К .е.н. Гринько Т.В., Чуйко О. В.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Україна

УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

 

Сучасною тенденцією світового господарства залишається глобалізація економіки. Так, взаємозалежність між країнами   змушує орієнтувати стратегію регулювання на використання удосконалених технологій, розвиток наукоємних галузей, стимулювання інноваційних процесів з метою одержання конкурентних переваг на міжнародних товарних ринках.   Створення подібних умов головним чином залежить від державного регулювання, її методи повинні трансформуватися під впливом новітніх тенденцій. Проте, на думку економістів неоліберальної школи, в основі процесів регулювання повинен бути механізм ринку, тобто глобальний ринок буде ефективним і   раціональним при мінімальному втручанні держави.

У зв’язку з цим, слід проаналізувати позиції українського уряду, щодо режиму регулювання інноваційних парків, базуючись на порівняльному аналізі діючого законодавства та проекту Податкового Кодексу, адже податкова політика виступає основним інструментом державного регулювання та являється джерелом доходу бюджету.

Головна зміна, що буде в новому Кодексі – це відміна цільових субсидій. Замість них підприємці зможуть розраховувати на суму податку на прибуток, що буде зараховуватись на їхні спеціальні рахунки. Умови та період користування залишаться такі же як і для цільових субсидій, а саме: сума податку на прибуток, сплаченого підприємством зараховується на їхні спеціальні рахунки на час дії інноваційного проекту,   в разі не використання після закінчення 3-х місячного періоду з моменту закінчення проекту або за умови закінчення строку дії свідоцтва про державну реєстрацію невикористанні кошти перераховуються до Державного бюджету.

Умови ввезення в Україну нового устаткування, комплектуючих матеріалів, які не виробляються на території країни, але необхідні для реалізації проектів, залишаться сталими. Тобто звільняються від ввізного мита, проте в разі нецільового використання, підприємство буде зобов’язане компенсувати суму не сплаченого податку та 120 % облікової ставки Національного Банку України.

Аналізуючи нині діючий ЗУ «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» необхідно відзначити,   за цим нормативним документом держава має більше повноважень щодо їх регулювання, порівняно з новим проектом Податкового Кодексу. Так, Кабінет Міністрів України контролює використання підприємствами коштів цільових субсидій, окрім цього учасники спільних підприємств підзвітні виконавчому органу держави. Серед умов, які передбачає діючий Кодекс, але які були виключені з нової редакції, є:

-      надання податкового векселя на податкові зобов’язання підприємства, при імпорті товарів та матеріалів;

-    зарахування податкових платежів підприємства на спеціальні рахунки, при цьому 50 % - на рахунки виконавця проекту, а 50 % - на рахунок керівного органу проекту;

-      дозволяється прискорена амортизація задіяного у проекті технологічного парку основних фондів (норма щорічної амортизації 20 %).

Таким чином, порівнявши діюче законодавство в цій галузі з новим проектом Податкового Кодексу, відзначимо, що політика Уряду відносно розвитку інноваційної галузі змінилась, зведення до мінімуму контролю з боку держави означає про перехід до ринкової системи регулювання, та в той же момент, в новій редакції майже відсутні активні стимулюючі дії стосовно розвитку даної галузі. Такі дії дещо суперечать методам, які використовуються в розвинутих країнах. Уряди цих країн частіше за все застосовують наступні заходи:

-    включення витрат на інноваційний розвиток приватного сектору до собівартості продукції;

-    використання системи адресних пільг для наукових витрат;

-    пільгове кредитування та пайове фінансування крупних проектів;

-    використання для наукового обладнання прискорених норм амортизації.

Очевидна суперечливість між світовим досвідом та новою редакцією Податкового Кодексу. Переважна більшість методів, які є дієвими в розвинутих країнах, будуть скасовані. Механізм регулювання, який передбачається в майбутньому, може призвести до зниження конкурентоспроможності через відсутність стимулювання інвестиційної діяльності особливо для довгострокового фінансування нових проектів.

З метою створення більш сприятливих умов   для розвитку інноваційної галузі в України, можна виділити декілька напрямків подальшого реформування саме Податкового Кодексу в контексті даної галузі:

1) національна підтримка реалізації наукових проектів шляхом надання пільгових кредитів;

2) зменшення кількості податків для підприємств – початківців;

3) залучення на національні ринки перспективних високотехнологічних підприємств з метою сприяння активізації інноваційних процесів;

4) переглянути методику нарахування податку на прибуток, так як згідно з новим проектом, підприємці використовують саме цю суму для реалізації проектів;

5) орієнтувати стратегію розвитку інноваційної галузі з урахуванням спорідненої та підтримуючої галузі.