Салівончик О.М.
Луцький національний технічний університет, Україна
РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
Україна стала на шлях ринкових перетворень з відповідними ринковими закономірностями. Трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці країни, позначилися, перш за все, на соціальній інфраструктурі та зумовили загострення соціальних проблем. Реформування економіки будь-якої країни, має на меті підвищення життєвого рівня її населення, де одна з визначальних ролей відводиться розвитку соціальної інфраструктури. В Україні проблемі ролі та значення соціальної інфраструктури приділяється недостатня увага. Лише значення деяких сфер діяльності розглянуто в науковій літературі більш детальніше порівняно з іншими .
В умовах трансформаційної економіки неможливо зменшити значення соціальної інфраструктури для держави, регіону, кожного громадянина. Цей сегмент економіки забезпечує гармонійний розвиток особистості, фізичного здоров’я та сприяє добробуту населення.
Особливості соціальної інфраструктури проявляються в її загальноекономічних захисних функціях. Необхідність даного кола функцій визначається тим, що їх виконання може забезпечити стабільний розвиток суспільства і окремої людини:
– функція збереження і відновлення робочої сили у відповідності до загальних стандартів якості життєдіяльності;
– забезпечення сприятливих умов доступу до певних соціальних благ;
– створення умов до самореалізації індивідуальної особистості.
Роль соціальної інфраструктури на сучасному етапі зростає, оскільки Україна спирається на модель соціально-орієнтованої ринкової економіки. Досвід високо розвинених країн світу свідчить, що в умовах трансформації економіки така модель найбільшою мірою відповідає меті встановлення гармонійних відносин у системі. Таким чином, основою в країні має стати така економічна система, яка поєднала б механізми ринкового, державного (адміністративного) і громадського регулювання соціально-економічних процесів. Відповідно до такої системи, особлива увага в економічному зростанні приділяється соціальним чинникам, які стають домінуючими.
Соціальна інфраструктура поступово збільшує вплив на ефективність виробництва через домінуючу продуктивну силу суспільства – людину. Вплив її на підвищення продуктивності праці окремого працівника проявляється в різних аспектах: розвиваються здібності людини до праці через піднесення освітнього і культурного, технічного рівня працівника, скорочення витрат часу, можливе внаслідок скорочення захворюваності населення завдяки створенню сприятливих соціально-побутових та житлових умов. Необхідно зазначити, що більшість авторів визначає соціальну інфраструктуру як один з найвагоміших факторів виробництва, розвиток якої спричиняє економічні та соціальні наслідки, впливає на активність населення, якісні і кількісні показники робочої сили. Розглядаючи значення соціальної інфраструктури, необхідно зробити акцент на її постійному взаємозв’язку з виробничою інфраструктурою, який носить різносторонній характер. А елементами зв’язку виступають фінансові, матеріальні, трудові ресурси.
Рівень розвитку соціальної інфраструктури характеризує соціальну спрямованість сфер діяльності економіки, створює передумови для економії часу і таким чином сприяє підвищенню продуктивності праці. Соціальна інфраструктура має вплив на відтворення робочої сили через формування фізичних та інтелектуальних здібностей до праці, створюючи умови для підвищення рівня освіти, кваліфікації, культури, покращення умов праці побуту, організацією відпочинку [1, 2, с. 23, 45].
Вплив соціальної інфраструктури не обмежується лише розвитком трудових здібностей населення. Сфери діяльності відповідної інфраструктури відіграють не останню роль у вирішенні соціальних завдань, впливають на умови життя, формують певну структуру споживання та використання вільного часу. Формуючи і впливаючи на суспільні потреби, соціальна інфраструктура опосередковано впливає на шляхи подальшого розвитку виробництва.
Отже, рівень розвитку галузей соціальної інфраструктури стає одним з показників ефективності економічного розвитку. Чим він вищий, тим більше матеріальних, трудових і фінансових ресурсів виділяється на забезпечення соціальних потреб.
Соціальна інфраструктура також пов’язана з формами розподілу суспільного продукту. Розподіл, будучи передумовою споживання, і є визначальним у виробництві. Особливо зростає його роль у період трансформації економіки.
Від рівня розвитку соціальної інфраструктури залежить добробут, працездатність і настрій кожної людини; послуги, що надаються сферами діяльності соціальної інфраструктури, сприяють процесу використання результатів виробництва і споживання соціального продукту; соціальна інфраструктура створює умови для підвищення рівня життя членів суспільства.
З економічним розвитком країни, покращенням добробуту її громадян зростають вимоги до соціальної інфраструктури, що у свою чергу підвищує потреби до технічного оснащення інфраструктурних об’єктів [3, с. 76].
Головною функцією соціальної інфраструктури, безперечно, є підтримання трудових та соціальних здібностей кожної людини в межах необхідних норм, шляхом задоволення духовних потреб, підвищення загальноосвітнього та професійного рівня населення, покращення його здоров’я. Функціонування цієї сфери забезпечує сталий розвиток суспільства, під яким необхідно розуміти стійке і раціональне розв’язання певних проблем: забезпечення соціальних гарантій, захисту, всього того, що сприяє впевненості людини та її родини в майбутньому. Рівень розвитку соціальної інфраструктури може слугувати на певному етапі розвитку, критерієм прогресу суспільства. Реформування та її розвиток – основна передумова для сприятливого соціально-економічного та демографічного майбутнього, а також утвердження України на світовій арені як високотехнологічної, економічно розвиненої, демократичної держави [4, с. 28].
Соціальна інфраструктура є одним із найвагоміших компонентів середовища життєдіяльності людини. Вона є одним з найсуттєвіших чинників суспільного виробництва: відставання у рівні розвитку соціальної інфраструктури має негативні наслідки, суттєво знижується активність населення, незадовільно проявляється на відновленні робочої сили території [5, с. 5].
Соціальну інфраструктуру можна вважати чинником, що прискорює розвиток цивілізації, фактором, який значною мірою сприяє формуванню духовно зрілої, компетентної, соціально активної людини, котра вільно себе почуває в умовах будь-якої професійної діяльності.
Отже, високорозвинена соціальна інфраструктура є необхідною передумовою, рушійним фактором покращення рівня життя населення, піднесення соціально-економічного розвитку та створення соціально спрямованої економіки.
Список використаних джерел:
1. Витренко Н.М. Социальна инфраструктура Украины: оценка уровня и перспектив развития / Н.М. Витренко. ? К: Наукова думка, 1993. ? 143 с.
2. Экономика непроизводственной сферы: учебно-методическое пособие /сост. В.П. Третьяк. ? Х.: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2006. ? 68 с.
3. Соціально-економічна географія України: навч. посібник /за ред. О.І. Шаблія. – 2-ге вид., перероб. і доп. ? Львів, 2000. ? 680 с.
4. Семенов В.Ф. Регіональна економіка: [навчальний посібник] / В.Ф. Семенов. ? К.: «МП Леся», 2008. ? 596 с.
5. Данилишин Б.М. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка України /Б.М. Данилишин, Д.В. Клиновий, Т.В. Пепа. ? Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. ? 688 с.