Захарченко Н.В.

Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, Україна

ПРОБЛЕМА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СУЧАСНОМУ ОСВІТЯНСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

У сучасному освітянському процесі проблема пошуку інформації, засвоєння інформаційних технологій займає провідне місце. Вислови «хто володіє інформацією, той володіє світом», «знання – сила» давно вже стали набридливими афоризмами, але від цього сама проблема не стала менш актуальною, чи більш зрозумілою. Інформаційні потоки стали настільки потужними, що розібратись в них, дати адекватну оцінку, чи просто визначити сферу, до якої належить певна інформація стає дедалі складніше. Процесам інформатизації присвячено багато робіт як вітчизняних (В. Кремень, С.О. Лещук, В.П. Андрущенко, С.М. Ніколаєнко, П.І. Орлов, О.М. Луганський, І.А. Кадієвська та ін.), так і зарубіжних авторів (І.Г. Захарова, В.А. Возчиков і т.д.).

Збільшення населення планети відповідно призводить до збільшення інформації, що в свою чергу веде до появи проблем систематизації для необхідностей споживача різного культурологічного рівня. Саме цими проблемами займається комплексна наука «інформатика», що займає одне з провідних місць в сучасній науці і техніці. На думку Ю.О. Дорошенка, інформатика все частіше трактується у різних соціальних значеннях у зв’язку із розширенням меж застосування інформатики та її надбань і залученням усіх верств населення до їх освоєння та використання [1].

Поповнення категорії «інформації» новизною здійснюється з двох основних джерел: повсякденного досвіду і наукового пошуку. Інформація здобувається і засвоюється за рахунок когнітивних здібностей індивіда, які адекватно застосовують закономірності об’єктивного світу відповідно, живляться і споживаються суспільною практикою. Розвиток науки і техніки неможливо усвідомлювати без процесів обміну науковою інформацією, що узагальнюються поняттям наукової комунікації, яка була б неможливою без інформаційних технологій, а саме технологій обробки, обслуговування, передачі, розповсюдження даних та утворення нових способів рекламування з метою якнайшвидшого доведення до відома споживачів.

В українських навчальних закладах використання інформаційних технологій стає дедалі активнішим, що дає можливість застосовувати різноманітні форми засвоєння найновіших даних з певних спеціальностей. Розповсюдження набутих досягнень стає простішим завдяки певним системам інформаційних комунікацій. В сьогоднішній час роль комунікацій є надзвичайною не лише в інформаційному вимірі, а й в контексті впливу на людину, що особливо гостро стало відчуватися при застосуванні тестової системи в гуманітарних науках, яка прийшла до нас із Заходу. Спроби за формалізувати гуманітарну складову учбового процесу не можуть дати позитивного результату у формуванні цивілізованої новітньої особистості. Не можна отримати повноцінну людину лише за рахунок комп’ютеризації, інтернету, тестування. Тому тестування в контексті «всеосяжності» обов’язково повинно бути переглянуто науковою спільнотою.

Деякі вчені вбачають упровадження інформаційних технологій як конструктивними, так і деструктивними в залежності від соціально-політичного та культурного ґрунту, на який накладаються ці технології [ 2 ]. Одним із якісних вирішень в даній ситуації може стати поєднання інформаційних технологій навчання з традиційними.

Слід виділити перевагу сумарного інформаційного підходу до пізнання дійсності, а також значення поточного відстеження впливу інформаційних технологій на навчальний процес. Неабиякого значення слід наділяти філософським узагальненням, результати яких є безумовно цінними для збагачення соціальної та культурологічної скарбниці нації.

Сьогодні досить активно стали розглядати таке поняття, як «інформаційна культура», яка повинна бути невід ’ ємною складовою будь-якої особистості. При достатньому рівні інформаційної культури виробляються навички осмислювати інформацію та адекватно реагувати на виникаючі проблеми. Без достатнього рівня інформаційної культури неможливо прийти до власних висновків та прийняти власні рішення. Отже, вона проявляється через ступінь відповідальності та свободи особистості у процесі навчання [ 2 ].

Таким чином, для подолання протиріч та ускладнень на шляхах розуміння науковості потребується все розмаїття засобів пізнання з проблем філософського просвітництва. Назріла реальна необхідність перегляду низки освітніх технологій у напрямку їх удосконалення через спрощення насамперед ряду штучних методологічних ускладнень. Вищим навчальним закладам надано право самостійно визначати перелік навчальних дисциплін і допоміжних наукових курсів, у тому числі і з предметів новітніх інформаційних технологій, що залучаються до навчального процесу. Допомогти визначитись з цих питань повинні своєрідні соціологічні дослідження наукових інтересів і потреб серед викладачів та студентів.

Список використаних джерел:

1. Інформатизація освіти України: європейський вимір: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Кам’янець-Подільський, 14-17 травня 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Академія пед. наук України та ін. – К.: Кам’янець-Подільський, 2007. – 232 с.

2. Орлов П.І. Інформаційні системи і технології в управлінні, освіті, бібліотечній справі: наук.-практ. посіб. / П.І. Орлов, О.М. Луганський. – Донецьк: Альфа-прес, 2004. – 292 с.

3. Філософський словник соціальних термінів / [ред.-упоряд. В.П. Андрущенко]. – 3-тє вид., допов. – Х.: Р.И.Ф., 2005. – 672 с.