VII Научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (14-15 июня 2012г.)

К.е.н. Табенська О.І.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ОПТИМІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

 

Процеси інформатизації і комп’ютеризації докорінно змінюють сутнісні характеристики самого суспільства, воно одержує назву інформаційного, головною ознакою якого є отримання, переробка, розповсюдження та зберігання інформації, кількість та швидкість зміни якої все наростає. Одного лише факту кількісного збільшення інформації недостатньо для того, аби вважати суспільство інформаційним.

Основним є не кількісний показник наявних знань, а якісний, оскільки, лише знаючи, яким чином і з якою метою можна швидко та якісно опрацювати та засвоїти потрібну інформацію, людина здатна адаптуватися до потужного інформаційного потоку [1, с. 177–179].

Інформаційні технології – це сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збору, обробки, зберігання, захисту, поширення, відображення і використання інформації. З початку ХХІ ст. світовий ринок інформаційних технологій (ІТ) зазнав суттєвих змін, його регулювання відбувається на трьох рівнях: світовому, міжнародному та національному [2, с. 83–86].

Якісні особливості постіндустріальної економіки, економіки знань, полягають у наступному: темпи і масштаби науково-технічного прогресу такі, що зміни в матеріальній базі виробництва і якості трудових ресурсів не встигають за ростом науково-технічних можливостей. Відповідно зросли вимоги до ефективності збору й обробки інформації, маркетингових досліджень, реклами, тобто до видів діяльності, основним ресурсом яких є знання; значно зросла роль менеджменту в регіоні інтелектуальних ресурсів.

Система організації інноваційної діяльності на українських підприємствах не повинна обмежуватися їх власними НДДКР (науково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами, а, навпаки, – орієнтуватися на постійний зовнішній моніторинг і пошук інновацій у глобальному інформаційному просторі, на оцінку і придбання нових технологій, необхідних для їх інтенсивного розвитку [3, с. 53–56].

Людство знаходиться на початку епохи формування світового інформаційного співтовариства. Це визначається наступними основними обставинами (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Основні обставини формування світового інформаційного суспільства

 

Інформаційно-роз'яснювальна робота українських представництв за кордоном стає одним з основних напрямів у діяльності вітчизняної дипломатичної служби. Посольства завжди були важливим каналом поширення інформації про країну, що вони представляють.

Інформативно-комунікативна функція дипломатії складається, насамперед, у встановленні діалогу між різними країнами. Головним у комунікативно-інформаційній функції виявляється не директивне нав’язування власної точки зору, а пошук взаємоприйнятного рішення через діалог. Перебудова міжнародних відносин, пов’язана із процесами глобалізації, виходом на світову арену недержавних учасників, становить перед дипломатією завдання активного залучення в створення нового вигляду сучасного світу [4, с. 196–198].

В умовах поширення міжнародних взаємозв’язків аутсорсинг стає знаковою тенденцією сучасного розвитку всіх сфер економіки, та багато в чому визначає як розвиток світової економіки так і зрушення в регіональному розвитку на рівні окремої країни. Аутсорсинг дозволяє забезпечити стабільний експорт на тривалий період, причому його особливість полягає у тому, що він дає можливість продавати в більших масштабах не тільки товари, а й послуги. Даний термін означає залучення до виконання функцій організації сторонніх осіб [5, с. 16–22].

Переваги використання аутсорсингу як нової стратегії в управлінні полягають у можливості сфокусувати увагу на основному бізнесі (напрямку діяльності), знизити інвестування в неосновні фонди, гнучко реагувати на зміни на ринку та всередині компанії; обійтися без розширення штату та скоротити витрати на навчання персоналу, інформаційну підтримку, ведення маркетингових досліджень тощо [6, с. 238–45].

Антисипативне управління підприємствами покликане вирішувати досить важливі завдання, оскільки спрямоване на випередження усіх можливостей і загроз, що виникають у середовищі ведення зовнішньоекономічної діяльності, на засадах раннього ідентифікування, аналізування та передбачення ймовірних траєкторій їхнього розвитку. З метою уникнення різноманітних суперечностей та невизначеностей щодо розподілу функцій антисипативного управління між працівниками підприємств слід визначити коло посадових осіб, які можуть виконувати ці управлінські функції.

Здійснення антисипативного управління на підприємства в умовах зовнішньоекономічної діяльності зумовлює значні переваги (рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 2. Переваги здійснення антисипативного управління на підприємствах в умовах зовнішньоекономічної діяльності

 

Слід зауважити, що антисипативне управління в жодному випадку не претендує на заміну функцій управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств, а лише пропонує новий підхід до управління з позиції випередження потенційних змін середовища функціонування.

Залучення спеціалістів з питань зовнішньоекономічної діяльності до виконання цих функцій є доцільним у випадку видової розгалуженості та достатнього чисельного наповнення відділів міжнародної діяльності підприємств [ 7, с. 151–152].

На сучасному етапі вихід на зовнішні ринки – це гарантія для стабільного функціонування підприємства, але забезпечення ефективності управління досягається лише за відповідності ступеня відкритості системи управління ЗЕД підприємства сутності змін зовнішнього середовища. Для забезпечення достатнього рівня внутрішньої і зовнішньої ефективності вітчизняні підприємства мають здійснювати достатньо тривалий процес формування і безперервної адаптації систем управління зовнішньоекономічної діяльності в ході перебудови всієї економічної системи країни [8, с. 1–3].

Отже, ефективна господарська діяльність підприємств залежить від зовнішніх та внутрішніх чинників, особливу увагу необхідно звернути на якісне інформаційне забезпечення всіх елементів технологічного ланцюга. Інформацію, яка потрібна підприємству, поділяють на: технічну, технологічну, ділову, фінансову, статистичну, податкову, корпоративну. Для оптимізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств пропонується використовувати комплекс заходів, який забезпечить можливість виготовлення конкурентоспроможної продукції та реалізацію її на зовнішньому ринку.

 

Список використаних джерел:

1.              Волот О.І. Поняття та значення інформації, знань та інформаційних технологій в умовах розвитку інформаційного суспільства / О.І. Волот // Формування ринкових відносин в Україні (Серія « Економічні проблеми розвитку галузей та видів економічної діяльності ») . – 2011. – № 9 (124). – С. 177–179 .

2.              Литвин А.Є. Світовий ІТ–ринок крізь призму світової організації торгівлі / А.Є. Литвин // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – № 14. – С. 58–61.

3.              Кіктенко О.В. Механізми державного регулювання інноваційного розвитку національної економіки України / О.В. Кіктенко // Економіка та держава (Серія « Економічна наука »). – 2006. – № 11. – С. 53–56.

4.              Машталір Я.П. Інформаційне забезпечення узгодженого розвитку дипломатичної служби і ЗЕД / Я.П. Машталір // Вісник Хмельн. націон. ун-ту. – 2009. – Т. 1. – № 5. – С. 196–198.

5.              Дугінець Г.В. Міжнародний аутсорсинг як новітня форма міжнародного поділу праці / Г.В. Дугінець // Економічний простір. – 2010. – № 44/1. – С. 16–22.

6.              Жуков С.А. Аутсорсинг як система співпраці між регіональним інформаційно-маркетинговим центром і підприємствами регіону / С.А. Жуков // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 10 (88). – С. 238–245.

7.              Адамів М.Є. Антисипативне управління підприємствами в умовах зовнішньоекономічної діяльності / М.Є. Адамів // Зб. наук. праць націон. ун-ту «Львівська політехніка» (Секція « Менеджмент зовнішньоекономічної та митної діяльності ») . – Львів: ЛНПУ, 2011. – С. 151–152.

8.              Твердохлєб Є.С. Особливості управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства / Є.С. Твердохлєб // Зб. наук. праць Сумськ. нац. ун-ту ім. В. Даля «Маркетинг: теорія і практика». – Суми: СНУ, 2008. – 254 с.