К.е.н. Проданчук М.А.

Буковинський державний фінансово-економічний університету, м. Чернівці, Україна

МЕТОД “ДИРЕКТ-КОСТ” ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ

 

Під методом «директ-костінг» (direct costing) розуміють “управлінням собівартістю”, “управлінням витратами”, підкреслюючи єдність обліку з аналізом і прийняттям управлінських рішень. В Австрії та Німеччині, його називають “облік суми покриття” та “облік часткових затрат”, у Франції “маржинальна бухгалтерія”, у Великобританії – облік маржинальних затрат – “маржинал-кост” (marginal-costing), маржинальним обліком ( La Comptabilite ).

Вагомий внесок в розвиток ідей директ-костингу внесли як зарубіжні так і вітчизняні вчені як Ф.Ф. Бутинець, М.А. Вахрушина, С.Ф. Голов, Г. Гесс, К. Друрі, Т.Є. Кліпштейн, Дж. Кларк, В. Кільгер, М. Кнопель, В.Б. Івашкевич, Л.В. Нападовська, С.А. Ніколаєва, Дж. Фостер, О. Шмаленбах, Чарльз Ч.Т. Хорнгрен.

Вперше запропонував метод «директ-костінг» в 1936 році американський вчений Джонатан Гарріс. Основні ідеї цієї системи полягали в тому, щ о до складу собівартості необхідно включати тільки прямі витрати і були вперше опубліковані того ж року в бюлетені Національної асоціації промислового обліку.  

Подальший свій розвиток дана система дістала в США в період великої депресії, коли підприємства зазнали проблем, пов’язаних зі реалізацією продукції. До цього періоду підприємства визначали собівартість готової продукції в повному обсязі, що призводило до заниження прибутку. У 1953 році цей метод у США дістав практичне впровадження. Пізніше він поширився у Великобританії, Франції, а потім дана система трансформувалася в більш «лояльну», де в собівартість продукції включали змінну частину непрямих витрат.

Вченими Дж. Х. Уільямсом, В. Раутенштраухом та Ч.М. Кноппелем протягом 30-х років ХХ ст. продовжуються дослідження удосконалення директ-костингу. Основним результатом їхньої спільної праці стало розроблення графіків бюджету та критичного обсягу виробництва, де чітко спостерігається взаємозв'язок між показниками обсягу виробництва, собівартістю продукції та прибутком. До середини 60-х років цей метод завоював міцні позиції в обліку і головним стало отримання розрахунків у визначенні критичної точки обсягу виробництва. З цього питання у Німеччині були опубліковані роботи Г.Г. Плаута, що стало основою появи інтегрованої системи, яка об’єднала в собі ідею планових витрат з ідеєю обліку граничних витрат – «стандартний директ-кост».

Серед вчених немає єдиної думки щодо доцільності застосування методу «директ-костингу» в Україні або в інших країнах з ринковою економікою, позиції коливаються від повної відмови до беззастережного схвалення цього методу. Вони перераховують як його недоліки, так і переваги і зазначають, що калькуляція продукції за цією системою відображає інформацію у внутрішній звітності, яка може слугувати для оцінки роботи управлінського персоналу (табл. 1).

 

Таблиця 1. Переваги і недоліки методу «Директ-костинг»

Автор	Переваги, недоліки
Переваги
С.А. Стуков	“... визначення собівартості продукції лише змінними витратами дозволяє спростити нормування, планування, облік і контроль різко зменшеного числа статей затрат: собівартість стає “більш оглядовою”, а окремі витрати – краще контрольовані” [2]
О.Ф. Вербило	Застосовується в управлінському обліку для оперативного прогнозування, здійснення контролю, економічного аналізу і прийняття управлінських рішень щодо подальшого планування діяльності [3]
Колін Друрі	«Калькуляція собівартості по змінних витратах забезпечує більш корисну для прийняття рішень інформацію,... рятує прибуток від впливу змін запасів… дає змогу уникнути капіталізації постійних накладних витрат у неліквідних запасах» [4]
І.В. Яцкевич	Спрощення і точність обчислення собівартості послуг (продукції, робіт); відсутність складних розрахунків при розподілі постійних витрат [5]
В. Ластовецкий	Директ-кост дає змогу сконцентрувати увагу на зміні маржинального доходу як по підприємству в цілому, так і по окремих виробах, виявляти види виробів з більшою рентабельністю, щоб перейти в основному на їх випуск, оскільки різниця між продажною ціною і сумою змінних витрат не затушовується в результаті списання постійних витрат на собівартість конкретних виробів. Система забезпечує можливість швидко переорієнтовувати виробництво у відповідь на змінні умови ринку [6]
Р.А. Алборов	Можливість визначення порога рентабельності, запасу міцності підприємства та нижньої межі ціни послуг (продукції, робіт) або замовлення [7]
Недоліки
І.В. Яцкевич	При використанні демпінгу виникає небезпека, де маса постійних витрат не зможе бути покрита маржинальним доходом, тобто підприємство потрапляє в зону збитковості; на практиці виникають труднощі при розподілі витрат на постійні й змінні [8]
Т.С. Пічугіна	«Директ-костинг» створює тенденцію для того, щоб ігнорувати необхідність відтворення постійних витрат через ціну виробу [9]
Г. Зейхт	Нетто-прибуток на штуку представляє собою розрахункову функцію, яка веде до фальшивої інформації і звідси – до прийняття адміністративних неправильних рішень. Дані про нетто-прибуток не можуть бути застосовані для управління підприємством, коли виробничі потужності перевантажені або недовантажені [10]

 

Враховуючи вищезазначені переваги та недоліки дадуть можливість підприємству самостійно обирати ті чи інші методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, які найбільш повно задовольнять інформацією систему управління підприємством. Використання системи «директ-костинг» сприятиме оперативно аналізувати взаємозв’язок між обсягом виробництва продукції, витратами і доходами отриманих від їх реалізації, та прогнозувати собівартість або окремі види витрат.

На наше переконання непотрібно ідеалізувати той чи інший підхід до визначення собівартості продукції. Адже ідеальних методів, що задовольняють усі вимоги не існує. Головне – надавати переваги ефективному використанню позитивних сторін, щоб вдало нівелювати негативні. Як свідчить практика, для прийняття управлінських рішень недостатньо інформації про собівартість, визначеної тільки одним методом. Невипадково одним із принципів організації управлінського обліку на Заході є принцип: “Різна собівартість для різних цілей” [11, с. 42].

Тому сьогодні поступово необхідно переноситись з трудомістких розрахунків з розподілення непрямих витрат на прогнозні розрахунки собівартості виробництва продукції. Це сприятиме спростити процеси нормування, планування, обліку витрат, а собівартість стане більш оглядовою, а статті витрат – контрольованими.

 

Список використаних джерел:

1.              Каверина О.Д. Проблемы и перспективы развития управленческого учета / О.Д. Каверина. – Саранск: Мордов. ун-т, 2001. – 156 с.

2.              Стуков С.А. Международная стандартизация и гармонизация учета и отчетности / С.А. Стуков, Л.С. Cтуков. – М.: Бухгалтерский учет, 2005. – 144 с.

3.              Вербило О.Ф. Бухгалтерський облік у менеджменті: зміст та методика навчання: [підручник] / О.Ф. Вербило; за ред. доц., канд. екон. наук О.Ф. Вербило. – Ч. 3: Управлінський облік. – К.: НАУ, 2006. – 328 с. – С. 28.

4.              Друри Колин. Введение в производственный и управленческий учет / К. Друри; пер. с англ. – М., 1997. – С. 256–258.

5.              Яцкевич І.В. Методи управління витратами в галузі зв’язку / І.В. Яцкевич // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – № 1. – С. 60–62.

6.              Ластовецкий В. Учет затрат по факторам производства и центрам ответственности / В. Ластовецкий. – М.: Финанссы и статистика, 1988. – 310 с.

7.              Алборов Р.А. Бухгалтерский управленческий учет (теория и практика) / Р.А. Алборов. – М.: Дело и Сервис, 2005. – 224 с. – С. 70.

8.              Яцкевич І.В. Методи управління витратами в галузі зв’язку / І.В. Яцкевич // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – № 1. – С. 60–62.

9.              Пічугіна Т.С. Оцінка систем обліку витрат / Т.С. Пічугіна, Н.І. Гордієнко // Научно-технический сборник. – 2003. – № 52. – С. 124–128.

10.          Бухгалтерский учет: учебник / [П.С. Безруких, В.Ф. Палий и др.]; под ред. П.С. Безруких. – М.: Бухгалтерский учет, 1994. –528 с.

11.          Николаева С.А. Особенности учета затрат в условиях рынка: система «директ-костинг»: Теория и практика. / С.А. Николаева. – М.: Финансы и статистика, 1993. – 128 с.