III Международная научно-практическая конференция "ИНВЕСТИЦИОННЫЕ ПРИОРИТЕТЫ ЭПОХИ ГЛОБАЛИЗАЦИИ: влияние на национальную экономику и отдельный бизнес" (7-8 октября 2010 года)

Макогін З.Я.

Львівська комерційна академія, Україна

ПРОБЛЕМИ НА ШЛЯХУ ДО ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ З КИТАЮ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

 

Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю залучення інвестицій в економіку України з метою розвитку інфраструктури та модернізації виробничих потужностей провідних галузей економіки. Адже підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств залежить від активізації інвестиційної діяльності та функціонування стратегічно важливих об’єктів.

Постановка проблеми. Враховуючи швидке економічне зростання Китаю та, як наслідок, надлишок фінансових ресурсів у цій країні актуальним залишається питання залучення китайських інвестицій у модернізацію вітчизняних інфраструктурних об'єктів. За даними Державного комітету статистики станом на початок 2010 року обсяги китайських капіталовкладень в українську економіку становили 11,4 млн. дол. США (рис. 1), а це 0,028 % від загального обсягу залучених інвестицій за цей період. Враховуючи потенційні можливості Китаю така статистика на сьогоднішній день залишається не втішною.

Рис. 1. Прямі іноземні інвестиції в Україну з Китаю (ПІІ) (на початок року; млн. дол. США)

За: [1, с. 18]

Хоча як показує рис. 1 ПІІ з Китаю мають тенденцію до зростання, інвесторам пропонуються різноманітні проекти реалізація яких допоможе при проведенні Євро-2012. Адже загальні прогнозні обсяги фінансування Державної Програми складають 126,4 млрд. грн., з яких 73,3 відсотки загальної суми планується реалізувати за рахунок небюджетних джерел, насамперед, за кошти інвесторів [2].

На розгляд потенційних вкладників пропонуються такі пропозиції як будівництво доріг, енергетичних об’єктів, створення та розширення транспортної мережі [3]. Також к итайську сторону зацікавили проекти, які стосуються високотехнологічних галузей, авіа- та машинобудування , інфраструктури, оборонного, аграрно-промислового комплексу України , а також будівництво швидкісної залізничної гілки між Києвом і аеропортом Бориспіль та газотурбінної гідроелектростанції в Криму [4].

Проте на шляху до капіталовкладень в українську економіку китайських інвесторів все ще відлякує ряд проблем, які потребують негайного вирішення, серед яких можна виділити:

- ненадійність українських партнерів в очах китайських інвесторів, адже в зовнішньоекономічних документах Китаю вказується на те, що Україна належить до групи країн з високим економічним ризиком [5, с.8];

- український уряд в інвестиційній політиці робить ставку на важку промисловість та енергетику, що погано діє на залучення інвестицій з Китаю [6], оскільки китайські бізнесмени вважають ці галузі потенційними конкурентами, тому неохоче вкладають свої кошти у зазначені сфери;

- недосконала нормативно-правова база, політична та економічна нестабільність у країні;

-   недостатнє інформування про інвестиційні можливості сторін та слабка активність вітчизняних підприємств;

- абсолютне незнання українського податкового законодавства та особливостей валютного контролю з боку китайської сторони, оскільки на всіх переговорах ставиться питання щодо представлення документальних матеріалів про інвестиційний клімат в Україні, а також забезпечення доступу до законодавчої, правової бази [7]. Проте незважаючи на всі труднощі, що виникають на шляху до залучення капіталу в економіку України, китайська сторона все ж таки спрямована інвестувати у такі стратегічно важливі проекти як [8]:

- реалізація програми реконструкції головних українських аеропортів (Харків, Сімферополь, Дніпропетровськ, Донецьк тощо);

- реалізація програми реконструкції головних морських портів України й створення в них сучасних контейнерних терміналів;

- вивчення можливості участі інвесторів КНР у будівництві транспортного переходу через Керченську протоку (при згоді російської сторони в тристоронньому форматі) і транспортного вузла в м. Керч;

- залучення китайських інвесторів до програм модернізації залізничних колій України в рамках міжнародних коридорів і впровадження використання швидкісного рухомого складу;

-   інвестування в будівництво мережі метро в ряді обласних центрів України, зокрема, у Донецьку та Харкові;

- участь китайських інвесторів у реалізації національної програми соціального житла в Україні та ін.

З метою покращення інвестиційної співпраці між країнами слід вжити таких заходів:

- забезпечити інформованість китайських ділових кіл із потенційними проектами, шляхом створення відповідного сайту;

- підвищити прозорість української економічної політики, з метою уникнення корупційних схем;

- сприяти відкриттю для східних інвесторів не тільки можливостей вкладати кошти у важку промисловість та енергетику, але й у сільське господарство, легку промисловість та галузі високих технологій;

- відстоювати інтереси потенційних вкладників в органах державного управління України. Також важливим фактором залишається мовні та культурні бар’єри, тому необхідними заходами є відродження китаєзнавства в Україні, що допоможе при реалізації спільних проектів.

Отже, залучення іноземного капіталу для потреб розвитку економіки та модернізації застарілого обладнання на підприємствах має надзвичайно важливе значення для економічного розвитку України. А інвестиційна співпраця з Китаєм, на нашу думку, – це один із шляхів його забезпечення.

 

Список використаних джерел:

1. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності / [За ред. Л.М. Овденко]. ? К.,2010. – 62 с.

2. Танасійчук О. Україна вітає участь китайських будівельних компаній у підготовці до ЄВРО-2012 [Електронний ресурс] / О. Танасійчук. – Режим доступу :   http://ukraine2012.gov.ua

3. Каткевич В. Китайские инвестиции – транспорту Украины / В. Каткевич [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rzd-partner.ru/news/2009/06/23/341969.html

4. Саліженко O. Китайський вектор: Нова стратегія України у східному напрямку [Електронний ресурс] / O. Саліженко // Новинар. – 2010. – Режим доступу: http://novynar.com.ua/analytics/government/132428

5. Потіха А. Українсько-китайські відносини та їх перспективи // А. Потіха // Резонанс. – 2007. – № 81. – С. 3-12.

6. Федін Д.Д. Перспективи та проблеми розвитку українсько-китайських відносин [Електронний ресурс] / Д.Д. Федін. – Режим доступу: http://members.tripod.com/

7. Антонов В. Легкие деньги [Електронний ресурс] / В. Антонов // Укр. – Китай Communication. – 2007. – №2. – Режим доступу:   http://ukrchinamagazin.com/

8. Экономические отношения с Китаем [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cgpme93.com/ekonomicheskie-otnosheniya-s-kitaem