К.філол.н. Кривуля В.О.

Національна металургійна академія України, м. Дніпропетровськ

ОСОБЛИВОСТІ ГАЛУЗЕВОГО ПЕРЕКЛАДУ В ПРОСТОРІ МІЖМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ НАУКОВОЇ СФЕРИ

Наука – одна з функціональних сфер, яка має особливе значення в соціальній комунікації, і одна з основних сфер, де реалізується положення англійської та німецької мов в світі. Важлива особливість міжмовної та міжкультурної комунікації у сфері науки пояснюється домінуючим каналом комунікації. Якщо в більшості сфер спілкування будь-яка комунікація здійснюється в основному по усних каналах, то для наукової сфери саме письмовий канал є найважливішим. Тому ми зупиняємося на деяких аспектах галузевого перекладу в просторі міжмовної комунікації значущим способом передачі інформації в науковому співтоваристві.

Кожний галузевий науковий текст загалом і в цілому є описом результату наукового дослідження з властивими йому особливостями. Тому йому притаманні наступні види та форми усної та письмової наукової комунікації: доповідь, лекція, дискусія, монографія, стаття, рецензія, анотація, теза. При аналізі текстів металургійного напряму ми прийшли до наступних висновків:

1) Стратегія поведінки учасників комунікації у сфері науки в міжмовному просторі реалізується за допомогою конкретних мовних вчинків, що є вибиранням оптимальних засобів і способів комунікації. Даний підбір стосується не тільки вибору стилю, але і вибору жанру, композиційної форми тексту.

2) Стратегія соціальної престижності може реалізовуватися на різних рівнях наукового тексту: зокрема, використання автором міжмовних кліше і термінологізованих словосполучень і демонстрація здібності до їх варіювання і диференційованого використання, побудова синтаксичних конструкцій з чіткою паралельною структурою, використання інтернаціональних деменцій та термінів конкретної галузі науки та виробництва.

Особливої уваги вимагає характер повідомлення, та інформація, заради якої здійснюється комунікація. Чинниками, що сприяють міжкультурній комунікації у сфері науки, є наступні: здійснення обміну науковою інформацією по корпоративних каналах професійних співтовариств, обмеження потоку інформації шляхом його класифікації і диференціації за різними темами і проблемами дисциплінарних областей знання, вибір однієї мови (частіше всього англійської або німецької) для спілкування. Чинниками, що перешкоджають міжкультурній комунікації у сфері науки, є такі: відсутність однієї мови спілкування, можливість зберігання і передачі інформації на різних мовах, і, як наслідок, проблема перекладу або ретрансляції інформації на іншій мові. Отже, можна зробити висновок про те, що найважливішими причинами, що ускладнюють комунікативні процеси в науковій сфері, є проблеми лінгвістичні, мовні і мовленнєві.

Проблеми відмінностей в культурах нейтралізуються в даному випадку, оскільки корпоративне наукове середовище складалося впродовж декількох сотень років як інтернаціональне, що і знайшло віддзеркалення в мові науки. У багатьох культурах в результаті використання національної мови в науковій сфері склався особливий галузевий функціональний стиль, призначений для експлікації наукової інформації. У багатьох мовах склалися національні терміносистеми, що відображають систему знань з даної дисципліни.

В теперішній час теорія перекладу як самостійна наукова дисципліна, а разом з нею і перекладацька практика, багато в чому трансформуються в ширшу, глобальнішу дисципліну – теорію міжкультурної комунікації. Переклад як особливий вид мовної діяльності є одним з основних і загальноприйнятих засобів міжкультурної комунікації.

Стосовно практики перекладу наукових галузевих текстів поняття еквівалентності є актуальним і спирається, швидше за все, на концепцію Л.К. Латишева, який розглядає специфіку перекладу текстів різних стилів. Ми вважаємо, що терміносистема мови перекладу є принципово неповторною, як і лексична система в цілому. Це пов’язано з наступними причинами:

- Терміносистема є частиною лексичної системи національної мови, отже, вона в тій чи іншій мірі відображає його національно-культурну специфіку;

- Терміносистема відображає наочно-понятійну область знань в конкретній галузевій області, яка також може відрізнятися в різних культурах;

- Терміносистема завжди динамічна, вона постійно змінюється як в системних відносинах між одиницями, так і відносно плану змісту окремої термінологічної одиниці.

Вказані чинники часто призводять до того, що терміни розглядаються які такі, що не мають еквіваленту або частково еквівалентні одиниці.

Поняття без еквівалентності на лексичному рівні розглянуте і описане, її причинами є:

1) Відсутність предмету або явища в житті народу;

2) Відсутність тотожного поняття;

3) Відмінність лексико-стилістичних характеристик.

Стосовно термінології, частіше за все зустрічаються перші дві причини, особливо відсутність тотожного поняття. Із сказаного витікає необхідність порівняльних досліджень терміносистем як в плані семантичного опису їх значень, так і в плані вивчення способів номінації, продуктивних в тій або іншій системах знань, а також необхідність розробки прийомів перекладу без еквівалентних термінів. У перекладацькій практиці часто використовується транслітерація і транскрипція для перекладу безлічі термінологічних одиниць.

Цей прийом перекладу можна розглядати як прийнятний за умови проходження далі ніж роз’яснювальний переклад, тобто дефініціювання даного поняття. При цьому слід згадати про те, що даний спосіб, з одного боку, призводить до інтернаціоналізації термінологічних систем, з іншого боку, наслідком цього прийому може з’явитися необґрунтоване запозичення, яке призводить до зрушень в терміносистемі.

Отже, необхідна розробка конкретних перекладацьких процедур в передачі термінологічних одиниць іншої мови при перекладі галузевих текстів.