавців відповідних операцій ( mower -   two - drum mower , reaper ) . Для номінації інших використовуються запозичені слова,   а саме назви машин з аналогічними ознаками в інших сферах науки/техніки ( elevator , agitator )   і назви загально технічних понять – вузлів механізмів, деталей ( gear , bar , stability , pitch etc .), на основі яких будували машини та обладнання для механізації сільськогосподарських процесів.

6. Однослівний термін або опорний компонент ТСС експлікує лише основні диференційні ознаки головного поняття, наприклад, mixer – виконавець (- er ) функції змішування ( mix -), решта   ознак названого поняття імплікуються. Однак саме вони однозначно визначають термінологічний смисл, без них неможливо ідентифікувати машину чи механізм, які названі однослівним терміном mixer . У більшості випадків   (87,1%) головне поняття, якому відповідає опорний компонент ТСС, уточнено додатковими експліцитними ознаками, що уточнюють його за об’єктом призначення (25%) – corn reaper , функцією (19,5%) - gathering point , конструкцією (14,5%) - duck - foot cultivator , приналежністю до цілого (10,7% - plow wheel , принципом роботи (8,1%) – pneumatic seeder , тощо. В одному терміні (чи ТТС), як правило, експлікуються не всі можливі смислорозпізнавальні ознаки (СРО), а лише комунікативно релевантні у заданій ситуації, решта імплікуються. Встановлено кількісно-якісне варіювання експліцитних ознак у залежності від ЛСГ: машини уточнюються головним чином ознаками конструкції (34,4%), об’єкта (19,9%), принципу роботи (12,4%); частини машин – ознаками функції (27,8%), приналежності до цілого (24,3%); процеси – ознаками об’єкта (41,8%) тощо. Кількість експліцитних СРО поняття визначається екстралінгвістичними факторами – кількістю релевантних диференційних ознак поняття: зареєстровано, до прикладу, 49 термінів-назв плугів ( plow ),   52 терміни, що називають різні типи та види тракторів ( tractors ), 10 термінів-назв змішувачів кормів ( mixer ) .

7 . ТС механізації с.-г. широко використовує по   декілька назв на одне поняття (24,9%), часто   за різними диференційними ознаками. Їх часто вважають синонімами.   Але синонімія – це властивість парадигматичних відношень між словами. В даному випадку терміни зближуються у плані синтагматики. Зареєстровано різноманітні способи варіювання: а) заміна одного чи всіх компонентів (49,8%) – grass cutter lawn mower ,   якщо відбувається заміна опорного компонента більш загальним терміном – machine , unit , etc , то змінюється родо-видовий статус названого поняття – direct - feed conditioner direct - feed machine , trailed plow trailed unit ;   б) усічення імплікованого комунікативно релевантного компонента (23,%%) – spring - tine cultivator spring cultivator , в) додавання уточнювальних компонентів (17,7%), що відображають неістотні або редундантні ознаки понять – special offset headland plow -   offset plow , г) зміна граматичної форми компонентів (5,8%) – wheeled tractor wheel tractor ; д) заміна розгорнутого ТСС «конденсованим терміном» (3,1%) – skim coulter skimmer , hedge trimmer hedger .

Вживання значної кількості функціональних термінів-варіантів пояснюємо відсутністю стандартизації термінів, відмінністю у комунікативній значимості окремих ознак об’єктів у різних ситуаціях спілкування, прагненням до скорочення плану вираження з метою економії мовних засобів.