Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

VI Международная научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (30-31 мая 2011г.)

Корольова Н.В., Бесарабов В.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського , Україна

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ КРИЗИ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

 

Сучасна світова криза, що зародилась у США як криза ринку нерухомості та похідних фінансових інструментів, доволі швидко зачепила Велику Британію, невдовзі вщент зруйнувала успішну економіку Ісландії – «країни найвищого добробуту». Серйозно постраждали практично всі країни Європи, згодом криза дійшла й до найвіддаленіших куточків, захопивши навіть Австралію. Враховуючи характер зародження кризи та її специфіку, насамперед найбільше (в абсолютних масштабах) постраждали провідні країни світу з добре розвиненим фондовим ринком (США, Велика Британія, Японія, Німеччина), пізніше країна вдарила по тих країнах, де не витримала тиску національна валюта (Угорщина, Україна). Відчутних втрат зазнали також країни з начебто чудово розвиненою фінансово-банківською системою, проте без серйозної основи в реальному секторі економіки (країни Балтії), а також опинилася на межі економічного колапсу країни, що розвиваються (Пакистан).

Світова фінансова криза, як криза ринку нерухомості і похідних фінансових інструментів, згідно з логікою глобалізації, поширилася по всьому світу, вдаривши і по українському фінансовому ринку. Основними її причинами експерти називають надмірно експансивну грошову політику Федеральної резервної системи (ФРС) США, наявність величезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю, значний торговельний дефіцит у США, недоліки системи управління ризиками в інвестиційних банках, недосконалість регулювання фінансових ринків на національному і міжнародному рівнях. Сучасна фінансова криза вимагає від світової спільноти адекватних дій, але які з них у цьому випадку можна визнати такими? Для відповіді на це запитання необхідно проаналізувати, по-перше, справжні причини, що породили кризу, і, по-друге, те, наскільки глибокою і тривалою вона буде. Для розгляду факторів, що спричинили виникнення такої ситуації, слід дослідити глибинні причини подій і знайти правильні рецепти розв'язання існуючих проблем, створити механізми, що допомагатимуть згладити майбутні потрясіння в економіці.

Еволюція світових криз представлена в табл. 1.

 

Таблиця 1. Еволюція світових криз

Термін

Назва, причини та особливості криз

1825

Перша міжнародна фінансова криза. На початку 1820-х рр. європейські інвестори (переважно вихідці з Великої Британії) вкладали грошові кошти в розроблення золотих і срібних копалень у Латинській Америці. Видобуті в регіоні дорогоцінні метали постачали до Британії. Масові спекуляції із золотом та сріблом виснажили резерви банку Англії, виникла фондова криза, що викликала паніку в банківській системі Великої Британії. Криза поширилась на Латинську Америку, оскільки золотошукачі втратили основний ринок збуту.

1857

Перша світова економічна криза. Почалася у США. Причина – масові банкрутства залізничних компаній. Колапс на фондовому ринку спровокував кризу американської банківської системи. Цього ж року криза поширилася на Європу та Латинську Америку.

1914

Міжнародна фінансова криза. Була викликана початком Першої світової війни. Причина – тотальний розпродаж цінних паперів іноземних емітентів урядами США, Великої Британії, Франції та Німеччини дія фінансування воєнних дій.

1920-1922

Світова економічна криза. Повоєнна дефляція та рецесія, пов'язана з банківськими і валютними кризами в Данії, Італії, Фінляндії, Нідерландах, Норвегії, США та Великій Британії

1929-1933

Велика депресія. 29 жовтня 1929 р. («чорний четвер») обвалилися усі фондові індекси на американських біржах. Кризі передувало скорочення виробництва у країнах, що розвивалися. Бум фондового ринку США у 1927-1928 рр. призвів до відпливу капіталу з Європи та Латинської Америки, спровокував декілька валютних криз в Австралії. Аргентині. Бразилії, Уругваї

1973

Перша енергетична криза. Причина: зниження країнами – членами ОПЕК обсягів видобутку нафти. В такий спосіб добувачі «чорного золота» намагалися підняти вар­ тість нафти на світовому ринку. 16 жовтня 1973 р. ціна бареля нафти підвищилася на 67% – з 3 до 5 дол. США. У 1974 р. вартість нафти сягнула 12 дол. США за барель.

1987

Чорним понеділок 19 жовтня 1987 р. американський фондовий індекс Dow Jones Industrial знизився на 22,6%, Після цього обвалилися фондові ринки Австралії, Канади. Гонконгу. Причиною вважають «стадний» ефект.

1997

Азійська криза. Найбільше падіння азійського фондового ринку і часів Другої світової війни. Криза стала наслідком виходу іноземних інвесторів з країн Південно-Східної Азії. Причина – девальвація національних валют і високий рівень дефіциту платіжного балансу країн регіону. За підрахунками економістів, азійська криза знизила світовій ВВП на 2 трлн. дол. США

2001

Криза. соm . Крах Інтернет-компаній ( доткомів ), що спеціалізувалися на послугах b2b (бізнес для бізнесу). Причина кризи – невиправдано високий рівень інвестицій у підприємства ІТ-сектору і низькі фінансові показники багатьох із них. Після кризи доткомів у США почалася рецесія

Джерело: [1].

 

У сучасному науково-термінологічному обігу найбільш усталеним є розуміння фінансової кризи як порушення рівноваги у функціонуванні системи фінансових відносин, яке проявляється в нестабільності інститутів фінансів та кредитно-фінансових установ і виражається в різкому падінні ВВП, що дестабілізує процес формування та розподілу централізованих фондів держави. Зокрема, на думку О.Василика, фінансова криза – це явище, а показник її наявності – дефіцит [2]. Проте, як справедливо зазначають В. Попов та М. Монтес , фінансова криза може розгорнутись і без бюджетних дефіцитів як наслідок погіршення умов торгівлі та балансу у поточних операціях, які разом призводять до підриву валютного курсу, що, в свою чергу, через взаємопов'язаність валютного і фінансового ринків, може негативно вплинути на стан фінансового сектору країни [3]. Фінансова криза складається з:

•      бюджетної кризи,

•      кризи грошового обігу,

•      банківської,

•      біржової,

•      валютної криз.

Серед основних причин світової кризи експерти виділяють наступні:

•      надмірно експансивну грошову політику Федеральної резервної системи (ФРС) США;

•      наявність величезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю, значний торговельний дефіцит у США;

•      недоліки системи управління ризиками в інвестиційних банках,

•      недосконалість регулювання фінансових ринків на національному і міжнародному рівнях.

Етапи розвитку сучасної світової кризи представлені в табл. 2.

 

Таблиця 2. Сучасна світова фінансова криза

Терміни

Ринки виникнення

Причини

Ринки охоплення

Причини

 

Літо 2007

 

Іпотечний ринок США

Масові неповер­нення платежів за іпотечними креди­тами

 

Європейський ринок іпотеки

 

Сек’юритизація іпотеки

21.01.2008 22.01.2008

Фондові ринки Європи та США

Публікація песи­міс­тичних

прог­нозів: щодо «охолодження» європейської і американської економік

Фондові ринки Азії та країн BRIC

Транспарентність фондових ринків

Вересень 2008

Банківській ринок США

Банкрутство Lehman Brothers , продаж Merrill Lynch

Європейський банківський ринок

Фінансові проблеми бан­ківських установ Великобританії, Іс­ландії, Бельгії, Ні­дер­ландів, Німеч­чи­ни, Франції

Жовтень 2008

Фондовий ри­нок США (ре­кордне падіння бір­жових ін­дек­сів)

Відхилення в пер­шо­му читанні про­ек­ту закону США що­до підтримки фінансо­ вого ринку країни

Фондові ринки Європи, Азії, країн

BRIC та інших країн з перехідною еко­номікою, в то­му числі й Ук­раїни

Ефект «доміно», по­ча­ток рецесії в США та уповіль­нення тем­пів економічного роз­витку Китаю

Липень 2009

Фінансовій ринок США

Монетарна політика США, що призвела до девальвації дола­ра

Фондові ринки

Америки, Європи

та Азії (падіння

індексів)

Підвищена ліквід­ ність фондових рин­ ків на фоні низького попиту на сировину

Джерело: [4].

 

Світова фінансова криза лише оголосила вже існуючі диспропорції української економіки. Загалом, можна виділити наступні причини впливу світової кризи на українську економіку:

- високий рівень інтеграції у світову економіку (близько 60% ВВП України залежить від експорту та імпорту, що обумовлює високу чутливість національної господарської системи до глобальних процесів);

- різкий відтік короткострокового спекулятивного капіталу з українського фондового ринку (найбільше в Європі падіння фондового ринку – понад 70%);

- штучна ревальвація гривні у травні 2008 р. з рівня 5,05 до 4,85 грн./дол. США, яка автоматично послабила позиції українських експортерів і сприяла зростанню зовнішньоторговельного дефіциту;

- посилення панічних настроїв серед вкладників внаслідок « рейдерської атаки» на один із найбільших українських банків «Промінвестбанк»;

- подорожчання американського долару в результаті відтоку грошових коштів нерезидентів і падіння довіри до українських банків.

Світова фінансова криза за всіма ознаками переросла в глобальну економічну кризу, її руйнівні дії з фінансового сегмента економіки сьогодні дедалі більше перекидаються на реальний сектор. Нинішня криза – це криза не лише геоекономічного , а й геополітичного устрою світу, який сформувався в останні десятиріччя, а отже слід вести мову не лише про кризу світової економіки, а й про геополітичну кризу. Світова фінансова криза у багатьох своїх визначеннях відбиває, насамперед, суперечності нинішньої системи геополітичних відносин.

Однак, економічна рецесія в Україні має свої характерні особливості, специфічні риси, які посилюють проблему:

- дефіцитний платіжний баланс, велика залежність від експорту металів і зерна (ринки підвищеної конкуренції) та «імпорту» капіталу, високих технологій, нафти, газу (ринку зниженої конкуренції);

- висока концентрація виробництва і капіталу в країні, різні можливості децентралізації ризиків;

- соціальна поляризація, відсутність достатнього досвіду застосування інструментів адресної соціальної політики;

- низький рівень міжнародних резервів НБУ (міжнародні резерви у вересні 2009 р. скоротились на 2,6 % або на 744,3 млн. дол.);

- крихкість політичної системи, неспроможність виробити і реалізувати швидкі та ефективні рішення в економічній політиці (уряду не вдалось зупинити процес глибокої рецесії, більш того, негативні тенденції підсилюються нереалізацією антикризової програми);

- порівняно низька частка малих та середніх підприємств у ВВП;

- високий рівень приватного споживання у ВВП (на початку 2009 р. він становив близько 60% і наблизився до рівня розвинутих країн, тоді як аналогічний показник у Китаї дорівнює 30-34%, у Росії – 48-52%) [5].

Експерти зазначають, що Україна жодним чином не причетна до виникнення світової фінансової кризи ані в фінансовому, ані в економічному плані. Проте, вплив кризи на економіку України є значним. Аналіз динаміки соціально-економічної ситуації в країні дозволив охарактеризувати наслідки глобальної фінансової кризи для економіки України наступними аспектами:

- погіршення макроекономічних показників;

- зниження темпів зростання ВВП;

- дефіцитний платіжний баланс, велика залежність від імпорту капіталу, високих технологій, нафти і газу;

- великий розмір зовнішнього боргу країни, що веде його до ризику невиплати;

- скорочення депозитної маси;

- зниження ліквідності, погіршення портфеля й активів банківської системи;

- зниження обсягів кредитування економіки;

- девальвація гривні;

- скорочення надходжень і видатків бюджету;

- ослаблення довіри до фінансових установ;

- серйозні труднощі українських банків пов'язані з поверненням зовнішніх запозичень, залучення нових інвестицій;

- нестабільність на валютному ринку його спекулятивний характер;

- зменшення резервів НБУ, який змушений продавати валюту для задоволення ажіотажного попиту;

- погіршення добробуту домашніх господарств, скорочення реальних доходів, затримка виплати заробітної плати, особливо у промислових регіонах;

- зниження загального рівня життя населення, погіршення забезпеченості громадян товарами першої необхідності (продукти харчування, одяг) та послугами соціально-побутової сфери (транспорт, медицина, освіта, культура).

Зазначені наслідки свідчать про те, що теперішня криза є глибокою. Вона охопила фінансову та економічну сферу. Сьогодні для України важливо не тільки мінімізувати негативний вплив світових фінансових потрясінь і глобальної рецесії, а й кардинально переглянути механізм функціонування фінансового сектора економіки, укріпити позиції держави як на законодавчому, так і на виконавчому рівні. На думку авторів, комплекс заходів, спрямованих на подолання економічного спаду та нейтралізацію наслідків фінансової кризи, має ґрунтуватися на застосуванні наступних механізмів:

- узгодження дій усіх органів державної влади та суб’єктів господарювання;

- взаємодія фінансового і не фінансового секторів економіки, реструктуризації банківської системи;

- посилення участі держави в розвитку науки, освіти, підтримці народжуваності, покращенні морального і культурного клімату в суспільстві;

- ліквідація системи інсайдерського контролю з підвищенням відповідальності як держави, так і бізнесу;

- запровадження механізмів відповідальності влади за результати управлінських рішень;

- розширення горизонту стратегічного планування траєкторії державного розвитку до 50-100 років.

 

Список використаних джерел :

1. Гладун Т.М. Причини та футурологія сучасної св ітової валютно-фінансової кризи / Т.М. Гладун, Г.С.Домарадзька , Н.С. Русина // Вісник Національного університету «Львівська політехника ». – 2009. – №460. – С. 468-474, 469.

2. Василик О.Д. Державні ф інанси Укра­їни: П ідручник / О.Д.Василик, К.В.Павлюк . – К.: НІОС, 2002. – С. 594.

3. Монтес М.Ф. «Азиатский вирус» или «Голландская болезнь»? Теория и история валютных кризисов в России и других странах / М.Ф.Монтес , В.В.Попов; Пер. с англ. – М.: Дело, 1999. – С. 20.

4. Гладун Т.М. Причини та футурологія сучасної св ітової валютно-фінансової кризи / Т.М. Гладун, Г.С.Домарадзька , Н.С. Русина // Вісник Національного університету «Львівська політехника ». – 2009. – №460. – С. 468-474, С. 470.

5. Прядко В.В. Наслідки св ітової економічної кризи для економіки України / В.В. Прядко // Науковий вісник БДФА: Технодрук . – 2009. – Вип.2. – C. 8-11.