VII Научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (14-15 июня 2012г.)

Каличева Н.Є.

Українська державна академія залізничного транспорту, м. Харків

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ЗА РАХУНОК ВВЕДЕННЯ СИСТЕМИ КОЕФІЦІЄНТІВ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ СТАН ЗАЛІЗНИЧНОЇ КОЛІЇ

 

Залізничний транспорт, як одна з головних складових транспортної системи України, забезпечує не лише перевізний процес, а й виробничий – через товарообмін. Залізниці охоплюють усі стратегічно та економічна важливі регіони держави та гармонічно вписуються до міжнародних транспортних коридорів.

Для забезпечення надійної та якісної роботи залізничного транспорту за умов запровадження на теренах України швидкісного руху необхідна наявність надійного та безпечного земляного полотна та верхньої будови колії. Утримання колій, по котрих будуть рухатися швидкісні потяги, базується на підвищених вимогах до стану верхньої будови колії в плані та профілі. Адже, рух потягів із швидкостями понад 100 км/ год призводить до виникнення між залізничної колією та рухомим складом більш складних, з механічної точки зору, процесів взаємодії. Якщо геометричні параметри колії не збігаються із параметрам ходових частин рухомого складу, то відбувається інтенсивне посилення динамічної дії рухомого складу на колію, що призводить до підвищеного зростання розладів залізничної мережі.

Ключовим призначенням колійного господарства є усунення зносу, який сконцентрувався в процесі експлуатації верхньої будови колії, земляного полотна та штучних споруд, і тим самим забезпечується упродовж тривалого періоду часу найефективніше використання залізничних шляхів сполучення.

Вибір раціональних форм ведення робіт з поточного утримання, ремонту та модернізації колії повинен базуватися на обґрунтуванні доцільності проведення ремонту для кожної конкретної ділянки колії, враховуючи її експлуатаційні характеристики в мережі залізниць. Але н еузгодженість роботи уставних територіально-галузевих об’єднань – залізниць, між собою пов’язана із утриманням та ремонтом колійної інфраструктури та проявляється, перш за все, у відсутності узгодженості своїх дій одна з одною.

При складних умовах, в яких колійне господарство «Укрзалізниці» намагається функціонувати протягом останніх років, його відродження можливе за рахунок впровадження нових технологічних процесів, автоматизованого проектування, використання уніфікації при прийнятті технологічних рішень, в першу чергу, на тих ділянках де спостерігається більш інтенсивний рух пасажирів та вантажів, особливо транзитного та міжнародного сполучення. Такий розподіл виконання колійних робіт сприятиме більш раціональному розподілу коштів по мережі залізниць, допоможе зберегти пропускну здатність вітчизняної транспортної системи та підтримає залізничний транспорт в період недофінансування. Отже, визначення ефективності робіт з ремонту та оновлення колійного господарства представляє собою комплексну оцінку кінцевих витрат на виконання колійних робіт на певній ділянці колії та терміну експлуатації цієї ділянки із необхідними технічними характеристиками протягом всього періоду експлуатації до наступного планового ремонту.

Не дивлячись на всі ті масштаби робіт, котрі протягом останніх років «Укрзалізниця» проводить для поліпшення пропускної здатності вітчизняної мережі залізниць, ситуація в сучасному світі показує, що швидкісний рух країні потрібен зараз, а не через роки, коли залізниці України будуть повністю відремонтовані та модернізовані.

Саме тому, в раховуючи показники безпеки та надійності стану залізничної мережі, «Укрзалізниці» має розробити механізм визначення коефіцієнтів, які б сприяли оцінці стану колії. При розробленні такої системи коефіцієнтів потрібно дотримуватись методології визначення розрахунку коефіцієнтів із врахуванням специфіки роботи залізничної галузі. Принцип роботи такого механізму має складатися із наступних етапів:

·        визначення величини витрат на виконання колійних робіт;

·        прогнозування пропуску вантажів та пасажирів по ділянці колії у майбутньому;

·        визначення оптимальних строків виконання робіт з поточного утримання, ремонту та модернізації колії;

·        розрахунок ефективності ремонту колії кожної конкретної ділянки мережі;

·        визначення соціальної значимості кожної конкретної ділянки мережі.

Наступними кроками у розроблюванні системи коефіцієнтів є розробка рейтингових систем, котрі б оцінювали стан кожного елементу колії, враховували загрози безпеці руху, які призводять до можливості узагальнити результати дослідження по окремих критеріях та отримати якісні висновки щодо потреби у проведенні колійних робіт.

Після оцінки стану колії всі коефіцієнти зводяться до комплексного показника, так званого загального рейтингового коефіцієнта, котрий буде відображати рейтинг кожної ділянки залізничної мережі, як середньозважений показник часткових коефіцієнтів за групами.

Цей комплексний показник буде показувати всі зміни, котрі відбуваються на кожній ділянці колії, і чим більше його значення, тим більше зношення земляного полотна, верхньої будови колії і штучних споруд та більша потреба в ремонті всіх елементів колійної інфраструктури.

Також, варто відзначити, що зазначена система коефіцієнтів має відображати всі показники безпечного та надійного стану колії, сприяти її постійному відновленню через модернізацію і капітальний ремонт.