Д.м.н . Єрошкіна Т.В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

 

Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) у програмі «Здоров’я для всіх на ХХІ століття» проголошено всім країнам Європи започаткувати структури та процеси, які б гарантували безперервне послідовне удосконалення якості охорони здоров’я [1].

В Україні ця проблема, зокрема, раціоналізація системи медичної допомоги і підвищення структурної ефективності охорони здоров’я, залишається однією з найактуальніших у соціальній політиці держави [2].

Метою дослідження стало вивчення досвіду різних моделей організації системи охорони здоров’я в Україні та розвинених країнах.

Отримані результати:

В умовах реформування системи охорони здоров’я України в сучасному періоді пріоритетним проголошено розвиток первинної медико-санітарної допомоги ( ПМСД ) на засадах сімейної медицини. Ця проблема висвітлена в багатьох літературних джерелах як найбільш гостра та актуальна для сучасної вітчизняної системи охорони здоров’я.

В останні роки значно активізована робота з реформи охорони здоров’я. Так, затверджений національний план розвитку системи охорони здоров’я на 2008–2010 рр., підготовлена і передана до Верховної Ради України нова редакція Основ законодавства охорони здоров’я, затверджено концепцію розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Протягом тільки 2011 року прийнято близько сорока наказів МОЗ України щодо законодавчого забезпечення реформ медичного обслуговування. Серед них – Закони України від 07.07.2011 р. №3611-VI «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» та № 3612-VI «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровський, Донецький областях та м. Києві».

Провідними напрямками перетворень у системі охорони здоров’я визначені такі як: 1)підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров’я; 2)підвищення якості медичного обслуговування; 3)забезпечення доступності ліків; 4)впровадження соціального медичного страхування; 5)запровадження професійного менеджменту; 6)проведення моніторингу за станом здоров’я, доступністю та ефективністю медичної допомоги.

Зупинимось детальніше на проекті "Модернізація охорони здоров’я ", який у червні 2011 року було презентовано на засіданні регіонального комітету економічних реформ директором департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації.

Центральна роль у реалізації вищенаведеного провідного напрямку за №1 належить структурній реорганізації системи у відповідності до потреб населення у різних видах медичної допомоги. Проектом передбачено чітке розмежування первинної та вторинної медичної допомоги, створення мережі закладів первинного рівня переважно у вигляді амбулаторій загальної практики/сімейної медицини ( ЗП /СМ) та їх устаткування відповідно до затверджених табелів оснащення з різними моделями для міської та сільської місцевості. Функції управління цими закладами планується покласти на центри ПМСД .

На вторинному рівні планується диференціація лікувально-профілактичних закладів (виходячи з інтенсивності медичної допомоги) на лікарні: 1) інтенсивної допомоги для надання цілодобової медичної допомоги хворим з гострими станами (інфаркт міокарда, інсульт, гостра кровотеча тощо); 2) планового лікування; 3) відновлювального лікування; 4) хоспіси ? для надання паліативної допомоги та психологічної підтримки термінальним хворим; 5) медико-соціальної допомоги хворим із хронічним перебігом захворювань.

Усі заклади з надання вторинної медичної допомоги планується об’єднувати у госпітальні округи. До їх складу будуть переведені також станції швидкої допомоги, функції яких будуть передані з невідкладної допомоги на первинний рівень.

На третинному рівні високоспеціалізована, високотехнологічна медична допомога буде виконуватись, як і зараз, обласною лікарнею і клініками НДУ , але, на зразок високорозвинених країн, пропонується створення університетської клініки (на базі обласної клінічної лікарні) і холдингів (на базі клінік НДУ ).

Для втілення всіх розділів проекту модернізації охорони здоров’я у життя необхідно буде внести відповідні зміни як до чинної нормативної бази, так і до господарського статусу медичних закладів, порядку фінансування, використання сучасних методів оплати медичних послуг в залежності від рівня надання медичної допомоги, а також обсягу та якості виконаної роботи. Аналогічним чином планується проведення перетворень з інших провідних напрямків.

  Висновок: В Україні розпочато активну діяльність на всіх рівнях надання медичної допомоги з модернізації охорони здоров’я населення шляхом впровадження пілотних проектів реорганізації у трьох областях і м. Києві. Після внесення коректив за результатами апробації, стратегічною метою поставлене широке запровадження зазначених підходів до реформування системи охорони здоров’я на всій території України.

 

Список використаних джерел:

1. Здоровье 21 – основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе . Европейская сессия " Здоровье для всех ". ? Копенгаген: ВОЗ ЕРБ , 1999. ? 310 с.

2. Лехан В.М. Стратегія розвитку системи охорони здоров’я: Український вимір / В.М. Лехан , Г.О. Слабкий, М.В. Шевченко. – К.: Укр. ін.-т стратегіч . дослідж . МОЗ України, 2009.