Довгопола О.В.

Лисичанський педагогічний коледж Луганського національного університету ім. Т. Шевченка, Україна

ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ДЕБАТНИХ ІГОР КЛУБУ «ОМЕГА»

Пріоритетною проблемою вищих навчальних закладів педагогічного спрямування на етапі інтеграції України до європейського освітнього простору є підготовка вчителя нової генерації. Сучасній школі потрібні педагоги, які уособлюють яскраву творчу індивідуальність, здатну забезпечити максимальну реалізацію творчого потенціалу учня. Саме вчитель здатний виявити унікальність суб’єктів навчального процесу та створити умови для їх креативного самовираження. Та чи готові до цього студенти педагогічних закладів?

Різні напрями наукових досліджень щодо підготовки педагогічних кадрів (а саме: вивчення підготовки вчителя до творчої професійної діяльності, творчої індивідуальності майбутнього педагога, індивідуального стилю педагогічної діяльності) доводять, що вирішальну роль у навчанні та вихованні педагогів відіграє цілеспрямований процес максимальної реалізації творчих потенціалів особистості студента, який можливий за умови планомірного формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя у вищому навчальному закладі.

Результатом освітнього процесу повинен стати цілісний розвиток особистості, здатної достойно відповісти на складні питання і прийняти правильне рішення у будь-якій нестандартній ситуації. Одним із джерел, де студенти Лисичанського педагогічного коледжу можуть отримати такі вміння, є участь у роботі дебатного клубу «Омега». Основні цілі створення його: формування грамотності студентів в процесі обговорення найбільш актуальних та неоднозначних соціально-гуманітарних проблем, громадянської ініціативності і відповідальності, створення можливостей для самовираження найбільш здібних і соціально-активних студентів.

Дебати – це інтелектуальна командна гра, суперечка , спір із заданого питання, яка проходить у відповідності з правилами і за чітко визначеним регламентом. Учасники дебатів дотримуються трьох принципів – «повага», «чесність», «переможених немає».

Задачі, над якими працюють організатори дебатного клубу:

1. всебічне ознайомлення студентів і викладачів з технологією «Дебати» (формат Карла Поппера);

2. розвиток у студентів логічного і критичного мислення, вміння організовувати свої думки, усне мовлення і стиль публічного виступу; вміння з повагою вислуховувати своїх опонентів і партнерів, самостійно здобувати інформацію і працювати з нею, робота в команді;

3. обмін досвідом і підвищення кваліфікації викладачів у розвитку основних дебатних вмінь і позицій (тренер, суддя, ведучий, спікер);

4. притягнення в дебатний рух студентів і учнів інших навчальних закладів.

Зустрічі в Дебатному клубі проходять двічі на місяць. Перша частина заняття присвячується формуванню у студентів навичок ораторського мистецтва, друга частина – обговоренню однієї з актуальних тем сьогодення, причому особливо важливо добірка аргументів на захист як тези, так і антитези. Організаторами дебатного клубу створено перелік таких тез і на занятті ми обираємо одну з них.

Заняття готують членів клубу до участі у відкритих дебатних іграх. За планом таких ігор проводиться чотири на сезон.

Тема гри добирається з врахуванням таких критеріїв:

а) актуальність і протиріччя, закладені в темі;

б) доступність інформації, необхідної для підготовки;

в) зацікавленість молоді питаннями даної тематики.

В минулому році темами дебатних ігор були: «Чи зацікавлена молодь в кращому майбутньому країни?», «Створення студентського інформаційного центру: міф чи реальність?», «Технічний прогрес чи техногенний регрес?», «Чи потрібна молоді християнська мораль?».

Гра проходить за правилами класичної дебатної гри Карла Поппера. Творча атмосфера, яка панує при цьому на «полі бою», креативний стиль діяльності викладачів, які виконують різні функції у грі (ведучі, члени команд, судді, активні вболівальники) - все це формує різні стилі діяльності студентів: емоційно-творчий, творчо-інтелектуальний, творчо-імпровізаційний.

Сформованість ІСПД учителя у психолого-педагогічній літературі оцінюється різними критеріями. Зауважимо, що значної уваги надається таким критеріям як: професійна компетентність, коли знання є умовою ефективності поведінки, активна інтенція на педагогічну професію і самосприйняття як відчуття приналежності до неї, комфортність у професії, професійно-творча самостійність, життєвий досвід, здатність до рефлексії, комунікативна культура, уміння здійснювати продуктивне співробітництво, задоволення результатами [2, с. 151].

Наявність позитивної мотивації, професійних здібностей, віри студента в себе, особистісної свободи, творчої самореалізації, професійних знань, умінь і навичок, які студенти отримують у ході підготовки та проведення дебатних ігор, дозволяють говорити про професійне зростання і формування творчого потенціалу майбутнього вчителя.

Список використаних джерел:

1. Абрамович С.Д. Риторика: навч. посіб. / С.Д. Абрамович, М.Ю. Чікарськова. – Львів: Світ, 2001.

2. Адамов Е.Л. Личность лектора / Е.Л. Адамов. – М., 1985.

3. Ковалів Ж.В. Формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Ж.В. Ковалів. – О., 2005. – 208 с.

4. Лапина О.А. Формирование индивидуального стиля профессиональной деятельности учителя: методология, теория, практика: дис… докт. пед. наук: 13.00.01 / О.А. Лапина. – Иркутск, 2002. – 315 с.