Василиця О.Б.

Львівська комерційна академія , Україна

ПРИТІК ІНВЕСТИЦІЙ: ДЕРЖАВНІ СТИМУЛИ У ПОСТТРАНСФОРМАЦІЙНИХ КРАЇНАХ

 

Державне стимулювання притоку прямих іноземних інвестицій у європейських посттрансформаційних країнах є досить актуальним з точки зору вивчення і застосування цього досвіду для нашої країни. Тому повне вивчення законодавчого стимулюючого комплексу дозволить перейняти і вжити заходів для ефективнішого використання притоку капіталу до України.

Регіон Центрально-Східної Європи до початку кризи приваблював велику кількість іноземних інвесторів, завдяки можливості виходу на нові споживчі ринки. Притік капіталу у цей регіон у 2008 р. становили майже 7% світового руху капіталу (табл. 1).

 

Таблиця 1. Інвестиційні потоки у регіоні Центрально-Східної Європи

За: [1, с.14]

Іноземних інвесторів приваблює швидкозростаючий споживчий ринок регіону. Також спостерігалося зростання об’єму ПІІ у добувну галузь Росії. Однак, у 2009р. потік ПІІ у регіон ЦСЄ почав знижуватися. Хоча згідно опитування керівництва ТНК тільки 22% респондентів планували скоротити надходження ПІІ у країни Центрально-Східної Європи [1, с15].

Однак, незважаючи на оптимістичні прогнози щодо надходження прямих іноземних інвестицій, економічна ситуація в регіоні є досить складною. Групу країн ЦСЄ можна віднести до найбільш постраждалих від світової економічної кризи. Тому доцільним є розгляд інституційної бази, що сприяє стимулюванню зростання потоків ПІІ.

В першу чергу, доцільним було б поділити держави ЦСЄ на країни-члени ЄС, та ті, що не входять до ЄС.

Для країн-членів ЄС характерним є існування документу, що регулює загальні процеси інвестування в рамках цього об'єднання – Розпорядження комісії (ЄС) No. 800/2008. Згідно цього документу відсутнє державне стимулювання іноземного інвестування у сферу рибальства та аквакультури, первинного виробництва сільськогосподарських продуктів, вугільний, сектор, сталеливарну промисловість, суднобудівельну галузь, у виробництво синтетичних волокон [2]. Крім того, існують спеціальні структурні фонди, які надають допомогу країнам з регіонами, що відстають в темпах розвитку від загальнодержавних. З фондів відшкодовуються витрати інвесторам, як вітчизняним, так і закордонним на створення нових робочих місць, працевлаштування неповносправних, навчання персоналу. Щодо податкових стимулів саме для іноземних інвесторів, то вони практично відсутні. Податкове стимулювання притоку капіталу полягає у низьких ставках податку на прибуток та ПДВ. А також можуть заохочуватися капіталовкладення у певні стратегічні галузі через звільнення (повне чи часткове) від сплати податку на прибуток. Функціонують також програми державної допомоги.

Так, у Болгарії ставка податку на прибуток корпорацій становить 10%. Пільги надаються компаніям, що працевлаштували безробітних, неповносправних (зменшення суми стягуваного податку до 100%), а також виробників сільськогосподарської продукції (зменшення суми стягуваного податку до 60%)[ 3 ].

Литва стимулює здійснення НДДКР. З початку 2009 податкового року підприємства, що здійснюють довгострокові інвестиції у створення нового продукту чи послуги, підвищення якості продуктів та послуг, зміну частини технологічного процесу чи запровадження нової технології з міжнародними патентами, можуть розраховувати на зниження суми оподаткування до 50% %)[ 4 ].

У Польщі згідно Багаторічної урядової програми підтримки надається державна допомога підприємствам, що функціонують у сфері біотехнологій, телекомунікації, авіації, автомобілебудівній чи електроніки [5] .

Румунія [6] та Словаччина [7] активно використовують програми державної допомоги, що відрізняються метою та вимогами до інвестора. Програми мають широкий спектр дії і розраховані як на малі, так і на великі підприємства, на різний пороговий обсяг інвестицій та кількість нових робочих місць. Також існують програми спрямовані на розвиток технопарків та енергетичного комплексу країни; підвищення кваліфікації персоналу та створення нових робочих місць.

Угорщина [8] та Чехія [9] успішно використовують комплекс стимулюючих заходів, що включають готівкові дотації; знижку в оподаткуванні, дотації на навчання персоналу, дотації за новостворені робочі місця.

На відміну від країн –учасниць ЄС, ті країни, що не входять в це об'єднання, активно використовують податкові пільги. У Македонії пільги для іноземного інвестора полягають у звільненні від митних платежів при імпорті капітального обладнання. Також іноземному інвестору може надаватися звільнення від податку на прибуток корпорацій на перші три роки функціонування підприємства, при умові, що частка іноземного капіталу становить не менше 20%. Податками не обкладаються прибутки, що реінвестуються у матеріальні активи та захист навколишнього середовища [10].

Загалом Росія не надає іноземним інвесторам пільг, однак великим капіталовкладникам у автомобілебудівний сектор можуть надаватися тарифні канікули, якщо їхня частка на внутрішньому ринку перевищила 50% протягом 5 років [11].  

У Хорватії оподаткування прибутку при інвестуванні залежить від розміру інвестицій: чим більша сума інвестицій, тим менша ставка оподаткування [12].

Отже, для країн, що входять до ЄС характерними є стимулювання притоку інвестицій за допомогою державних програм допомоги, що дозволяють покривати значну частину видатків при здійсненні інвестиційних процесів: купівля обладнання, приміщення, навчання персоналу тощо. Вимоги, що висуваються до інвестиційних проектів, полягають у мінімальній сумі інвестування, мінімальній кількості нових робочих місць. Податкові пільги також використовуються, однак чітко обумовлюються вимоги, що мають виконати інвестори задля їхнього отримання. Переважно ці вимоги зосереджуються на працевлаштуванні неповносправних (Болгарія, Словенія), інвестуванні у НДДКР (Литва, Словенія), розмірі інвестованого капіталу (Словаччина, Польща, Чехія). В той же час країни, що не є членами ЄС надають податкові пільги (зниження ставок на прибуток корпорацій), тільки за те, що була здійснена іноземна інвестиція (Македонія, Україна, Хорватія). Хоча не можна стверджувати, що відсутні державні програми допомоги, проте вони використовуються не так активно.

Податкові стимули у посттрансформаційних країнах, що є членами ЄС є мінімізовані. Оскільки окремі дослідники вважають, що податкові стимули не здійснюють вагомого впливу на залучення ПІІ [ 14 ]. Так, Рут і Ахмед для показників 41 країни, що розвивається не змогли підтвердити вплив податкових стимулів на потоки капіталу. Д. Лім дослідив, що великі податкові пільги негативно впливають на потоки капіталу [13] . Часто податкові стимули у країнах зі несформованими ринковими процесами слугують свого роду субститутом інвестиційному клімату. Проте більшість економістів з промислово розвинутих країн та деяких міжнародних організацій (МВФ, ОЕСР, СОТ) вважають, вплив загальних економічних умов господарювання в країні є вагомішим, ніж податкових стимулів. В першу чергу іноземний інвестор враховує доцільність капіталовкладень приймаючи до уваги ставки оподаткування, вартість землі, робочої сили, місткість внутрішнього ринку, законодавче поле, рівень тінізації економіки тощо. Податкові стимули не відіграють вирішальну роль, проте вони дозволяють країнам із низьким рівнем інвестиційної привабливості покращити інвестиційний клімат.

Отож, для України буде доцільним не надання податкових пільг інвесторам, а зниження ставок податку на прибуток та додану вартість. А також активізація державної допомоги з метою стимулювання притоку ПІІ у стратегічні галузі, що дозволять підвищити конкурентоспроможність економіки (ІТ, АПК, літакобудування) та вирішити соціальні й екологічні проблеми (переробка відходів).

 

Список використаних джерел:

1.           World investment report 2009: Transnational Corporations , Agricultural Production and Development [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http// www.unctad.org

2.           Commission regulation (EC) No 800/2008 declaring certain categories of aid compatible with the common market in application of Articles 87 and 88 of the Treaty ( General block exemption Regulation ) // Official Journal of the European Union [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http// eur-lex.europa.eu/JOYear.do?year=2008

3.           Taxation in Bulgaria [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.investbg.government.bg/?sid=18&ssid=45&c=77

4.           R& D projects and investments into new technologies [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.lda.lt/en/FEZWithTax

5.           How to do Business : Investors’ Guide Poland [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http // www.paiz.gov.pl/

6.     Romania : Country profile [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// www . unctad . org / sections / dite _ fdistat / docs / wid _ cp _ bg _ en . pdf

7.     Slovakia : Country profile [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// www . unctad . org / sections / dite _ fdistat / docs / wid _ cp _ bg _ en . pdf

8.           Investment incentives in Hungary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http // www.itdh.com

9.           Investment incentives for the manufacturing sector in the Czech Republic [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http // www.czech invest.org

10.      Macedonia : Country profile [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// www . unctad . org / sections / dite _ fdistat / docs / wid _ cp _ bg _ en . pdf

11.      Russia : Country profile [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// www . unctad . org / sections / dite _ fdistat / docs / wid _ cp _ bg _ en . pdf

12.      Croatia : Country profile [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// www . unctad . org / sections / dite _ fdistat / docs / wid _ cp _ bg _ en . pdf

13.      Lim D. Fiscal Incentives and Direct Foreign Investment in Less Developed Countries / D.Lim // Journal of Development Studies. – 1983. – №9. – P. 207-212.

14.      Rondinelli D. Do Government Incentives Attract Attract and Retain International Investment / D. Rondinelli , W. Brupit // Policy Sciences. – 2000. – №33. – P. 181-205.