К.філол.н. Ільницька Л.Л.

Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького

РОЛЬ ВИКЛАДАЧА У ПОДОЛАННІ КОМУНІКАТИВНИХ БАР’ЄРІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

У Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті відзначається, що стратегічним завданням сучасної системи освіти є виховання творчої соціально активної особистості. Розвиток творчого потенціалу та інтелектуальних здібностей потребує перегляду цілей освіти: вона має бути більш динамічною, пов’язаною з ініціативною поведінкою суб’єктів навчання.

Такі жорсткі вимоги соціального замовлення вимагають нових підходів до організації навчання, зокрема при вивченні іноземних мов. Для досягнення поставлених цілей необхідним залишається, з одного боку, пошук шляхів, засобів, методів активізації діяльності студентів і на цій основі розвиток їхнього творчого мислення та самостійності, а з іншого – подолання тих бар’єрів, які стоять на заваді успішного навчального процесу.

Особливостям і чинникам виникнення комунікативних бар'єрів та умовам їх подолання, зокрема, при вивченні іноземної мови у вищих навчальних закладах присвячено декілька ґрунтовних робіт (Н.Яковлева, Б.Паригін, К.Роджерс, Г.Шепард, М.Форверг), хоча ролі викладача у цьому процесі приділяється недостатньо уваги, що зумовлює актуальність даного дослідження.

Учасники навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі стикаються з цілою низкою бар’єрів: комунікативним (фонетичний, семантичний, стилістичний, логічний), психологічним, знаковим, тезаурусним, контрсугестивним, ситуативним, темпоральним. Одним із основних завдань викладача є їх виявлення, аналіз, усунення та попередження.

У науковій літературі комунікативний бар ’ єр у процесі вивчення іноземних мов визначається як психологічне явище, що призводить до блокування ефективного спілкування у процесі спільної діяльності, що спричиняється недостатньою мотивованістю навчання, неадекватною самооцінкою, несприятливою психологічною атмосферою у навчальній групі та відсутністю навичок й умінь, необхідних для реалізації процесу спілкування [2, с.7].

У своєму дослідженні Н.В.Яковлева визначає три групи факторів, які зумовлюють виникнення комунікативних бар ’ єрів: мотиваційні, операціональні й соціально-психологічні.

До мотиваційних факторів дослідниця відносить відсутність інтересу безпосередньо до змісту навчальної діяльності, організованої викладачем, на тлі загальної зацікавленості в оволодінні іноземною мовою, а також захисну поведінку студентів, що виявляється в ситуаціях спілкування з викладачем внаслідок неадекватної самооцінки й рівня домагань.

Операціональними факторами виступають різні форми порушення чи недостатності засобів і навичок спілкування, як-от: навичок, необхідних для здійснення процесу комунікації (володіння знаковою системою, уміння здійснювати вплив на поведінку, здатність орієнтуватися в контексті комунікативної ситуації, володіння засобами невербальної комунікації); навичок взаємодії з партнерами по спілкуванню (встановлення й підтримка контакту, організація та координація спільних дій, уміння впливати на групове рішення); навичок адекватного міжособистісного сприйняття й розуміння іншої людини (рефлексивні й емпатійні вміння, уміння співвідносити зовнішні характеристики з глибинними особистісними особливостями).

Соціально-психологічні фактори розглядаються як найбільш значущі перешкоди ефективному спілкуванню (несприятливий психологічний клімат, превалювання емоційної напруги над операціональною у процесі навчальної діяльності, відсутність умов для розкриття й реалізації потенційних творчих можливостей особистості) [2, с.7-8].

Виходячи з вище викладеного можна зазначити, що одним з основних завдань викладача іноземної мови є створення таких психолого-педагогічних умов, які сприятимуть подоланню комунікативних бар ’ єрів.

Першочерговою умовою подолання комунікативних бар’єрів є створення сприятливого психологічного клімату в навчальній групі. На заняттях з іноземної мови викладач повинен бути не тільки організатором мовної взаємодії, а й безпосереднім її учасником. Йому з одного боку слід підтримувати розумну вимогливість та робочу атмосферу, а з іншого – створити сприятливі умови для спілкування, відмовитись від авторитарності. Викладач повинен чітко реагувати на емоційний стан студентів, усувати почуття страху й невпевненості. допомагати студенту усвідомити себе здатним до творчості.

Атмосфера доброзичливості та взаємодопомоги стимулює в студентів зустрічну активність – бажання мислити, працювати, досягати успіху, адже повага і взаємна підтримка підсилюють почуття власної гідності, стимулюють розвиток інтелектуальних здібностей, самостійності і впевненості у власних силах. Супутником такої атмосфери є також усмішка, добрий гумор, висока педагогічна культура викладача. Студент не повинен боятися припуститися помилки й таким чином відчути загрозу своїй повноцінності. Педагогу варто уникати різких зауважень, використовуючи натомість тактовні виправлення й підказки. Важливо заохочувати навіть невеликі перемоги студентів, обмежуючи застосування негативних коментарів.

На заняттях с тудентам необхідно надати максимум можливостей для розкриття особистісного потенціалу засобами іноземної мови. Викладач повинен подбати про такі навчальні ситуації, які б носили комунікативний характер та дозволили студентам виявити здатність оригінально і творчо мислити, знаходити нестандартні рішення. На думку Г.І.Бокшань, залучення тільки професійно орієнтованих завдань, в основі яких – застосування підмови спеціальності, не призведе до формування процесуальної мотивації у студентів, оскільки вони орієнтовані на утворення перспективних мотивів [1].

Моделювання реальних життєвих ситуацій, в яких враховуються інтереси студентів, їх життєвий досвід та проблеми, які їх хвилюють, зробить можливим використання мови як засобу, а не мети, що відповідатиме ситуації реального спілкування, а сам процес навчання буде особистісно значимим, що є невід’ємним атрибутом високої мотивації.

Отже, важливим завданням викладача іноземної мови є попередження і подолання комунікативних бар ’ єрів у спілкуванні студентів, що реалізується завдяки створенню певних психолого-педагогічних умов (створення сприятливого психологічного клімату в навчальній групі, підвищення навчальної мотивації, формування навичок спілкування), і є запорукою успішного навчально-виховного процесу.

Список використаних джерел:

1. Бокшань Г.І. Створення «ситуації успіху» як засіб забезпечення мотиваційної достатності на заняттях з іноземної мови : Х Міжнар. наук.-практ. конф. «Гуманізм та освіта» [Електронний ресурс] / Г.І.Бокшань. – Вінниця, 2010. – Режим доступу: http://conf.vstu.vinnica.ua/humed/2010/4/

2. Яковлева Н.В. Психолого-педагогічні умови подолання комунікативних бар’єрів у процесі вивчення іноземної мови : автореф. дис. … на здоб. наук. ступ. канд. психол. наук : 19.00.07 / Н.В.Яковлева ; Нац. пед. універ. ім. М.П.Драгоманова . ? К., 2003. ?20 с.