Лемеш В.Г.

Горлівська спеціалізована школа № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, Україна

МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ УРАХУВАННЯ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ ЧИТАЧІВ ПІД ЧАС СТВОРЕННЯ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ

Погоджуючись з проф. А. Р. Габідулліною [3], ми розуміємо термін «мовна картина світу» як сукупність знань людини, які знайшли своє відображення у мові. Варто зазначити, що дані знання мають певні індивідуальні особливості у кожної конкретної людини, оскільки формуються в процесі пізнання нею навколишнього світу. Разом з тим, пізнаючи світ, людина є частиною певного соціуму, у межах якого протікає її життєдіяльність. Відтак, картини світу представників одного й того ж соціуму мають певний спільний пласт, який, власне, ідентифікує даних людей як соціальну спільність. Сучасна преса характеризується великою різноманітністю, але кожна газета має свою цільову аудиторію, тобто той прошарок суспільства, на який орієнтована інформація, що міститься у тій чи іншій газеті. Виділяючи газетний стиль мови як окремий функціональний стиль, проф. І. Р. Гальпєрін [4] зазначає, що для газетного стилю мови є характерним співіснування інформативної функції та функції оцінки. Ми вважаємо, що на сучасному етапі розвитку газетного стилю провідною функцією для нього виступає функція формування суспільної точки зору. Однак, журналіст не може прямо висловити у газетному матеріалі власну точку зору, оскільки засоби масової інформації, як правило, претендують на об’єктивність викладу подій. Разом з тим, сучасна преса виконує певне соціальне замовлення: прагне донести до широкого загалу точку зору тієї суспільної сили, інтереси якої вона представляє. Але при цьому, професійна етика вимагає від журналіста відсутності у його статті прямих оцінних суджень. Таким чином, журналісти змушені вдаватися до використання комплексних механізмів маніпулювання процесами сприйняття інформації читачами. З вищезазначеного випливає, що сучасний медійний дискурс являє собою потужний засіб здійснення прагматичного впливу на широкий загал.

Розглянемо деякі засоби здійснення прагматичного впливу, які є характерними для сучасної преси. Безперечно, беручись до написання матеріалу, журналіст враховує основні особливості функціонування перцептивних механізмів психіки людини. Так, проф. О. О. Прокубовський [6] зазначає, що одним з основних елементів сучасної концепції розуміння є власна оцінка реципієнтом отриманої інформації. Для журналіста є істотно важливим те, щоб оцінка, надана читачем предмету повідомлення, відповідала основним пріоритетам редакційної політики видання, яке представляє автор газетного матеріалу. Сучасні засоби масової інформації використовують різноманітні прийоми маніпуляції перцептивними процесами. Пишучи статтю, журналіст, звичайно, виходить з того, що читачеві вже відома певна інформація про предмет повідомлення. На позначення вже відомої реципієнту інформації проф. А. Р. Габідулліна [3] використовує термін «пресуппозиція». Таким чином, для того, щоб здійснювати маніпулювання суспільною точкою зору журналіст обов’язково повинен активізувати пресуппозиції своєї цільової аудиторії. Вже зазначалося, що засоби масової інформації прагнуть до того, щоб залишатися зовнішньо об’єктивними, аби створити у своїх читачів ілюзію того, що останні самостійно зробили усі висновки і оцінки стосовно предмета повідомлення. Вищезазначений факт обумовлює комплексну структуру сучасних текстів мас-медіа. Проф. Н. Е. Алова [1] виокремлює два плани змісту газетного повідомлення, а саме: денотативний план та образний план. У денотативному плані змісту газетного повідомлення міститься безпосередньо фактуальна інформація. Образний план тексту включає стилістичні прийоми та експресивні засоби тексту, які імпліцитно виражають ставлення журналіста до предмета повідомлення. Відтак, ми робимо висновок про те, що саме правильна, з точки зору редакційної політики періодичного видання, побудова образного плану змісту газетного повідомлення виступає однією з найістотніших передумов того, що преважна більшість читацької аудиторії займе вигідну для журналіста позицію стосовно предмета газетного повідомлення. Нерідко, під час побудови образного плану змісту газетного повідомлення журналіст вдається до вербалізації фонових знань читачів. Погоджуючись, з проф. А. Р. Габідулліною [3], ми визначаємо фонові знання як такі, що безпосередньо пов’язані з культурою певного соціуму. Проф. О. Б. Зайцев [5] виокремлює два види вербальних репрезентацій фонових знань у текстах газетних повідомлень, а саме: автологічні та металогічні. Автологічні репрезентації фонових знань пов’язані з певними ментальними уявленнями людей, металогічні репрезентації фонових знань являють собою алюзії на певний текст, який вже відомий представникам даного соціуму. Погоджуючись з проф. А. Р. Габідулліною [3], ми використовуємо на позначення даного типу текстів термін «прецедентний текст». У той же час, проф. Воронов В. В. [2] зазначає, що будь-який компонент тексту газетного повідомлення може виступати у якості засобу реалізації його прагматичної установки. Сучасні медійні тексти являють собою гетерогенні утворення, до складу яких входять не лише вербальні, а й невербальні елементи, а саме: фотографії, малюнки, колажі, і т.п. На нашу думку, невербальні елементи також слугують одним з провідних засобів реалізації прагматичної установки тексту. Причому, вербальні та невербальні компоненти тексту можуть корелювати один з одним, або навпаки невербальний елемент тексту газетного повідомлення може містити інформацію, яка відсутня у вербальному компоненті.

Таким чином, формуючи суспільну точку зору, журналісти активно використовують елементи мовної картини світу читачів з метою реалізації прагматичної установки власних газетних матеріалів.

Список використаних джерел:

1. Алова Н. Э. Динамический аспект образности газетного текста : автореф. дис… канд. филол. наук / Н. Э. Алова ; Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. – М., 1989. – 22 с.

2. Воронов В. В. Прагматический аспект текста англоязычной публицистической журнальной статьи: автореф. … дис… канд. филол. наук / В. В. Воронов. – М.: Моск. гос. лингв. ун-т, 1991. – 29 с.

3. Габідулліна А. Р. Основи теорії мовленнєвої комунікації : навч. посіб. для вузів / А. Р. Габідулліна, М. В. Жарикова. – 2-е вид., перероб. і допов. – Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2005. – 282 с.

4. Гальперин И. Р. Стилистика английского языка : учебник. – 3-е изд. / И. Р. Гальперин. – М. : Высш. шк., 1981. – С. 295-307.

5. Зайцев А. Б. Приёмы вербализации фоновых знаний (на материале англоязычной прессы): автореф. дис… канд. филол. наук / А. Б. Зайцев. – М.: Моск. гос. лингв. ун-т, 2007. – 29 с.

6. Прокубовский А. А. Понимание и его лексические инструменты / А. А. Прокубовский // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. – 2008. – № 6. – С. 111-121.