К.е.н . Сиротюк Г.В.

Львівський національний аграрний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ ЗА СПРАВЕДЛИВОЮ ВАРТІСТЮ

 

Дискусійним і найбільш проблемним питанням застосування на практиці П(С)БО 30 «Біологічні активи» є оцінка обліку біологічних активів та сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю. Не дивлячись на багаточисельність публікацій, особливості практичного застосування оцінки біологічних активів за справедливою вартістю вивчені ще недостатньо та потребують досліджень.

Проблемою застосування у вітчизняній практиці сільськогосподарських підприємств поняття «справедлива вартість» є те, що в її основу закладають не вартість заміщення активу, а чисту реалізаційну вартість. В МСФЗ вказано, що усі активи, зобов’язання і складові власного капіталу акціонерів, включаючи доходи і витрати, що є в наявності підприємства, оцінюються за первісною (історичною) вартістю.

Згідно П(С)БО 30 «Біологічні активи» о цінка сільськогосподарської продукції може проводитись: за справедливою вартістю, зменшеною на місці продажу (згідно з цінами активного ринку); договірними цінами (лише за обтяжливими контрактами); останньою ринковою ціною операції з такими активами; ринковими цінами на подібні активи, скоригованими з урахуванням індивідуальних характеристик; первісною вартістю згідно з П(С)БО 9 «Запаси» – щодо сільськогосподарської продукції, яка не використовується в сільськогосподарській діяльності [2] .

Звідси, первісне визнання сільськогосподарської продукції повинно відображатися в обліку в тому звітному періоді, в якому вона відокремлена від біологічного активу і оцінена за справедливою вартістю. Справедлива вартість ґрунтується на цінах активного ринку, а якщо їх є кілька, то того ринку, на якому підприємство передбачає продавати свою продукцію. П ідприємство самостійно приймає рішення про рівень ціни, за якою продукція буде відображена в обліку. Тобто, ціна може бути максимальною або мінімальною не тільки від вибору ринку, на якому може бути продана продукція, але й з урахуванням необхідності оптимізації витрат для інших цілей.

У П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» справедлива вартість визначається як сума , за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

  Проте використання справедливої вартості не стало економічно виправданим, тому сільськогосподарські підприємства не використовують такий метод оцінки при веденні обліку біологічних активів і сільськогосподарської продукції.

Причиною цього є ряд обставин:

-   нестабільність державної політики щодо формування державних закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію;

-   недоступність інформації щодо вартості біологічних активів та сільськогосподарської продукції на активному ринку;

-   відсутність методичного забезпечення механізму формування справедливої вартості даних об’єктів обліку;

-   обмеження доступу агарних підприємств до біржового ринку сільськогосподарської продукції, що обмежує інформацію відносно ринкових цін, на підставі яких повинна формуватися справедлива ціна тощо.

Крім основної продукції, оцінці підлягає й побічна продукція, яку складно оцінити на активному ринку. Проблемним є питання оцінки основної продукції, яка не відповідає встановленим стандартам якості (бита і порізана картопля, нестандартні коренеплоди цукрових буряків тощо), але на підприємстві має практичне використання. Таку продукцію згідно Методичних рекомендацій [1] рекомендовано оцінювати за вартістю кормових буряків. Проте, ряд сільськогосподарських підприємств не вирощують даної культури, що ускладнює оцінку такої продукції. Пропонуємо проводити оцінку за цінами можливої реалізації або нормативними витратами на її збирання, транспортування, скирдування та складування [3] .

Проблематичною є й оцінка тваринницької продукції, що не підлягає тривалому зберіганню, оскільки на таку продукцію ціни активного ринку взагалі відсутні. Тому, тут доцільно використовувати договірні ціни.

Для оцінки біологічних активів за справедливою вартістю в Методичних рекомендаціях пропонують створювати на підприємствах постійно діючі Комісії, в складі не менше 3-ох осіб (бухгалтери галузі, зоотехніки, агроном, головний економіст та ін.) [1].

Вважаємо, що для забезпечення єдиного методичного підходу в організації обліку біологічних активів, інформацією про рівень ринкових цін на основну сільськогосподарську продукцію повинні здійснювати Головні управління агропромислового розвитку облдержадміністрацій.

Отже, запровадження оцінки біологічних активів за справедливою вартістю забезпечить можливість наблизити методологію до практики обліку в сільськогосподарських підприємствах та сприятиме веденню обліку відповідно до вимог ринкового середовища.

 

Список використаних джерел:

1. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затв . наказом Мінфіну України № 1315 від 29.12.2006р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// uazakon . com / documents / time 2006/ index . htm .

2. П(С)БО 30 «Біологічні активи», затв . наказом Мінфіну України № 790 від 18.11.2005 р. // Облік і фінанси АПК. – 2006. – № 6. – С. 34-42.

3. Сиротюк Г.В. Облік витрат основної діяльності сільськогосподарських підприємств згідно П(с)БО 30 «Біологічні активи» / Г.В. Сиротюк, Л.Б. Гнатишин, І.В. Вороний // Вісник Львівської державної фінансової академії. – Львів: ЛДФА, 2007. – № 12. – С. 165-170.