К.е.н. Комірна В.В.

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України

МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ АКТИВІЗАЦІЇ ТРАНСКОРДОННОГО ТА ПРИКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

 

Актуальність . Україна, успадкувавши командно-адміністративну модель управління, за якої регіонам була відведена роль лише об’єктів соціально-економічних відносин, стала на шлях розбудови ринкової системи господарювання. Але через сукупність об’єктивних і суб’єктивних причин у перші роки незалежності розроблення концепції державної регіональної політики, адекватної новим суспільним реаліям, не розглядалося на загальнодержавному рівні як першочергове завдання.

Постановка проблеми: визначити регулювання транскордонного та прикордонного співробітництва.

Одним з механізмів реалізації політики регіонального розвитку, який набуває поширення останнім часом, є активізація транскордонного та прикордонного співробітництва.

Міжрегіональні економічні зв’язки та транскордонне співробітництво є важливою складовою сучасної регіональної політики, яка здійснюється Кабінетом Міністрів України. В Україні створено та функціонують шість єврорегіонів: „Буг”, „Карпатський”, „Нижній Дунай”, „Верхній Прут”, „Дніпро” та „Слобожанщина”. Проводиться робота щодо створення нових євро регіонів [1, c . 40 ] .

Створення єврорегіонів сприяє розширенню взаємовигідної торговельно-економічної співпраці, дає змогу областям самостійно виходити на європейські структури для отримання технічної допомоги на регіональні проекти. Участь у європейських проектах сприяє інтеграції України до ЄС, а також пом’якшенню негативних наслідків від вступу країн-сусідів України до ЄС.

Співпраця регіонів України ведеться і в рамках діяльності міжнародних організацій – Асамблеї європейських регіонів (Одеська область), Асоціації європейських прикордонних регіонів (Волинська та Одеська області) тощо.

Сьогодні всі області України мають укладені угоди про співпрацю з сусідніми територіями суміжних країн, більшість областей має також угоди про співпрацю з регіональними органами влади багатьох держав світу. Кількість таких угод коливається від однієї (Херсонська область) до 49 (Харківська область).

Незважаючи на труднощі щодо становлення єврорегіонів та досить короткий, за європейським виміром, час їх існування, Україна має перші позитивні набутки у політичній, економічній, екологічній, освітньо-культурній і гуманітарних сферах. Так, вже реалізовано ряд вагомих проектів та програм, спрямованих на розширення промислової кооперації, розбудову кордону та створення прикордонної інфраструктури, охорону навколишнього середовища, розвиток місцевого самоврядування.

Протягом 2008 року активізувалося транскордонне співробітництво. У березні в с. Анталовці Закарпатської області проведено друге засідання українсько-угорської Міжурядової комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва. У ході засідання розглянуто найважливіші питання розвитку транскордонного та прикордонного співробітництва між Україною та Угорською Республікою, серед яких, ситуація на спільних українсько-угорських пунктах пропуску, проблеми і стратегія розвитку українсько-угорського прикордонного співробітництва, проблеми розвитку прикордонних територій України та Угорської Республіки, реалізація Програми сусідства „Угорщина-Словаччина-Україна-Румунія”.

Забезпечення рівних умов функціонування соціально-економічних комплексів регіонів України вимагає цілеспрямованих дій з боку держави шляхом регулювання розвитку регіонів та сприяння окремим регіонам, використання особливостей їхнього природного, виробничого і ресурсного потенціалу, специфіки ринку праці тощо.

Однак діючі механізми розв’язання проблем регіонів не є достатньо ефективними, що обумовлено цілою низкою причин.

З метою забезпечення реалізації державної регіональної політики і політики у сфері будівництва, архітектури та містобудування, удосконалення адміністративно-територіального устрою України Кабінетом Міністрів України утворено Міністерство регіонального розвитку та будівництва, основними завданнями у сфері державної регіональної політики якого є:

участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної регіональної політики, підготовка і внесення пропозицій щодо підвищення ефективності сприяння узгодженню діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у цій сфері, залучення громадськості до участі у підготовці та обговоренні проектів відповідних рішень органів державної влади;

сприяння ефективному використанню економічного, наукового і трудового потенціалу, природних та інших ресурсів, а також особливостей регіонів, досягненню на цій основі підвищення рівня життя людей, оптимальної спеціалізації регіонів у виробництві товарів та наданні послуг;

підготовка і внесення пропозицій щодо деконцентрації та децентралізації повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади, оптимізації структури місцевих органів виконавчої влади, удосконалення механізму регулювання відносин „центр – регіони”, адміністративно-територіального устрою України, правових, економічних, організаційних та інших засад розвитку державного управління і місцевого самоврядування, поліпшення роботи з надання місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування адміністративних послуг населенню;

участь у розробленні та впровадженні правового, економічного та організаційного механізму вирівнювання і стимулювання сталого розвитку регіонів, їх співробітництва, здійсненні відповідно до законодавства заходів щодо подолання депресивності окремих територій, забезпечення функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку.

 

Список використаних джерел:

1. Регіональна політика України: формування соціогуманітарних пріоритетів розвитку / Український незалежний центр політичних досліджень : за заг. ред. Ю. Тищенко. – К., 2006. – 332 с.