Заблодська Д.В.

Східноукраїнський національний університет імені В. Даля,

м. Луганськ, Україна

СТИЛІ МОВИ ТА ЇХ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

 

Культура ділового спілкування сприяє встановленню і розвитку стосунків між колегами, керівниками і підлеглими, партнерами і конкурентами, багато в чому визначаючи їх ефективність: чи будуть ці стосунки успішно реалізовуватися на користь партнерів або ж стануть неефективними, або зовсім зупиниться, якщо партнери не знайдуть взаєморозуміння. Залежно від тих цілей, які стоять в процесі спілкування, відбувається відбір мовних засобів. В результаті створюються своєрідні різновиди єдиної літературної мови, звані функціональними стилями мови [1].

Термін "функціональний стиль" підкреслює, що різновиди літературної мови виділяються на основі тієї функції (ролі), яку виконує мова у кожному конкретному випадку. Таким чином, для кожного функціонального стилю мови характерні свої особливості. "Заговори, аби я тебе побачив", – говорив Сократ. Адже саме мова і вибраний стиль мови може багато що сказати про людину.

Існують наступні стилі мови: науковий, офіціальний, публіцистичний, художній і розмовний [2].

Для наукового стилю властиво використання спеціальної наукової і термінологічної лексики, графічній інформації, чітке визначення понять і явищ, строга логічність і послідовність викладення, ускладнений синтаксис. Науковий стиль володіє різноманітністю мовних жанрів. Основними є: наукова монографія, наукова стаття, дисертаційна робота, науково-навчальна проза (така, як підручники, методичні посібники і т. п.), науково-технічні документи (інструкції, правила техніки безпеки і ін.), наукові доповіді, лекції і так далі. Мета наукового стилю мови – представити, клас­ифікувати і узагальнити факти, висунути ідею, привести логічні докази, сформулювати закономірності і закони. Науковий стиль реалізується переважно у письмовій формі мови, але з розвитком засобів масової комунікації, із зростанням значущості науки в сучасному суспільстві і збільшенням числа різного роду наукових контактів, таких, як конференції, наукові семінари, симпозіуми і т. п., зростає роль усної наукової мови.

У публіцистичному стилі реалізується функція дії агітації і пропаганди, з якою співпадає інформативна функція. У публіцистичних творах зачіпаються питання вельми широкої тематики – будь-які актуальні питання сучасності, що представляють інтерес для суспільства: політичні, економічні, моральні, філософські, питання культури і ін. Публіцистичний стиль знаходить використання в суспільно-політичній літературі, періодичному друці (газетах, журналах), політичних виступах, мовах на зборах і так далі Багато публіцистичних жанрів характеризуються вільним використанням всіх ресурсів національної мови, включаючи його образотворчо-виразні засоби.

Художній стиль знаходить вживання у художній літературі, яка виконує образно-пізнавальну й ідейно-естетичну функції.

Офіційний і офіційно-діловий стилі відрізняються своєю відносною стійкістю. Сфера функціонування офіційного стилю – це управління, право і діловодство, це основний стиль ведення бізнесу для управлінського персоналу. І тому так поважно знати і правильно застосовувати його в професійній діяльності. З часом і офіційний, і офіційно-діловий стилі зазнали певні зміни, але суть і призначення залишилися незмінними.

Розрізняють декілька підстилів офіційно-діло­вого стилю:

Дипломатичний підстиль – підстиль диплома­тичних документів, таких, як дипломатична нота, заява уряду, вірча грамота. Він відрізняться специфічними термінами, велика частина яких – інтернаціональні: статус-кво, персона нон-грата, ратифікація, преамбула. На відміну від інших підстилів офіційно-ділового стилю в мові диплома­тичних документів зустрічається висока, урочиста лексика для додання документу підкресленої значущості, а також використовуються загальноприйняті в міжнародному державному обігу форми етикеток ввічливості.

Документальний підстиль – мова законо­давчих документів, пов'язаних з діяльністю офіційних органів, який включає лексику і фразеологію державного права, цивільного права, кримінального права, кодексу законів про працю, кодексу законів про брак і сім'ю. До нього примикає лексика і фразеологія, пов'язана з роботою адміністративних органів, службовою діяльністю громадян.

Повсякденно-діловий підстиль зустрічається в листуванню між установами і організаціями і в приватних ділових паперах, а також в службовому листуванні (діловий лист, комерційна кореспонденція), офіційних ділових паперах (довідка, посвідчення, акт, протокол), приватних ділових паперах (заява, розписка, автобіографія, рахунок і ін.).

Для лексики текстів офіційного стилю харак­терно використання експресивно не забарвлених слів, стандартизованих виразів, штампів, канцеляризмів, абревіатур. Характерною рисою офіційно-ділового стилю є наявність в нім багато чисельних мовних стандартів – кліше. Якщо в інших стилях шаблонні звороти незрідка виступають як стилістичний недолік, то в офіційно-діловому стилі в більшості випадків вони сприймаються як сповна природна його приналежність. Багато видів ділових документів мають загальноприйняті форми викладу і розташування матеріалу, а це, поза сумнівом, полегшує і спрощує користування ними. Не випадково в тих або інших випадках ділової практики використовуються готові бланки, які потрібно лише заповнювати. Навіть конверти прийнято надписувати в певному порядку. При використанні офіційно-ділового стилю недопустимою вважається полісемія, тобто багатозначність, метафоричне використання слів, вживання слів в переносних значеннях. Діловій мові властиві безособовість і відсутність оцінки.

 

Список використаних джерел:

1.    Введенская Л.А. Русский язык: культура речи. Текст, функциональные стили, редактирование / Л.А. Введенская. – М.: Март, 2003. – 342 с.

2.    Введенская Л.А. Культура и искусство речи. Современная риторика / Л.А. Введенская, Л.Г. Павлова. – Ростов н/Д.: Феникс, 1999. – 576 с.

3.    Корчагина Г.А. Выбор стилей речи и их функциональные особенности для управленческого персонала / Г.А. Корчагина // Економіка розвитку. – №3(59). – С. 106-108.