VII Научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (14-15 июня 2012г.)

К.філол.н . Косенко О.П.

РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», м. Сімферополь, Україна

НЕОЛОГІЗМИ У ФЕШН-ІНДУСТРІЇ

 

Мода – це той механізм, що організує життя соціуму та регулює поведінку людей у ньому. Вона підкорює своєму впливові не тільки побутову сферу життя людини (вибір одягу, інтер’єру, гастрономічні уподобання і т.п.), але й ментальну (образ думок, самоідентифікація , вибір моделі поведінки). При цьому мода не лише потужний соціальний регулятор, а й значущий культурний феномен. Для сучасної лінгвістики мода – відносно новий об’єкт.

Фешн індустрія є велетенською імперією, яка щорічно набирає багатомільярдні оберти прибутку. Ця сфера життя постійно розширюється, змінює старі тенденції, привносить нові.

Останнім часом ми можемо спостерігати, як сильно змінився вокабуляр світу моди, скільки нових слів з’явилося на позначення модної продукції – одягу, взуття, аксесуарів, парфумерії та косметики. Одні слова міцно закріплюються в мові й активно входять до складу лексики, а інші не укорінюються і з часом зовсім зникають з мови. Ще років десять тому назад такі слова, як must- have , jeggings , must- buys тільки почали з’являтися на сторінках модних журналів, у той час як сьогодні вони успішно закріпилися в англійській мові та не викликають жодних питань.

Є багато способів появи нових слів, пов’язаних з модною індустрією. Наприклад, деякі модельєри дають назви старим речам, аби не повторюватися. Це такі слова, як killer jeans – потерті джинси, whorts – зимові шорти, які носяться поверх теплих колгот. Тобто ці речі завжди існували, але стали називатися по-іншому, щоб справити враження на потенційних модників і модниць. Інші ж, навпаки, вигадують щось неординарне і нове, таке, аналогів чому поки не існує, для того щоб привернути увагу покупців і зробити прорив у світі моди. Наприклад, mankini – чоловіче бікіні. Слово, яке виникло після виходу фільму « Борат » за участю британського коміка Саші Барона Коена , стало доволі популярним у всьому світі. Цей неологізм навіть занесли до 12-го видання Оксфордського словника англійської мови 2011 року.

На думку деяких лінгвістів, поява нової лексики у світі моди призводить до плутанини, вона просто повторює вже існуючу термінологію. Наприклад, модне слово “ leggings” позначає те ж саме, що раніше називалося лосинами, які були популярними у 90-х роках.

Покази чоловічих і жіночих колекцій надихають людей на появу великої кількості неологізмів. Редактори модних журналів часто не знаходять слів для опису чудернацьких творінь модельєрів. Наприклад, так виникло слово “ poots” (від pants (штани) і boots (черевики)) – для речі з жіночої колекції Herm?s . Це шкіряні брюки, з’єднані з чобітками. За спостереженнями журналістів The Wall Street Journal , особливий вплив на словник неологізмів сфери моди зробило активне залучення чоловіків до фешн-індустрії . У результаті з’явилася ціла низка нових термінів, що позначають предмети одягу чоловічого гардероба: чоловічі труси manties (“ мусіки” ) – від двох слів man (чоловіки) і panties (трусики); чоловічі сандалі mandals (“ мусоножки , мушельки” ); чоловічі колготки mantyhose (“ мулготки” ); чоловічий варіант дамських сумочок murses (“ мумочки” ); mankle (вживається на позначення оголеної чоловічої гомілки), mamil (чоловік середнього віку, який носить лайкрові колготи) і mullet dress (жіноча спідниця, коротка спереду й довга зі спини). Впливові люди в індустрії моди тепер мають свою кодифіковану назву – «модний пакет» ( fash pack ).

Уже сьогодні більшість слів цієї «спеціальної» термінології лінгвісти готові внести до офіційного Оксфордського словника англійської мови. Деякі вчені не виключають того, що чоловічий префікс з літери m- може стати інтернаціональним, яким вже став префікс e- на позначення всього електронного та технологічного.

Проаналізувавши Інтернет сайти з текстами, що присвячені модній тематиці, зробивши вибірку «модних» неологізмів, ми звернули увагу на закономірності способів творення цих слів. З’ясувалось, що найпоширенішими способами є зрощення і словоскладання. Зрощення – сполучення або усіченого кореня одного слова з цілим словом, або сполучення двох усічених коренів. Таке слово, як nandals – comfortable , flat sandals , such as one’s nan might wear утворене зрощенням. Наприклад, “ Nandals . They’re supposed to be the season’s gladiators , so I thought I’d give them a whirl […]” [ Grazia 06.05.11]; swaket – a union of sweater and a jacket .

Також популярним є такий спосіб творення неологізмів, як словоскладання. Наприклад, sundress (A really comfortable dress you can wear almost anywhere ). “ Garden parties , wedding showers , last- minute sunny getaways – like it or not , late- spring agendas tend to call for more than just simple tanks and easy sundresses” ; Beach burka ( an outfit or garment for women to swim in which conceals all or most of the body ). “ Just compare her to the awkwardness of Nigella’s ‘beach burka’ outing” [ Grazia 13.06.11].

Префіксальний спосіб творення «модних» неологізмів: ultra- femme ( extremely feminine ). “ With their ultra- femme detailing , figure-flattering silhouettes , and an oh-so-wearable color palette , these must- have pieces mirror Ferretti's higher-end resort collections , and they're perfect for those impromptu dress- up occasions” .

Нові слова в модній індустрії утворюються також і суфіксальним способом: fashionista (A term used to define a woman with a penchant for shopping and a natural flair for combining both current and vintage fashionable trends ).

Зустрічається ще такий спосіб творення неологізмів, як ініціальне скорочення, наприклад: K- leather ( leather made from kangaroos ). “ Elite athletes had been passionate about the lightweight , buttery fit and the bounce of what sports brands call K leather” [ The Observer 9 Oct 2011].

Отже, сфера фешн-індустрії багата на неологізми, які безперервно виникають в мові, з часом входячи до вокабуляру або зникаючи назавжди, бо, як відомо, мода характеризується швидкоплинністю і мінливістю. Поява «модних» неологізмів свідчить про те, що мова – явище соціальне, і всі зміни в ній є показником розвитку культури та життя суспільства.