VI Международная научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (30-31 мая 2011г.)

К.е.н . Климик Г.В., Моцар О.В.

Уманський національний університет садівництва , Україна

ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ В АГРОПРОМИСЛОВІЙ СФЕРІ АПК

 

В умовах переходу до ринкової економіки актуальною є проблема мотивації і ефективності праці в галузі АПК, виявлення і оцінка мотивів високопродуктивної праці. На сьогодні досить важливими є питання визначення кількісного впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на ефективність праці, наукового обґрунтування нормативів затрат часу та удосконалення організації праці в сільськогосподарському виробництві.

Підвищення ефективності суспільної праці в агропромисловому комплексі та деякі аспекти поліпшення умов праці відображено в наукових працях П. С. Березівського , О. А. Богуцького, М. В. Зубця, М. Й. Маліка , Л. В. Молдаван, О. М. Шпичака.

Мотивація праці є історично закономірним соціально-економічним та морально-психологічним явищем, що характеризується комплексом економічних, організаційних, соціологічних та психологічних умов, які спонукають людину до дії. Ефективність праці, як будь-яке економічне явище, проявляє себе в кількості та якості живої праці.

Мотивація має прямий зв’язок з продуктивністю праці. Залежність тут взаємна – незначна, навіть порівняно з іншими галузями вітчизняної економіки оплата праці в сільському господарстві пояснюється надто низькою продуктивністю праці. Важливим елементом ефективного використання трудових ресурсів виступає підвищення продуктивності праці й на цій умові зниження собівартості продукції молочного скотарства, що має важливе економічне і політичне значення. В Україні протягом 2005 – 2010 років рівень продуктивності праці знизився на 3,5 %. Зокрема, прямі затрати на виробництво 1 ц молока у 2010 році становили 11,9 люд – год. по Україні та 14,8 люд. – год. в Черкаській області. У той же час оплата праці зростала відповідно до росту мінімального її розміру. Проте мінімальність оплати, в свою чергу, не сприяє високому рівню мотивації праці, і як наслідок – досягненню високих її результатів.

За роки економічних реформ продуктивність суспільної праці значно скоротилась. Таке явище супроводжувалось і різким зростанням об’ємів валової продукції при одних і тих самих затратах праці, собівартості сільськогосподарської продукції та відсутністю коштів для формування фондів споживання, стимулювання та споживання привело до низького рівня заробітної плати. В сучасних умовах скорочення чисельності працівників аграрної сфери, різко підвищується роль продуктивності праці.

Водночас рівень оплати в Україні невиправдано низький: виробіток з розрахунку на долар оплати у розвинутих економіках набагато менший. Для працівників агропромислової сфери Черкаської області домінуючий характер мають переважно матеріальні фактори мотивації. Для того, щоб мотивація праці стала засобом розвитку аграрних підприємств, її величина повинна бути тісно пов’язана з факторами і показниками ефективності виробництва.

  Показники, які характеризують результативність праці і виробництва, відрізняються багатогранністю. Одні з них є безпосередньо зарплатоутворюючими (об’єм виробництва, виручка від реалізації, прибуток, фонд оплати праці і ін.), – важливими факторами підвищення результативності праці (кількість і якість праці, кваліфікація працівників, стаж роботи і інші). Всі вони без виключення потребують комплексного використання та обліку.

В системах мотивації з метою інтеграції розмірів винагороди з особистим трудовим вкладом працівника і результативністю виробництва. Для того, щоб мотивація праці стала засобом розвитку аграрних підприємств, її величина повинна бути тісно пов’язана з факторами і показниками ефективності виробництва.

Cистема мотивації повинна всебічно сприяти подоланню відчуженості від результатів праці, трудової апатії, задля запобігання подальшому зниженню у працівника рівня необхідності ефективно працювати. Подолання відчуженості можливе за рахунок підвищення ціни сільськогосподарської праці через справедливо-високу її оплату. Потрібно відновити ситуацію, коли б заробітна плата в аграрному підприємстві виконувала стимулюючу функцію, а її розмір давав можливість задовольняти потреби працюючих.

На шляху підвищення рівня мотивації праці необхідно також відмовитися від технократичного менеджменту, коли персонал вважається частиною технології, надаючи перевагу принципам “людських відносин”, коли працівники беруть участь в управління підприємством, а головне – у розподілі доходів.

Вагомий вплив на відношення до праці працівників в агропромисловій сфері повинні відігравати: бажання спокійно працювати без неприємностей, гарне відношення з боку колективу, прагнення проявити себе, та прагнення досягти максимальної самостійності в роботі.

На наш погляд, формування сприятливого мотиваційного середовища для підвищення продуктивності повинно пов’язуватись з системним підходом застосування комбінованої стратегії формування та впровадження мотиваційного механізму у СУП та вибору напрямків на базі SWОТ-аналізу мотиваційного середовища на основі якого розробляється мотиваційна стратегія. Розроблена стратегія повинна сприяти підвищенню ефективності системи управління персоналом та його мотивування до продуктивної праці. Впровадження мотиваційного механізму на основі розробленої стратегії повинно за своєю сутністю визначити головний орієнтир і безпосередній зв'язок із зміною продуктивності виробництва на підприємствах АПК.

Отже, неухильне стимулювання мотивації праці має надзвичайно важливе значення і саме за рахунок мотивації праці досягається приріст обсягу виробництва продукції, що є головним джерелом збільшення прибутку підприємств агропромислового комплексу Черкаської області та України в цілому як у внутрішній, так і в зовнішній діяльності .