VII Научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (14-15 июня 2012г.)

К .ф.-м.н . Огліх В.В., Бесчастна Г.О.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Украъна

СУЧАСНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ У ФІНАНСОВИХ УСТАНОВАХ

 

Існуюча ситуація економічної та законодавчої нестабільності суттєво зупиняє розвиток фінансового сектору України. Розвиток кредитування стримується за рахунок як песимістичних макроекономічних прогнозів, на які впливає погіршення ситуації в світовій економіці в цілому, так і дефляцій ні та інфляційні настрої українського населення. Негативний вплив європейської боргової кризи поки що проявився лише в скороченні видачі банками довгострокових та середньострокових кредитів, в рості відсоткових ставок. Через недостатній рівень кредитування бізнесу відновлення основних галузей економіки країни проходить неймовірно повільними темпами. Також великим потрясінням стало введення НБУ заборони на видачу кредитів в іноземній валюті восени 2011 року. Підписаний 19.03.2012 р. президентом України закон № 4452-VI «Про гарантування вкладів фізичних осіб» лише посилить хвилювання населення. Якщо зараз Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ( ФГВФО ) гарантує повернення вкладів в розмірі до 150 тис. грн., то з дня вступу в дію (21.09.2012 р.) цього закону ФГВФО може встановлювати суму на свій розсуд.

За цих умов однією з найбільш актуальних задач для фін закладів є підвищення власної фінансової стійкості, боротьба з масовим неповерненням кредитів, а також оптимізація двох основних показників їх роботи – ризику и дохідності, через формування ефективної системи ризик-менеджменту. Додаткову специфіку в створення вносить українська складова.

Питаннями ризик-менеджменту займалися різні українські та іноземні вченні серед яких варто відмітити роботи В. Вітлинського , Дж. Сінкі , У. Шарпа , А. Лабанова , А. Чугунова и т.д. На жаль, українська система ризик-менеджменту знаходиться у зародковому стані, а сучасні методи і прийоми не використовуються та, як наслідок, не забезпечується стійкість банківського сектору.

Метою даної роботи є розгляд сучасних аспектів розвитку елементів системи ризик-менеджменту, які є джерелом фінансових ресурсів для розвитку економіки України.

Оскільки розробка чогось нового можлива лише після ретельного аналізу ситуації, яка склалася, та динаміки її розвитку, авторами були розглянуті основні показники діяльності учасників ринку банківських послуг.

Напружена макроекономічна ситуація суттєво відобразилась на фінансових результатах діяльності комерційних банків. За даними Нац. Банку з 2010 и до кінця 2011 року на ринку спостерігається від’ємний показник діяльності банків. У 2010 він досяг мінімального (-38450 млн. грн.). Та хоча дані станом на 01.02.2012 свідчить про позитивну динаміку (652 млн. грн.), вона все ще занадто незначна, щоб говорити про кардинальне покращення фінансового клімату в банківському секторі (рис. 1).

 

Рис. 1. Фінансовий результат діяльності банків (млн. грн.)

 

Для уникнення помилок докризового періоду банкіри приділяють особливу увагу питанням управління ризиками та формування резервів. З 2008 року банки почали доволі динамічно збільшувати свої резерви (рис. 2), прагнучи максимально безпечно почувати себе в ситуації невизначеності, яка зараз сформувалася на ринку.

 

Рис. 2. Резерви под активні операції (млн. грн.)

 

Хоча темп росту об’ємів виданих кредитів все ще далекий від докризового , але все ж у 2010 році прогнозується покращення. На жал кількості прострочених виплат за кредитами, що в вказує на те, щ ризики все ще дуже високі як для кредиторів, так і для одержувачів позик (рис. 3). У листопаді 2011 року НБУ проінформувало про списання 21 млрд. грн. безнадійних боргів.

 

Рис. 3. Об’єм виданих кредитів (млн. грн.) та простроченні заборгованості

за кредитами (млн. грн.)

 

Останнім часом спостерігався період замороження кредитування корпоративного сектору, який зараз закінчився для короткострокових кредитів. Хоч досвід помилок докризового періоду вимагає особливої ретельності в питаннях управління ризиками. Банкам слід дотримуватися політики жорстких вимог під час кредитування особливо для компаній, які відносяться до категорії малих, середніх підприємств, а також до фізичних осіб.

Фінустановам не слід розраховувати на суттєвий ріст фінансових результатів через сильний вплив сукупності макроекономічних факторів та світової кризи на розвиток банківського сегменту.