Нагачевська О.О.

Хмельницький національний університет, Україна

СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ РЕАЛІЙ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТЕКСТІВ

Переклад як засіб міжкультурного спілкування – являє собою процес контакту двох семантичних систем із власними національно-культурними особливостями, а також контакту представників двох лінгвокультурних спільнот, із різним світосприйняттям та певним фондом фонових знань. Отже, дослідження впливу екстралінгвістичних факторів на переклад, зокрема проблеми передачі національно-специфічної лексики або реалій, є досить актуальним . Метою нашого дослідження є обґрунтування необхідності звернення до екстралінгвістичної ситуації для створення еквівалентного перекладу реалій, і матеріалом для аналізу ми обрали оригінальні суспільно-політичні тексти.

Відомий лінгвіст А.Федоров визначає реалії як " слова, що позначають національно-специфічні реалії суспільного життя і матеріального побуту 1, c . 145] " . Для А.Федо рова реалія – завжди явище позалінгвальне, це лише предмет матеріального світу, а не слово, що його позна чає. Перекладознавець С. Тол стой визначає " реалії " як " конкретні умови життя і побуту країни, з мови якої здійснюється переклад [ 2 , c . 11] " .

При визначенні статусу " реалії " як перекладознав чого терміна доречно, на наш погляд, виходити з лінгво країнознавчої теорії слова Є. Верещагіна та В. Косто марова, з їхнього вчення про фонові знання, про національно-культурний інформаційний потенціал лексичного значення мовних одиниць. За визначенням української дослідниці проблем перекладу Р. П. Зорівчак : " Реалії – це моно- і полілексемні одиниці, основне лексичне значення яких вміщає (в плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ними комплекс етнокультурної інформації, чужої для об'єктивної дійсності мови-сприймача " .

У визначенні значення слова вирішальну роль відіграють вузький та широкий контексти. В тих випадках, коли навіть найширший контекст не виявляє того чи іншого значення слова, в якому воно вживається, перекладач повинен звернутися до екстралінгвістичної ситуації.

В нашому дослідженні ми застосовували способи трансляційного перейменування реалій за відомою дослідницею реалій Р.П. Зорівчак: транскодування; гіперонімічне перейменування; дескриптивна перифраза; комбінована реномінація; калькування; метод уподібнення (субституції); знаходження ситуативного відповідника (контекстуальний переклад).

Багато реалій транскрибуються, наприклад: Wall Street /Волл Стріт, Whitehall /Вайтхолл , які відповідно означають американський фінансовий капітал, англійський уряд; або транслітеруються: Westminster – Вестмінстер . Окремі реалії калькуються, наприклад: White House – Білий дім . Але велика кількість реалій, які зустрічаються в англійських і американських суспільно-політичних текстах, вимагають при перекладі експлікаці ї змісту. Наприклад, The Senate may vote on the governor ’ s confirmation during the lame - duck session , but the House will probably postpone its vote until next year . – Ще до передачі повноважень новообраному складові Сенат, можливо, поставить на голосування питання про затвердження губернатора. Щодо палати представників , то, можливо, голосування відкладуть на наступний рік.

В англомовній пресі досить поширеним стилістичним прийомом є посилання на історичні факти, літературних персонажів, біблеїзми, а також використання уривків з відомих літературних творів, популярних пісень, фільмів та ін. Для перекладу подібних алюзій, посилань, цитат необхідно звернутися до відповідних довідників–словників. Наприклад, Teddy Kennedy was holding his press conference to bow out of the 1976 presidential race. Not only was he facing the constant threat of assassination and beset by Job’s own variety of family problems, but ghost of Chappaquiddick threatened a messy, mudslinging campaign.

При перекладі ми повинні врахувати три обставини. По-перше, в англомовній пресі досить часто відомого держаного чи суспільного діяча називають зменшеним ім’ям або абревіатурою ( FDR – Franklin Delano Roosevelt , JFK – John Fitzgerald Kennedy ). Українській пресі не характерна подібна фамільярність, тому при перекладі ми повинні вжити повне ім’я або його буквене означення. По-друге, в реченні є посилання на біблійного патріарха Іова, який був обтяжений великою родиною та турботами, і став символом бідності та терпимості до бід. По-третє, в цьому реченні з ім’ям Е.Кеннеді пов’язується Chappaquiddick – місце, де затонула машина сенатора, в результаті чого загинула секретарка Дж.Кеннеді Мері Коппечні. Після цієї трагедії, сенатор значно втратив свою популярність. Отже, речення можна перекласти наступним чином: Е. Кеннеді провів прес-конференцію з метою зробити заяву про відмову висувати свою кандидатуру для участі у президентських виборах 1976 року. Таке рішення викликане не тільки тим, що його життю постійно загрожує небезпека і, подібно до біблійного Іова, його обтяжують родинні турботи, але також і тим, що його все ще переслідує привид Чаппаквіддіка, і це створює загрозу появи проти нього брудної та наклепницької кампанії.

З метою обґрунтування необхідності звернення до ЕС для відтворення основних видів потенціалу оригінала були проаналізовані способи передачі реалій у суспільно-політичних текстах, і проведений аналіз показав, що екстралінгвістичний аспект при перекладі такого виду текстів відіграє значну роль, таку ж як і лінгвістичний.

Список використаних джерел:

1. Федоров А.В. Основы общей теории перевода: л ингвистический очерк / А.В. Федоров . – М.: В ысш ая шк ола , 1968. – 396 с.

2. Толстой С.С. Основы перевода с английского языка / С.С. Толстой . – М.: Ин-т междунар. отношений, 1960. – 112 с.

3. Виноградов В.С. Лексические вопрос ы перевода художественной проз ы / В.С. Виноградов . – М.: Моск. гос. ун-т, 1978. – 174 с.