Олійник Л.Й., Денисова О.В.
Одеська державна академія холоду, Україна
навчання реферативному перекладу у ВТНЗ
Переклад є невід’ємною частиною викладання іноземної мови у вищому технічному навчальному закладі. Розуміння змісту науково-технічного тексту перевіряється як за допомогою спеціальних вправ, так і перекладу. Переклад, що здійснюється студентами може бути повним або реферативним.
Основним видом технічного перекладу є повний письмовий переклад. Усі інші види технічного перекладу є його похідні, тобто його скорочені варіанти.
Одним із таких скорочених варіантів повного письмового перекладу є реферативний переклад.
Назва "реферативний переклад" походить від слова "реферат". Але засоби короткого викладення суті питання можуть бути різними. В області технічного перекладу визначають три форми складання реферату, яким відповідають три самостійні види технічного перекладу:
1. Реферативний переклад.
2. Переклад типу "експрес-інформація".
3. Сигнальний переклад патентних рефератів.
Реферативний переклад – це такий, що передає зміст оригінального тексту у скороченому вигляді. Коротке викладення рідною мовою іншомовного професійного тексту накладає особливий відбиток на структуру перекладу. Структурованість реферативного перекладу досягається за допомогою таких мовних засобів як:
- з’єднувачі,
- текстові орієнтири,
- лексико-граматичні трансформації,
- обмежувачі.
З’єднувачі – це слова, що з’єднують окремі частини тексту для логічної побудови тексту реферативного перекладу рідною мовою.
Текстові орієнтири допомагають знайти та виділити головну інформацію тексту, що реферується. Це можуть бути як лексичні звороти, так і технічні дані, рисунки, діаграми тощо.
Лексичні трансформації передбачають адекватний переклад термінів та термінологічних словосполучень, що є невід’ємною частиною науково-технічного тексту та вказують на належність інформаційного джерела до певної галузі науки і техніки. Граматичні трансформації допомагають адаптувати граматичні конструкції, які викликають труднощі при перекладі.
Обмежувачі – це слова та словосполучення, що вилучають, скорочують та трансформують абзаци та речення тексту, який реферується.
Робота починається з лінгвістичного аналізу тексту та закінчується синтезом тексту рідною мовою. Аналіз та синтез проводяться паралельно. Під час підготовчої роботи здійснюється аналіз змістовно-тематичної структури науково-технічного повідомлення. При синтезі тексту вилучаються ті абзаци, що містять надлишкову інформацію (розмірковування, історичні екскурси тощо). Підлягають трансформації складнопідрядні речення та речення, що містять герундіальні , дієприкметникові та інфінітивні звороти. Вони трансформуються у прості речення, також проводиться згортання речень шляхом вилучення різноманітних означень, обставин, вставних слів та конструкцій.
Задачі аналізу та синтезу вирішуються в процесі виконання наступних видів робіт:
- проглядове читання тексту з метою одержання загальної уяви про його зміст;
- ознайомлювальне читання з концентрацією уваги на абзацах тексту, що містять інформацію по темі;
- скорочення надлишкової інформації;
- складання плану;
- узагальнення вилученої інформації;
- редагування тексту.
Алгоритми перекладацького аналізу тексту включають спеціальні вправи на порівняння окремих речень тексту оригіналу з рідною мовою та вправи на лексичні та граматичні трансформації. Синтетичні вправи спрямовані на моделювання текстів науково-технічного напряму.
Слід також зауважити, що при роботі з науково-технічними джерелами інформації важливе значення має переклад заголовків. Особливо це стосується реферування, коли за заголовком потрібно визначити відповідність даної статті тій чи іншій темі. У випадку коли загальний заголовок не досить повно розкриває зміст тексту, слід звернутися до підзаголовків, прочитати перший та останні абзаци, а потім знову повернутися до перекладу заголовка.
Реферування це творчий процес, що включає змістовну компресію письмових текстів і узагальнене викладення змісту матеріалу, що реферується. Цей процес вчить студентів лаконічному узагальненню інформації. Реферування вчить не тільки змістовному звертуванню тексту з вилученням найбільш актуальної інформації, але й розвиває навички писемного мовлення, збагачує словниковий запас науково-технічної спеціальної лексики, термінології, знайомить з екстралінгвістичними реаліями країни, мова якої вивчається.