К.е.н. Сизоненко О.А., к.е.н. Марченко С.І.

Макіївський економіко-гуманітарний інститут, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ОБЛІКОВОГО СПРЯМУВАННЯ

Зростаючі інформаційні потреби випереджають процеси соціальної та психологічної зрілості облікових працівників, їх здатність до ведення діалогу з контролюючими органами, культури комунікацій, активного самопізнання та самовираження. Менеджмент вимагає підготовки спеціалістів, які б вирізнялися швидкістю реакції, мобільністю, високим динамізмом та демократичністю в підходах до вирішення облікових завдань. У зв'язку з цим сьогодні потрібно змінювати характер і функції процесу навчання у вищих навчальних закладах. Освіта повинна не тільки передати знання, сформувати уміння, але й розвинути здібності до самонавчання, підготувати майбутніх фахівців до самостійних дій. Для цього в освітньому процесі слід використовувати інтерактивні технології навчання, які забезпечать можливість студентам максимально проявити себе, розкрити свій потенціал, оцінити власні можливості під час вирішення проблемних виробничих ситуацій.

Теоретичні підходи до інтерактивного навчання привертали увагу багатьох вчених. Термін “інтерактивна педагогіка” до наукового обігу у 1975 р. ввів німецький дослідник Ганс Фріц, який за головну мету інтерактивного процесу визначив зміну і поліпшення моделей поведінки його учасників.

Пошуком найефективніших форм і методів навчання займалися Я.А. Коменський, А.С. Макаренко, І.Г. Песталоцці, В. А. Сухомлинський, К. Д. Ушинський та ін. У розробці проблеми інтеракції брали участь: Р Мертон, Дж. Мід, Дж. Морено, К. Фопель, Т. Шибутані та ін.

Помітний поштовх до розширення дидактичного використання технологій інтерактивних технологій навчання, поклали дослідження Н.П. Анікєєва, І.Г Абрамова, Л.Г. Борисова, А.А. Вербицького, І.П. Іванова, В.Я. Платова, В.В. Подіновського , В.Н. Рибальського, А.М. Смолкіна , І.М. Сироєжина , СА. Шмакова та ін.

Позитивний вплив інтерактивних технологій на ефективність навчального процесу неодноразово підтверджувався багатьма дослідниками в галузі як педагогіки, так і психології. Однак успішне їх використання в методиці викладання облікових дисциплін потребує врахування деяких специфічних особливостей, які знаходять прояв на всіх етапах навчально-виховного процесу.

Взагалі інтерактивні технології навчання - ц е спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність [1]. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої комунікації, яка характеризується відсутністю полярності та мінімальною сконцентрованістю на точці зору викладача. [2] .

На відміну від активних методів навчання, які будуються на одно сторонній комунікації (її організовує й постійно стимулює викладач), інтерактивні методи принципово змінюють схему комунікації в навчальному процесі [4]. Аналізуючи власні реакції та реакції партнера, учасник змінює свою модель поведінки і свідомо засвоює її.

Під час розробки методик інтерактивного навчання в процесі викладання облікових дисциплін, слід мати на увазі тісний взаємозв’язок пропонованого матеріалу із законодавством та практичною діяльністю, насиченість інформацією, що динамічно змінюється. Врахувати зазначені особливості дозволяють кейс-метод, метод проектів, дискусія., метод роботи у малих групах.

Кейс-метод є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем. Мета кейс-методу – створити студентам таку ситуацію, за якої їм необхідно буде приймати рішення. Студенти мають визначити істотні й другорядні факти, вибрати основні проблеми і виробити стратегії та рекомендації щодо подальших дій. Акцент робиться на самостійне навчання студентів на основі колективних зусиль. При цьому роль викладача зводиться до спостереження і управління дискусією студентів.

Одним із методів інтерактивного навчання, що суттєво збагачує процес викладання облікових дисциплін, є метод навчальних проектів . Важливою рисою проектного підходу є увага та повага до студента, спрямування зусиль не лише на навчання, а й на всебічний розвиток особистості. Робота за методом проектів передбачає постановку певної проблеми і наступне її розкриття, вирішення, з обов’язковою наявністю ідеї та гіпотези вирішення проблеми, чітким плануванням дій, розподілом (якщо розглядається групова робота) ролей, тобто наявністю завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії, відповідальності учасників проекту за свою частину роботи, регулярного обговорення проміжних кроків та результатів [3].

Цікавою є така форма проведення занять, як дискусія, диспут . Слід будувати навчальну дискусію так, щоб давати студентам можливість самостійно приймати рішення, аналізувати власні ідеї й підходи, будувати свої дії відповідно до власних рішень. Однак традиційне заняття будується в іншому дусі, як здійснити перехід від звичайного заняття до живого творчого обговорення навчальної теми, її основної проблематики? Одним з варіантів такого переходу є „еволюційна" дискусія, яка виникає з традиційних видів навчальної роботи сама собою, досить природно [4] . Найчастіше можна використовувати такі форми дискусій: "круглий стіл", засідання експертної групи, форум, симпозіум, дебати, судове засідання.

Поширеним прийомом інтерактивного навчання є метод мікрогруп . Здебільшого кількість учасників у малих групах 5-6 осіб, тривалість їх існування переважно 5-6 хвилин. Ці групи вирішують завдання проміжного характеру, тобто такі, що готують ґрунт для наступних етапів навчального процесу [5].

Розглянуті інтерактивні методи мають низку переваг:

- обрані ситуації максимально наближені до умов сучасного
суспільного життя;

- забезпечується комплексне формування знань, умінь, навичок;

- студенти одержують досвід, іноді роблять помилки і виправляють їх за допомогою викладача;

- розвивається творче, самостійне мислення кожного та організа­ торські здібності й вміння працювати в колективі.

Досвід переконує, що під час застосування інтерактивних методів навчання в процесі викладання облікових дисциплін підвищується активність студентів; зростає роль талановитих і обдарованих особистостей; формується вміння викладача і студентів здійснювати співпрацю; реалізується стиль викладача в забезпеченні керованої самостійності
студентів; моделюються різноманітні виробничі ситуації; будуються конструктивні відносини в групі. Таким чином, інтерактивні заняття допомагають виявити і розвинути пізнавальні та творчі здібності студентів; враховувати професійні риси особистості; виховують толерантного свідомого громадянина; сприяють найкращому засвоєнню навчального матеріалу.

Список використаних джерел:

1. Варзацька Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади / Л. Варзацька // Дивослово. – 2005. – № 2. – С. 519.

2. Голубцова І.А. Впровадження інтерактивних технологій / І.А. Голубцова // Організація навчально-виховного процесу. – 2007. – № 9. – С. 159–174.

3. Луцик Г.Г. Особливості застосування інтерактивних технологій навчання у педагогічних коледжах / Г.Г. Луцик // Нові технології навчання. – 2008. – № 53. – С. 46.

4. Топчієв М.М. Активізація навчального процесу за допомогою інноваційних технологій та інтерактивних методів у викладанні суспільних дисциплін / М.М. Топчієв // Організація навчально-виховного процесу. – 2009. – № 15. – С. 159–174.

5. Цуканова Е.В. Деловая коммуникация как об ъ ект психолого-акмеологического исследования / Е.В. Цуканова. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 120 с.