III Международная научно-практическая конференция "ИНВЕСТИЦИОННЫЕ ПРИОРИТЕТЫ ЭПОХИ ГЛОБАЛИЗАЦИИ: влияние на национальную экономику и отдельный бизнес" (7-8 октября 2010 года)

Савчук К.Д.

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Україна

ТНК В ГЛОБАЛЬНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОСТОРІ

 

Глобалізація світового господарства пояснюється системністю сучасних міжнародних відносин, зростанням масштабності економічних зв’язків, через які міжнародні економічні відносини відбуваються спочатку в деяких окремих країнах, тобто на регіональному рівні, а потім на загальносвітовому, тобто глобальному рівні.

Глобалізація світової економіки тісно пов’язана з її лібералізацією, завдяки якій відбувається вільний рух товарів, послуг, робочої сили і капіталів із країни в країну. На підставі скорочення і майже зникнення адміністративних, юридичних, економічних та технологічних бар’єрів більшість країн світу формує єдину економічну цілісність планетарного масштабу.

Протягом ХХ-го ст. світова економіка зазнала чимало змін. Однією з головних особливостей сучасної світової економіки є той факт, що з кінця ХХ-го- початку ХХI-го ст., вона відображає риси принципово нового процесу – процесу глобалізації усіх сторін суспільного життя.

На сучасному етапі, всі суб’єкти міжнародних економічних відносин, починаючи з дрібних і закінчуючи великими компаніями, випробовують на собі вплив конкурентної боротьби, яка має місце на глобальному рівні. Це пояснюється тим, що діяльність багатьох компаній пов’язана з постачально-збутовою діяльністю за межами країни походження. Таким чином, кожна з компаній-учасниць міжнародних економічних відносин, окрім особливостей національного розвитку своєї власної держави, повинна враховувати і конкурентний тиск з боку іноземних суперників.

Економічна діяльність компаній в міжнародному економічному просторі, а також державне регулювання її, відображається на прибутку приватних компаній, забезпеченні зайнятості в країні, рівні заробітної платні і споживчих цін. По мірі свого розвитку, ринкове господарство виходить за національну межу і набуває рис інтернаціоналізації, сутність якої полягає в постійному зростанні міжнародного взаємозв’язку і взаємозалежності різних країн та регіонів світу, суб’єктів економічних відносин різного рівня, починаючи від малих підприємств і закінчуючи великими міжнародними корпораціями.

Поряд з тим інтернаціоналізація господарського життя протікає в суперечливих формах. З одного боку, спостерігаються тенденції   посилення взаємозв’язку господарюючих суб’єктів і, з іншого боку, спостерігаються тенденції розпаду національних держав скорочення взаємозв’язків між державами .

В наслідок розгортання процесу інтернаціоналізації господарського життя, формується і розвивається світове господарство, яке представляє собою поєднання національних господарств і транснаціональних структур, тобто економічний простір, в межах якого відбувається взаємодія різних господарюючих суб’єктів на основі об’єктивних економічних закономірностей інтернаціоналізації господарського життя.

Серед суб’єктів світового господарства виділяються наступні: міжнародні організації різного рівня; міжнародні фінансові центри; національні підприємства різного рівня; транснаціональні компанії та транснаціональні банки, капітал яких інвестований в багатьох країнах світу і які займаються бізнесом в різних державах, регіонах та в світовому господарстві в цілому; фізичні особи, які в певному ступені впливають на ті чи інші процеси, що відбуваються в світовому господарстві.

Характерною особливістю глобалізації є рух міжнародних потоків, які в умовах лібералізації міжнародних ринків майже не є підконтрольними національними законодавствами. Під міжнародними потоками розуміються переважно потоки капіталів та інформації, які циркулюють між транснаціональними корпораціями, таким чином відкриваючи чималі можливості для ТНК в оперуванні та веденні бізнесу в світовому масштабі. Саме це значно стимулює розвиток останніх та збільшує їх глобальний вплив.

Визначальну роль в сучасному світовому господарстві відіграють транснаціональні компанії, яких на при кінці ХХ-го, початку ХХI-го ст. нараховувалось 55000 з приблизно 500000 філій в різних країнах світу. Але найбільш потужними з них виявляється приблизно 10 відсотків, які займаються діяльністю глобального масштабу.

В становленні позицій ТНК, важливу роль відіграв технологічний прогрес в системах телекомунікації та   інформації. Саме «інформаційна революція» значно прискорила та посилила процеси інтернаціоналізації і глобалізації через усунення технологічних та комунікаційних бар’єрів і сприяла досягненню ТНК глобального рівня господарювання. ТНК формують міжнародні виробничі комплекси, отримують можливість використання переваг міжнародного розподілу праці та міжнародної кооперації виробництва, роблячи, таким чином, великий вплив на весь характер міжнародних економічних відносин та стан міжнародної торгівлі.

Вплив транснаціональних корпорацій на економіку окремих країн у деяких випадках може бути надто значним, особливо це стосується країн, що розвиваються. Зазвичай саме в ці країни ТНК транспортують трудомісткі та енергоємні виробництва, які потребують великої кількості різноманітних матеріалів.

Глобальні процеси переділу світового ринку торкаються різних галузей, в яких спостерігається домінуюче становище ТНК. Переступивши національні кордони, транснаціональний капітал створив нову систему міжнародних економічних і фінансових відносин, в яких значну роль, якщо не визначальну, стали відігравати наддержавні утворення та об’єднання, тобто ТНК.

Українська держава все активніше інтегрується у всесвітній ринок. Потужні вітчизняні фінансово-промислові групи існують, але їх кількість на сьогоднішній день ще замала, бо за загальними критеріями формування ТНК не всі відповідають належному рівню. Українські компанії значно молодші за своїх іноземних конкурентів, які нарощували “ м’язи ” десятками, а іноді і сотнями років. Саме тому навіть потужні українські об’єднання - лідери, значно поступаються за своїми активами, доступом ресурсів та наявністю технологій своїм конкурентам – зарубіжним ТНК. Значно ускладнює ситуацію з нарощуванням «імунітету» в вигляді конкурентоспроможності українських ТНК і той факт, що в Україні існує серйозна загроза від легкого проникнення іноземних ТНК на український ринок.  

Список використаних джерел:

1. Crane Andrew Business Ethics / Andrew Crane, Dirk Matten . – Oxford : University Press . – 2007 . – P. 42-85.

2. Гороховская О.А. Современные тенденции развития ТНК в мировой экономике. Потенциальные стратегические изменения в политике ТНК   / О.А. Гороховская // Моск . гос . ун-т им. М.В. Ломоносова. – М.: Диалог-МГУ, 1999.

3. Джексон Т. Транснациональные корпорации становятся главной силой мировой экономики / Т. Джексон // Финансовые известия. – 1993. – №39.

4. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? / С.И. Долгов. – М.: Экономика, 1998. – 213 с .

5. Лукьяненко Д.Г. Инвестиционный глобализм: современные проблемы экономических исследований   / Д.Г. Лукьяненко // Рынок ценных бумаг Украины. – 2002. –   №5-6. – С. 17-21.

6. Макушкин А. Финансовая глобализация / А. Макушкин // Свободная м ы сль – ХХI. – 1999. – №10. – С. 35-36.