VI Международная научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (30-31 мая 2011г.)

  К.мед.н . Гулей Л.О.

Буковинський державний медичний університет, Україна

ОЦІНКА ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ ТА ДЕЯКИХ ПАРАМЕТРІВ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ У ХВОРИХ НА АКНЕ

    

Вугрова хвороба (ВХ) – поліморфне мульти­фак­торне захворювання волосяних фолікулів і сальних залоз , яке посідає перше місце в структурі косметичної патології і третє – за частотою звертання в установи дерматологічного профілю [ 1 ]. Згідно даних літератури, на ВХ страждає до 80% населення віком 12–25 років і 37–42% ? після 25 років [ 3 ]. Особливої актуальності дана патологія набуває в осіб репродуктивного віку, оскільки ступінь тяжкості з віком зростає і як наслідок у 95% пацієнтів формуються стійкі косметичні дефекти: дисхромії , псевдоатрофії , рубці, толерантні до більшості методів косметичної корекції [4–5; 7–8 ] .

     Загальновизнаними ланками патогенезу акне на сьогодні є: патологічний фолікулярний гіперкератоз ; надлишкове утворення секрету сальних залоз; колонізація фолікула Р. acnes ; запалення [2; 10] .

     Роль імунних порушень в патогенезі ВХ неоднозначна [2; 8] . Частіше о цінка імунологічного статусу не знаходить у пацієнтів з акне жодних первинних імунологічних проблем. Саме їх інтактна імунна система призводить до вторинної запальної відпові д і [ 9; 12 ].   Із патогенетичної точки зору причину ВХ можна представити як порушення рівноваги в біологічній системі «макроорганізм-збудник» у бік переважання активності останнього і зниження резистентності макроорганізму. Це можливо при збігові низки умов: забруднення шкіри мікробами, підвищення проникності основних бар’єрів у поєднанні зі зменшенням бактерицидних властивостей шкіри і пригніченням реактивності організму [9; 11]. Отже , при ВХ розвивається своє р ідна патологічна реакція організму на специфічний подразник . Але це питання, на нашу думку вивчено недостатньо, і потребує подальшого дослідження.

     Метою роботи було провести в жінок репродуктивного віку, хворих на ВХ, дослідження імунологічних та біохімічних показників та встановити їх вплив на характер перебігу ВХ.

     Під нашим спостереженням перебувало 20 жінок репродуктивного віку, хворих на ВХ, віком від 17 до 26 років: у досліджуваній групі хворих комедональну форму ВХ виявлено у 8, папулопустульозну — у 12 пацієнток. Легкий ступінь тяжкості ВХ був у 13, середній ступінь тяжкості — у 7 жінок. Контрольну групу становили 19 практично здорових жінок відповідного віку.           Вміст у крові імуноглобулінів класів A, M і G визначали методом прямої радіальної імунодифузії за Mancini , фагоцитарну активність і фагоцитарний індекс, а також НСТ-тест досліджували за загальноприйнятими методиками [6] . Біохімічні дослідження параметрів ліпідного обміну виконані з використанням калібраторів і наборів реактивів фірми «KОNE» (Фінляндія) на аналізаторі «ULTRA» фірми «KONE» (Фінляндія). Статистична обробка отриманих результатів проводилася за допомогою програми « Віо Statd », з визначенням t - критерію Ст ь юдента .

     Результати дослідження деяких імунологічних показників, які наведені в таблиці свідчать, що у жінок репродуктивного віку, хворих на ВХ концентрація в плазмі крові імуноглобуліну А виявилась на 24,5% меншою за таку в практично здорових осіб контрольної групи. Вміст у крові імуноглобулінів класів M і G не відрізнявся від контрольних величин, так само, як і показники фагоцитарної активності і фагоцитарного індексу нейтрофілів . Водночас НСТ-тест менший за контрольний рівень на 40,5%. Отже, у жінок, хворих на ВХ легкого та середнього ступеня тяжкості, у плазмі крові дещо знижується концентрація імуноглобуліну А та послаблюється функціональна активність нейтрофілів .

     Серед показників ліпідного обміну в жінок, хворих на ВХ, на 23,1% виявилась зниженою концентрація у плазмі крові холестерину, тоді як вміст ліпопротеїдів вельми низької щільності та ліпопротеїдів низької щільності, навпаки, перевищував контроль відповідно на 46,3 і 16,7%. Отже, зміни ліпідного обміну у хворих на ВХ жінок репродуктивного віку характеризуються порушенням біосинтезу або метаболізму холестерину та накопиченням у плазмі крові ліпопротеїдів вельми низької (ЛПВНЩ) і ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ).

     Перспективою подальших досліджень може стати з'ясування ролі локальних імунологічних та біохімічних змін у вмі ст і пустул, що утворюються у гострому періоді ВХ.

 

Таблиця 1.Характеристика змін імунологічних показників крові та деяких параметрів ліпідного обміну в молодих жінок репродуктивного віку, хворих на вугрову хворобу ( M ± m )

Показники,

що вивчалися

Контроль

n=19

Хворі на ВХ, n=20

До

лікування

Імуноглобулін A,

г/л

3,88 ± 0,25

2,93 ± 0,23

p<0,01

Імуноглобулін M,

г/л

1,45 ± 0,12

1,20 ± 0,04

p>0,05

Імуноглобулін G,

г/л

17,31 ± 0,90

18,70 ± 0,39

p>0, 05

Фагоцитарна активність, %

64,47 ± 1,37

66,05 ± 0,79

p>0, 05

Фагоцитарний індекс, од.

4,64 ± 0,16

4,69 ± 0,08

p>0, 05

НСТ-тест

15,38 ± 0,82

9,15 ± 0,20

p<0,001

Холестерин,

ммоль / л

4,85 ± 0,25

3,73 ± 0,14

p<0,001

ЛПВНЩ,

%

8,33 ± 0,25

12,19 ± 0,78

p<0,001

ЛПНЩ,

%

42,75 ± 1,69

49,88 ± 1,38

p<0,01

 

Список використаних джерел:

1.       Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые / В.П. Адаскевич . – М.: Медкнига , 2005. – 160 с .

2.       Клинико-иммунологическая эффективность локальной иммунокоррекции при угревой болезни / А.В. Вислобоков , Е.И. Лялюхина , И.А. Снимщикова , М.А. Халилов // Российский журнал кожных и венерических болезней . – 2010 . – №3. – С . 55 – 58 .

3.       Вольбин С.В. До питання епідеміології, етіології, патогенезу акне / С.В. Вольбин // Практична медицина. – 2004. – Т. 10. – № 3. – С. 125–129.

4.       Губарева А.В. Иммуногистохимическая характеристика морфологических элементов при угревой болезни (клинико-морфологическое исследование):   автореф. д ис . на соискание науч . степени канд. м ед . н аук . / А.В. Губарева . –   Омск, 2009. –   26 с .

5.       Калюжна Л. Лікування вульгарних вугрів: методичні рекомендації / Л. Калюжна, О. Копаніца , С. Шармазан . –К., 2002. – 27 с.

6.       Караулов А.В. Клиническая иммунология / А.В. Караулов . – М.: МИА, 1999. –   604 с.

7.       Кубанова А.А. Современные особенности патогенеза и терапии акне / А.А. Кубанова , В.А. Самсонов, О.В. Забненкова / / Вестн ик дерматологии и венерологии . – 2003 . –   №1. – С. 9 – 15.

8.       Маслова Е.В. Клинико-иммунологические особенности тяжелого течения акне и обоснование патогенетической терапии : автореф. д ис . на соискание науч . степени канд. м ед . наук . / Е.В. Маслова. – Новосибирск , 2009. – 28 с.

9.       Harper J.C. An update on the pathogenesis and management of acne vulgaris / J.C. Harper / / Journal of the American Academy of Dermatology . – 2004. – Vol. 51 . – № 1. – P. 536 – 538.       

10.   Steven R. Feldman The efficacy of adapalene-benzoyl peroxide combination increases with number of acne lesions / Feldman R. Steven // Journal of the American Academy of Dermatology . 2011 . - Vol . 64 . – № 6 . –   P . 1085 – 1091 .

11.     Virendra N.S. Textbook of Clinical Dermatology / N.S.Virendra . – 2006 . – P. 10 – 16 .

12.     Robin G . -B . , Tony B . Acne. Acneiform Eruptions and Rosacea / G . -B . Robin, B . Tony // Dermatology , 9 - th ed . – 2007. –   P. 52 – 61.