Мурасова Г.Є.
Київський національний торговельно-економічний університет, Україна
ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Інтенсивне використання інформаційно-комунікативних технологій в житті сучасного суспільства призвело до переосмислення змісту освіти та професійної підготовки майбутніх фахівців: головну роль відіграє не стільки сама інформація, скільки вміння працювати з нею, критично осмислювати та продукувати нові знання; головним стає не кількість інформації, а її якість; інформація потрібна для подальшого практичного застосування та перетворення у знання, а вміння працювати з інформацією стає однією з важливих компетенцій сучасного фахівця в новій трансформації суспільства: від інформаційного до суспільства знань. В даному контексті однією з головних форм підготовки стає дистанційне навчання, яке здатне відповісти на виклики суспільства.
Історія розвитку дистанційної освіти розглядається з декількох аспектів:
1. Філософського (прагматизм, біхевіоризм та соціал-конструктивізм мали значний вплив на появу дистанційної освіти);
2. Соціально-економічного (пошук нової форми організації професійної освіти було викликано швидкою зміною технологій; появою нових галузей виробництва, нових спеціальностей і професій; необхідністю високого рівня конкурентоспроможності в ринкових умовах; забезпеченням гнучкої системи доступу до навчання; демографічними змінами (в США): потрібно було швидко перенавчити емігрантів із інших країн; активним залучення жінок у суспільне виробництво, що пов’язане з отриманням ними спеціальностей, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації; географічними особливостями певних країн (наприклад, Росії), де дистанційна освіта була стратегічним напрямом вирішення освітніх завдань при нерівномірній щільності населення на величезній території);
3. Технологічного (етапи розвитку дистанційної освіти пов’язані з рівнем розвитку технологій, саме за цим принципом науковці виділили етапи розвитку заочної освіти: розвиток поштового зв’язку надав можливість організувати навчання за листуванням; поява телебачення зробила можливим теле-навчання , запуск освітніх програм на телеканалах; поява Інтернету спричинила революційні зміни в заочній освіті та призвела до появи якісно нового типу дистанційного навчання);
При визначенні стратегії розвитку дистанційної освіти в Україні потрібно брати до уваги історичні, соціально-економічні, технологічні особливості вищої освіти саме в нашій країні. Слід зауважити, що сліпа реплікація зарубіжного досвіду в сфері дистанційної освіти не призведе до таких самих позитивних результатів. Варто враховувати специфіку нашого менталітету, традиції вітчизняної вищої освіти. Наприклад, беручи до уваги обережне ставлення абітурієнтів та їх батьків до появи нових вищих навчальних закладів, є ризик відсутності бажаючих в нашій країні навчатись у відкритому університеті, які є досить поширеними закордоном. Імідж, статус та репутація університету відіграють значну роль і для роботодавців при прийомі нових працівників (нещодавніх випускників) на роботу. Тому ми вважаємо за доцільне максимально інтегрувати дистанційну форму навчання в уже існуючі університети, а особливо у вищі навчальні заклади економічного профілю, так як відповідно до досліджень саме фахівці економічної сфери, що навчались дистанційно, користуються довірою на ринку праці.
Запровадження дистанційної форми навчання у професійну підготовку у вищих навчальних закладах відповідає українським освітнім тенденціям: формування загальноєвропейського освітнього простору в рамках Болонського процесу, всебічна підготовка людини до життя у глобалізованому інформаційному просторі через створення рівних умов доступу до якісної освіти, забезпечення освіти впродовж життя, формування толерантного світогляду і дискурсного характеру взаємодії народів і культур.
Дистанційна освіта є одним із засобів підвищення конкурентоспроможності українських вищих навчальних закладів в європейському освітньому просторі та входження на світовий освітній ринок, залучаючись до міжнародних проектів та програм в сфері дистанційної освіти.
Матеріально-технічне забезпечення платформи для активного запровадження дистанційної форми навчання в українських вищих навчальних закладах стає більш доступним за участі в експериментальних проектах міжнародних корпорацій в сфері інформаційних технологій, які конкурують між собою, намагаючись завоювати новий для них ринок – ринок освітніх послуг. Наприклад, 2010 року компанія « Майкрософт Україна» за підтримки Міністерства освіти і науки України в рамках проекту «Партнерство у навчанні» провела перше щорічне онлайн-дослідження «Інновації в навчанні» ( Innovative Teaching and Learning , ITL), метою якого був вимір ступеня проникнення інновацій в українську систему освіти та рівня використання сучасних технологій учителями та учнями. 25 травня 2011 року компанія « Майкрософт Україна» організувала перший Український саміт вищої освіти для керівництва провідних вищих навчальних закладів, метою якого було сприяти інноваційному розвитку вищої освіти в країні, ознайомити учасників із провідними ІКТ-ресурсами для підвищення конкурентоспроможності ВНЗ, підтримати діалог державних і комерційних освітніх установ і бізнесу, стимулювати розвиток державно-приватного партнерства.
Так як дистанційне навчання не є статичним явищем, а розвивається швидко та динамічно, то вважаємо за необхідне визначити ключові характеристики дистанційної професійної освіти в даний період розвитку суспільства:
1. Використання терміну «дистанційна освіта» є більш доречним при позначенні дистанційної освіти як цілісного освітнього явища; «дистанційне навчання» зазвичай використовується для акценту саме на навчальний процес, а не кінцевий результат; дистанційне навчання є складовою дистанційної освіти, так як співвідноситься з формою отримання чи надання освітніх послуг, що є однією із класифікаційних ознак освіти;
2. Активне впровадження дистанційної форми навчання в освітній процес зумовило перегляд загально дидактичних принципів навчання та їх оновлення відповідно до вимог професійної підготовки сучасного фахівця; серед них: принцип випереджаючої освіти; гуманістичний принцип освіти; принцип оптимізації; принцип міждисциплінарних зв’язків; принцип проблемно-діяльнісного навчання; принцип свідомої, навчально-пізнавальної активності; принцип індивідуалізації навчання; принцип фахової зацікавленості, принцип креативної орієнтації на творчі можливості фахівців; принцип зв’язку навчання з практичною діяльністю;принцип доцільності використання нових інформаційних технологій; принцип забезпечення безпеки інформації; принцип відповідності технологій навчання адекватним моделям дистанційного навчання; принцип мобільності навчання.
3. Дистанційна освіта вимагає створення певного віртуального навчального середовища; поки адміністрація вищих навчальних закладів вирішує цю проблему системно, викладачі можуть використовувати ресурси, що пропонуються пересічному користувачу Інтернету: Скайп , соціальні мережі, блоги , вікі-сторінки .
Методична основа для роботи за дистанційною формою навчання вимагає максимального залучення студентів до активного навчання, що підвищує їхню мотивацію до здійснення професійної підготовки засобами дистанційного навчання; швидкості зворотного зв’язку, постійної присутності викладача, систематичних консультацій, створення спеціального форуму для спілкування між викладачем та студентами; великої взаємодії між студентами та студентами і викладачем, що сприяє задоволенню студентів від навчання.