Шутяк Л.М.

Львівський національний університет, Україна

ЕЛЕМЕНТИ «НОВОГО ЖУРНАЛІЗМУ» В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ

 

На початку 60-х років ХХ століття в американській пресі, на противагу інформаційній журналістиці, виник новий журналістсько-літературний жанр, іменований «новим журналізмом» ( new journalism ). Його основні принципи у своїй однойменній антології, опублікованій 1973 року, обґрунтував журналіст і письменник, батько «НЖ» Том Вулф (нар.1931). А це:

-     « Dramatic Scene » – композиці я матеріалу сцена-за-сценою, коли оповідь переходить від одного епізоду до іншого;

-     « Recording Dialogue in Full » – детальна фіксація мовлення персонажів, коли цитати і діалоги передаються у повному обсязі, а не уривками, що вимагає від журналіста обов’язкової присутності на місці події;

-     « Point of View » (принцип «хамелеона») – постійна зміна точки зору, коли журналіст перевтілюється у своїх героїв, дивиться на проблеми їхніми очима;

-     « Status of Details » – детальний опис жестів дійової особи, її зовнішності, звичок, інтер’єру, де відбувається подія тощо [2].

Слідуючи окресленим прийомам, «новожурналістські» матеріали зазвичай сягали кількох десятків сторінок і, відповідно, публікувалися не в газетах, а журналах. Таких як: « The Atlantic Monthly», «Harper’s», «Esquire», «New York», « The New Yorker », « Rolling Stone » та ін. Окрім Тома Вулфа , серед відомих представників « НЖ » варто назвати Нормана Мейлера , Трумена Капоте , Джиммі Бресліна , Хантера С.  Томпсона , Майкла Герра , Джорджа Плімптона , Джоан Дідіон та ін.

Своєрідне відродження «нового журналізму» спостерігається в сучасному українському Інтернет-просторі , зокрема в блогах та колумністиці . «Інтернет у формі так званих веб-блогів пропонує нову та багатообіцяльну платформу для своєрідної літературної журналістики, навіть якщо їй наразі бракує публіцистичного поширення та комерційного успіху» [1, с.  337 ]. Знайти зразки « новожурналістських » матеріалів можна на сайтах «Українська правда. Життя», «Газета по-українськи», « Український тиждень», «Погляди – ТСН.ua », « ІнфоПорн » тощо.

Зріз українського медіа-ґрунту на предмет виявлення « НЖ » -текстів здійснює у розвідці « Американський новий журналізм: Terra In/cognita » львівська дослідниця Марія Титаренко [3]. Серед прикладів згаданого явища дослідниця називає книгу есеїстики Оксани Забужко « Let my People Go : 15 текстів про українську революцію » , « Вирвані сторінки з автобіографії » Марії Матіос , а також літературно-журналістські тексти Ірен Роздобудько, Клари Ґудзик, Світлани Пиркало , Лесі Вороніної, Євгенії Кононенко, Ольги Бартиш-Коломак , Христини Шевчук-Старецької та ін.

До українських репрезентантів « НЖ » ми зараховуємо також авторів подорожніх історій (від англ. – road story ) Артема Чапая і Максима Кідрука . Останній регулярно друкує свої тексти у журналі « Український тиждень» під рубрикою «Подорожі». Більшість його статей про мандри видана окремими книгами: « Подорож на Пуп Землі » (2 томи), « Навіжені в Перу », « Навіжені в Мексиці », « Любов і піраньї ». Окрім того, в « Українському тижні» можна побачити й інші подорожні історії таких авторів, як Ірена Карпа, Олег Коцарев , Андрій Ломакін , Андрій Некрасов , Василь Біленко , написані з дотриманням основних принципів « НЖ » (найчастіше – деталізація статусу героїв, прискіпливе відтворення їхнього мовлення, кінематографізм ).

До подібних належать і твори Артема Чапая « Авантюра, або практичні реалії мандрів по-бідняцьки : Еротико-політичний документальний калейдоскоп » та « Подорож із Мамайотою в пошуках України » . Перша поступово з’ являлась у блозі журналіста окремими частинами й лише згодом була видана під однією обкладинкою.

Багато подорожніх історій розміщено в українському туристичному журналі MANDRY та його електронній версії www.mandry.ua . Згідно редакційної політики, основним журналістським жанром тут є репортаж. Серед публікацій журналу чимало типово « новожурналістських » статей, а структура сайту навіть дозволяє обрати потрібний напрямок – Європа, Україна, Америка, Азія, Африка, Австралія.

У « новожурналістський » контекст добре вписується « бебі блог » співачки, журналістки і письменниці Ірени Карпи kskids.com.ua / blog . Тут авторка пише про все, що пов’язано з вагітністю, народженням і вихованням двох її дітей, а також різноманітні цікаві історії, що траплялися з нею та малюками. Ірена Карпа детально відтворює мову персонажів, з якими зустрічається, в т.ч. не цураючись сленгу, їхню зовнішність, діалоги, інтер’єр тих чи інших подій. У своїх постах авторка часто торкається і соціальних проблем: про недоліки пологів в Україні (« 5 причин чому жінки обирають пологи за кордоном »), відмову в німецькій візі (« Три новини») , участь у протесті проти нав’язування українцям другої державної мови (« Cтрашний день» ), стан українських аеропортів (« Барселона Жирона ? Київ Жуляни. Покидання сонячної Каталунії ») тощо. Популярність Ірени Карпи забезпечує їй широку читацьку аудиторію, а згаданий « бебі блог » можна цілком вважати не просто зразком «нового журналізму», але й своєрідним засобом масової інформації для прогресивних мам.

Отож, як бачимо, сучасні українські журналісти і письменники охоче вдаються до написання матеріалів у « новожурналістському » жанрі. Водночас це вимагає від них обов’язкової присутності на місці події, детальної фіксації мовлення героїв ? сленгу, звуконаслідування, діалектизмів, а також постійної зміни точки зору, що дозволяє працівникам медіа подивитися на світ очима учасників події і краще зобразити їхні враження.

 

Список використаних джерел:

1. Вайшенберґ З. Журналістика та медіа: довідник / З. Вайшенберґ , Г.Й.  Кляйнштойберг , Б. Пьоркен ; [пер. з нім. П.  Демешко , К. Макєєв; за заг . ред. В.Ф. Іванова, О.В.  Волошенюк ]. ? К.: Центр вільної преси, Академія української преси, 2011. ? С. 335 – 337.

2. Вулф Т. Новая журналистика и Антология новой журналистики / Т.  Вулф ; [пер. с англ. Д.А.  Благов , Ю.А. Балаян ]. – СПб .: Амфора, 2008. – 574 с. – ( Серия «Амфора 21»).

3. Титаренко М. Американський новий журналізм: Terra In/cognita [Електронний ресурс] / М . Титаренко. – Режим доступу: http://www.mediakrytyka.info/za-scho-krytykuyut-media/amerykanskyy-novyy-zhurnalizm-terra-incognita.html