Пелішенко Ю.В.

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича , Україна

МЕТОДОЛОГІЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НЕЮРИДИЧНИХ ТЕКСТІВ

 

Судова лінгвістична експертиза – це процесуально регламентоване лінгвістичне дослідження усного і письмового тексту. Проблемами лінгвістичної експертизи займалися такі лінгвісти як М.Д.  Голєв , В. М. Баранов, Ю.О. Бєльчиков, К.І.  Бриньов , О.І.  Галяшина , О.К. Єрмолаєв, О.О. Кирилова, О.М. Матвєєва, Ю.О.  Сафонова , Дж.  Олссон , Р.  Шай , Дж.  Макменамін , Дж.  Гіббонс та інші.

Юридична лінгвістика – галузь прикладної лінгвістики, предметом вивчення якої є особливості взаємодії мови і права. Проведений аналіз показав, що з різною частотою для опису цієї галузі знання на даний момент використовується вельми широкий набір позначень: «юридична лінгвістика», «судове мовлення», «судове авторознавство », «лінгвістична експертиза», «психолінгвістична експертиза», «юридична психолінгвістика», « лінгвокриміналістика », « лінгвоюристика » [2]. На думку М.Д.  Голєва , юридична лінгвістика як галузь організовується трьома видами відношень між мовою і правом: мова виступає як об'єкт правового регулювання, мова виступає як засіб, за допомогою якого здійснюється регулювання, і мова є предметом дослідження, коли, наприклад, у судовому засіданні досліджується спірний текст. Останнє, якраз і організовує лінгвістичну експертологію – один з розділів юридичної лінгвістики [3].

Мета статті – дослідження сутності судово-лінгвістичної експертизи, її значення для судового процесу, ознайомлення із методологією та типологією лінгвістичних експертиз, визначення їх ролі при розслідуванні злочинів, для викриття винних осіб.

Судова лінгвістична експертиза – це порівняно молодий вид судових експертиз, викликаний необхідністю застосування спеціальних лінгвістичних знань з метою встановлення мовних фактів, що мають значення, як судові докази. Як свідчить судово-слідча практика, саме за допомогою експертиз та інших наукових досліджень розкривається більше третини злочинів. Судова експертиза постійно розвивається шляхом створення нових та удосконалення існуючих методик дослідження, і знаходить все більше застосування у судово-слідчий практиці. Однією із новостворених методик є лінгвістична експертиза. На сьогодні судово-лінгвістична експертиза має апробовані методики ідентифікації (диференціації) автора тексту документа, визначення освітнього рівня автора, його рідної мови і місця формування мовленнєвих навичок [5].

Завдання статті – визначити поняття судово-лінгвістичної експертизи, розглянути класифікацію досліджень судово-лінгвістичних експертиз, дослідити методологію судово-лінгвістичних експертиз на прикладі аналізу листа-погрози.

Предмет судової лінгвістичної експертизи – встановлення обставин, що підлягають доведенню у конкретній справі, по мірі вирішення питань, що вимагають спеціальних знань у галузі лінгвістики.

Об'єкти лінгвістичних експертиз – це одиниці мови і мовлення, тексти, представлені на будь-якому матеріальному носієві.

Завдання лінгвістичної експертизи:

-         дати тлумачення і роз'яснення значень і походження слів, словосполучень, стійких виразів фразеологізмів (ідіом);

-         інтерпретувати основне і додаткове (конотативне) значення мовної і мовленнєвої одиниці (усної або письмової);

-         здійснити тлумачення тверджень тексту документа для встановлення того, які варіанти їх розуміння можливі у сучасному дискурсі;

-         провести дослідження тексту (фрагмента) з метою виявлення його смислової спрямованості, модальності пропозицій, експресивності і емоційності мовних одиниць, їх формально-граматичної характеристики і семантики, специфіки використаних стилістичних засобів і прийомів [1].

Судово-лінгвістична експертиза визначає фактичні дані про особу автора (чи виконавця) тексту та про умови створення мовного повідомлення (мотивацію, цілі, викривлення відображеної у свідомості інформації, адаптацію мовних засобів до можливостей адресата, маскування мовної ситуації шляхом диктування, навмисного викривлення писемного мовлення, створення тексту у співавторстві, тощо). Іншими словами, судово-лінгвістична експертиза надає інформацію стосовно учасників мовленнєвого акту, умов його протікання та співвіднесеності його результату (тексту) з дійсністю. Об’єктом судово-лінгвістичної експертизи є текст мовного повідомлення або його фрагмент як реалізація мовленнєвих навичок людини. Проводити цей вид експертиз має право лише особа з вищою філологічною освітою, бажано із спеціальною експертною підготовкою. Судово-лінгвістична експертиза дозволяє вирішувати ідентифікаційні, класифікаційні, діагностичні та ситуаційні завдання. У межах ідентифікаційних завдань встановлюються авторство тексту відносно конкретної людини, а також тотожність декількох анонімних текстів невідомого автора [6].

На нашу думку, лінгвістична експертиза включає три основних види досліджень, у зв’язку із завданнями, які вона вирішує, а саме:

1.     Авторознавчі дослідження – аналіз тексту з метою встановлення авторства або характеристики автора (аналіз особливостей тексту як носія інформації щодо особистості його автора).

2.     Семантичні, або смислові дослідження – аналіз тексту з метою виявлення у ньому змісту і характеру впливу на адресата. Синтаксичний аналіз – які засоби увиразнення використано у тексті та які стилістичні фігури вибрано з метою впливу на реципієнта, логіко-змістовий аналіз – який є текст за змістом. Лексичний та лексико-семантичний аналіз – який лексичний рівень у текстовому та позатекстовому планах.

3.     Термінологічні дослідження – аналіз назв, торгових марок, і та ін. як результатів людської діяльності (аналіз понять, термінів, найменувань тощо як засіб позначення об’єктів діяльності людини). Аналіз однозначності та неоднозначності тлумачення терміна відповідно до мовленнєвої ситуації та у зв’язку із контекстом, аналіз семантичного поля слова, словосполучення та його значення.

Авторознавча експертиза може призначатися для встановлення авторства не лише письмових творів, друкованих документів, але і комп'ютерних програм, фонограм голосових текстів, наукових розробок.

Прикладом лінгвістичної експертизи є дослідження неюридичного тексту, а саме листа-погрози. Метою таких листів є погроза вбивством, вимагання коштів, залякування, зазвичай, анонімними особами. Розглянемо анонімний лист погрозою вбити, якщо адресат не виконає певні умови. Поданий лист містить ряд очевидних погроз, наприклад:

… my duty as I am mailing you now is just to KILL you and I have to do it as I have already been paid for that , I will carry on with my job straight-up, I WILL EXTEND IT TO YOUR FAMILY [4] .

Проте, якби автор цього листа дійсно хотів вбити, то він би не давав адресату вибору між життям і смертю, тим більше, йому вже заплатили за цю роботу:

… as I have already been paid for that … Now do you want to LIVE OR DIE ? [4]

Також, він би не писав у повідомленні свою контактну адресу:

I AWAIT YOUR REPLY VIA Email : donkiller01 @gmail.com [4].

Невідомий вживає прямий наказ та виражає погрозу вбивства, при умові, якщо адресат звернеться по допомогу:

DO NOT THINK OF CONTACTING THE POLICE OR EVEN TELLING ANYONE BECAUSE I WILL KNOW , REMEMBER , DO NOT COME OUT [4].

Анонімний автор погрожує вбити, проте, водночас, вимагає кошти ( pay some fees to spare your life ) , і посилається на своє співчуття і жалість до своєї жертви. Саме так, він пояснює своє небажання вбити його (I am very sorry for you , is a pity that this is how your life is going to end ) .

Ми можемо зробити висновок, що це типова спроба вимагання коштів, адже конкретних аргументів не наведено. Фактично, якщо хто-небудь хоче вбити іншу особу, то він не буде виявляти співчуття, не буде писати, що хтось із друзів хоче смерті його жертви ( Someone you call a friend wants you Dead by all means ) , а, навпаки, зробить все анонімно. Іншими словами, метою відправлення цього листа не є попередити особу про її смерть, а, цілком імовірно, виманити кошти. Оскільки, людське життя є цінним для кожного, то невідомий хоче залякати адресата, вважаючи, що той виконає всі його умови і надасть потрібну суму . На нашу думку, проведений аналіз міг би слугувати аргументом у судовій справі, якщо б адресат вирішив розпочати судове переслідування шахраїв, що надіслали йому цього листа.

За останні кілька десятиліть зросла кількість лінгвістичних експертиз на замовлення юристів, судів та інших державних установ. Необхідно зазначити, що юридична лінгвістика інтенсивно розвивається та активно взаємодіє з іншими видами експертиз. У процесі дослідження ми дійшли висновку, що на сучасному етапі розвиваються не тільки теоретичні аспекти проведення лінгвістичних експертиз. Цей вид досліджень широко використовується у судовій практиці, і саме практичне застосування та потреба у такому методі аналізу тексту зумовила виокремлення його у самостійний вид експертиз. Тому подальше вивчення методології лінгвістичної експертизи є одним з важливих завдань сучасної лінгвістики.

 

Список використаних джерел:

1. Баранов А. Н. Лингвистическая экспертиза текста : теория и практика : учеб . пособие / А.Н. Баранов. – 2-е изд . – М.: Флинта ; Наука, 2009. – 592 с.

2. Голев Н.Д. Юридическая психолингвистика / Н.Д. Голев . – М., 2003. – С. 5–6.

3. Голев Н.Д. Юридический аспект языка в лингвистическом освещении / Н.Д.  Голев  //  Юрислингвистика – 1. Проблемы и перспективы . – Барнаул, М., 1999. – С. 11–58.

4. Extortion Death Threat Scam Emails from Don Killer [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.consumerfraudreporting.org/extorionscams_DonKiller.php

5. Olsson John Forensic Linguistics : An Introduction to Language , Crime , and the Law / John   Olsson . – London : Continuum International Publishing Group , 2004. – P. 144–269.

6. Shuy Roger Discourse Analysis in the Legal Context / Roger W. Shuy // The Handbook of Discourse Analysis . – Oxford : Blackwell Publishers , 2001. – P. 437 – 452.