Анищенко О.О.
Інституту психології НАПН України імені Г.С. Костюка
РЕФЕРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ ФАКТОРІВ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ ПРИ НЕВИНОШУВАННІ
Пріоритетним завданням перинатальної психології в останні роки є підвищена увагу до питань материнства в контексті збереження репродуктивного здоров’я і невиношування вагітності, що є його важливим показником.
Так, державна програма України «Репродуктивне здоров'я нації на 2006–2015 роки» визначає основні проблеми у сфері репродуктивного здоров'я: материнська та малюкова смертність, високий рівень штучного переривання вагітності та значна кількість ускладнень під час вагітності та пологів. Ці проблеми крім впливу на рівень народжуваності і погіршенні репродуктивного здоров'я населення України як важливої складової забезпечення соціально-економічного потенціалу країни, з психологічної точки призводять до довготривалих емоційних переживань жінок, невиношування та затримки розвитку материнської ідентичності, загрожують виникнення порочного кола, коли стрес стає причиною невиношування наступних вагітностей.
Останнім часом увагу вчених привертають медичні та психологічні дослідження на тему виділення психосоматичних детермінант невиношування вагітності. За статистикою, 15–25% від загальної кількості вагітностей закінчуються самовільним викиднем, діагноз «загроза переривання вагітності» постає перед кожною третьою жінкою, а показник мертвонароджуваності складає 6,3 на 1000 народжених по Україні [ 15 ]. Пошуки вирішення цієї важливої для суспільства проблеми актуалізують дослідницькі задачі, пов’язані з раннім виявленням симтомокомплексів , що свідчать про порушення природного (фізіологічного) процесу вагітності та обумовлюючих його психологічних факторів.
Так, спираючись на принципи полярної детермінації «внутрішнє-зовнішнє»,«об’єктивне-суб’єктивне», Ю.В. Єгоркина , Л.І. Кох , К.Д. Хломов , С.Н. Єниколопов вивчають статистичні психологічні предиктори , пов’язані з формуванням відхилень від природного процесу вагітності. В дослідженнях авторів встановлений зв'язок психоемоційних та індивідуально-характерологічних особливостей вагітних жінок з загрозою переривання вагітності, пріоритет емоційних факторів у розвитку ускладнень вагітності. Так, згідно результатам дослідження Ю.В. Єгоркиної та Л.І. Кох , тривожність, яка відмічалася вагітними, є головним фактором розмежування жінок з фізіологічно нормальним та ускладненим перебігом вагітності [7]. Ці дані підтверджують дослідження К.Д. Хломова та С.Н. Єниколопова [13], які зазначають, що стрес, тривожність та низька самооцінка вагітної впливає на етиологію низької маси плоду. Також низьку вагу плоду при народженні та передчасні пологи автори пов’язують з гострим життєвим стресом під час вагітності, який може накладатися на посттравматичний стресовий розлад. Ф.М. Абдурахманов , І.М. Мухамадієв , З.Х. Рафієва [1] стверджують, що стреси та депресії другого та третього триместру впливають на розвиток емоційної сфери дитини та стан його нервової системи.
У науково-дослідницьких працях А.Є. Архангельського, Г.І. Брехмана , Н.Є. Нелідової , [4–5; 8] присвячених питанням акушерства та гінекології, відмічається, що одним зі суттєвих факторів невиношування вагітності є психосоматичний стан жінки. М.А. Нечаєва, Т.В Нікифорова, Є.Д. Счастний , зазначають, що стан загрози переривання вагітності характеризується посиленням астенічних емоцій, що знижують активність особистості, а також вразливістю , ранимістю , боязкістю , песимізмом , фіксацією на тіньових сторонах життя жінками, розвитком депресивних розладів [12] . Так, в дослідженні Г.І. Брехмана небажана вагітність та пренатальний стрес постає антенальним патогенним фактором і може сприяти виникненню шизофренії та біполярного афективного розладу у майбутньої дитини [5]. Солодкова І.В. та В.Г. Часник вивчаючи вплив психоемоційних особливостей жінок на соматичний перебіг вагітності дійшли висновку, що негативні емоції, які виникають під час ускладнень вагітності, впливають на зміни серцево-судинної системи дитини. Зокрема, «підвищена тривожність матері… в значній мірі визначає патерн структури ритму серця як в ранньому неонатальному періоді розвитку дитини так і в наступні роки » [ 14 ].
Вивчаючи соціально-психологічний зміст процесу вагітності та її ускладнень Е.Б. Айвазян и Г.А. Аріна розглядають поняття «внутрішня картина вагітності» як складну ієрархічну та динамічну систему, що зосереджує в собі феномени мотиваційного, емоційного, когнітивного і тілесного досвіду. Дослідники описують ускладнення, що супроводжують процес вагітності у взаємодії усіх рівнів картини вагітності: на емоційному рівні зростає частота конфліктного емоційного відношення до вагітності, яке визначається її особливим особистісним змістом «хвороби» і зміщенням фокусом значимості і тривоги з розвитку дитини на власні тілесні відчуття. Таке зміщення свідчить про переживання порушення колишнього стану і зупинки психологічної системи у своєму розвитку » [ 3 ]. .
За даними В.В. Абрамченко , невиношування вагітності, що обумовлене безпосередньо соціально-психологічними стресами, корелює з загальною кількістю мимовільних викиднів. «Тривога за майбутню дитину, незадоволеність матеріальним положенням, незадовільні умови проживання, проблемні взаємовідносини з членами сім'ї, підвищують ризик виникнення нервово-психічних та психосоматичних захворювань у вагітної та плоду» [ 2 ].
Іншим напрямком досліджень психологічної детермінованості ускладнень вагітності є вивчення таких факторів соціального середовища, як особливості виховання, емоційна та соціальна депривація , включеність в систему мікро - і макросоціальних зв'язків , характер відносин у власній родині.
Зміст цих факторів розкриває І.Б.Каплун [6], – у жінок з післяпологовою депресією переважають негативні спогади про дитинство та роль власного батька, не рідкістю є актуальний конфлікт з чоловіком; батьківські сім’ї таких жінок характеризуються низьким рівнем згуртованості, конфліктністю, та алкоголізацією одного з батьків.
Отже, вагітність, як і будь-який інший кризовий стан, супроводжується сильними переживаннями, в тому числі і негативними, що впливають на життєдіяльність плоду . Соціально-психологічні фактори, а також сам фактор настання вагітності неочікувано , безумовно, мають в плив у виникнення акушерських ускладнень. В першу чергу вони впливають на емоційну сферу жінки, створюючи стресовий стан. Таким чином, будь-який з цих факторів може виявитися патогенним, якщо має особистісне значення для жінки або життєві обставини жінки надають йому характер стресу. Загроза невиношування вагітності має своїм небезпечним результатом ускладнення подальшого перебігу вагітності (виникнення пізнього гестозу , передчасних пологів), порушення у стані та розвитку плода та новонародженого (асфіксія новонароджених, підвищена мертвонароджуваність, перинатальна смертність, післяпологова затримка в фізичному та психічному розвитку). Отже, можна припустити, що будь-які стресові ситуації для організму вагітної жінки, що проявляються у психосоматичних розладах транслюються до її ще не народженої дитини, в свою чергу майбутнє покоління закарбовує в своєму організмі важкий тягар захворювань.
Таким чином, спираючись на вивчення особливостей психо-емоційних факторів ризику загрози невиношування вагітності і звертання до доказового потенціалу психологічних теорій допоможе розумінню сучасного стану загрози невиношування вагітності і прогнозуванню його розвитку у взаємозв’язку з сучасними тенденціями психологічної науки і медичної практики.
Список використаних джерел:
1. Абдурахманов Ф.М. Влияние психоэмоционального стресса на течение и исходы беременности / Ф.М. Абдурахманов, И.М. Мухамадиев , З.Х. Рафиева // Российский вестник акушера-гинеколога. – 2008. – № 3.
2. Психологическая, социальная и материальная поддержка беременности и родов / В.В. Абрамченко , Р.С. Кабаев , Ф.Д. Чикобаева , Н.Т. Месхи , С.К. Мамедова // Репродуктивное здоровье общества: сб. науч . тр. членов Российской ассоциации перинатальной психологии и медицины. – СПб., 2006. – С. 106 – 108.
3. Арина Г.А. Беременность как модель и этап развития телесного опыта во взрослом возрасте / Г.А. Арина , Е.Б. Айвазян // Ежегодник РПО, Специальный выпуск . – М., 200 6. – С . 228 – 230.
4. Архангельский А.Е . Психопатология беременности, родов и послеродового периода / А.Е. Архангельский. – СПб.,2007. – 80 с.
5. Брехман Г.И. Пренатальний стресс как фактор риска возникновения шизофрении и биполярного аффективного расстройства / Г.И. Брехман , Р. Ягав , М.Х. Гонопольський // Вестник Ивановской медицинской академии. – 2010. – Т.15. – № 1.
6. Каплун И.Б. Психическая травма при беременности / И.Б. Каплун // Актуальные вопросы патологии репродуктивной функции: сб. материалов научно-практической конференции. – СПб., 2006. – С. 29–47.
7. Кох Л.И. Влияние тревожности на течение беременности и родов у женщин крайних возрастных групп / Л.И. Кох, Ю.В. Егоркина // Сибирский медицинский журнал. – 2008. – Т.23. – № 1–2.
8. Психическое здоровье матери и ребёнка (семейно-генетические аспекты) Проблемы материнства и здоровья семьи / Нелидова Н.Э., Андрусенко И.В., Гуткевич Е.В., Агарков А.А. // Сибирский медицинский журнал. – 2010. – Т. 25. – № 4. – Вып 2.
9. Нечаева М.А. Классификация и психологическая диагностика отношения к беременности / М.А. Нечаева, М.А. Беребин // Вестник ЮУрГУ : Серия «Психология». – № 17. – 2010.
10. Никифорова Т.В. Распостранённость и факторы риска развития депрессивных расстройств у женщин с потерей плода в анамнезе / Т.В. Никифорова, Е.Д. Счастный , Г.А. Михеенко // Сибирский медицинский журнал. – 2010. – Т. 25. – № 4–2. – С. 154–156.
11. Психосоматические аспекты беременности / Северный А.А., Баландина Т.А, Солоед К.В., Шалина Р.И. // Акушерство и гинекология. – 2007. – №8. – С. 20–24.
12. Хломов К.Д. Влияние психоэмоциональных и индивидуально-характерологических особенностей на течение беременности женщин с угрозой прерывания / К.Д. Хломов , С.Н. Ениколопов //Сибирский психологический журнал. – 2007. – № 26. – С. 148–153.
13. Влияние патологии беременности на характеристики ритмической деятельности сердца у ребёнка / Часнык В.Г., Солодкова И.В., Аврусин С.Л., Дубко М.Ф., Шадрина О.В. //Экология человека. – 2009. – № 5. – С. 54–60.
14. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2010 року: стат. збірник . – К.: ДКС, 2010.