К.філол.н . Терехова Д.І.

Київський національний лінгвістичний університет, Україна

ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ АСОЦІАТИВНИХ ПОЛІВ СТИМУЛУ КУЛЬТУРА ТА ЙОГО КОРЕЛЯТІВ У СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ

Відповідно до філософських джерел термін «культура» походить від латинського слова cultura , що означає «обробка, виховання, освіта». Не зважаючи на те, що в науковій літературі існує більше ста визначень цього терміна, у загальному значенні під цим словом розуміють усе те, що створено людиною, а в широкому розумінні – сукупність результатів людської діяльності.

У літературі культуру визначають як сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством; специфічний спосіб розвитку   людської життєдіяльності, представлений у продуктах матеріальної і духовної праці; спосіб життєдіяльності людини з освоєння світу; міру ставлення людини до себе, суспільства і природи; сферу становлення, розвитку соціологізації людини в природному і соціальному оточенні [1, с. 515]. Традиційно розрізняють матеріальну і духовну культуру. До матеріальної культури відносять сферу матеріальної діяльності людей, до духовної   –   досвід суспільного життя народу та його цінності. Цінності поєднують у собі загальнолюдське та національне. Увагу сучасних учених багатьох галузей науки зосереджено на з’ясуванні національно-специфічного забарвлення духовної культури певного етносу.

Актуальність роботи пояснюється активною розробкою лінгвістами та психолінгвістами проблем етнокультурної специфіки мовної свідомості представників різних народів, їх ціннісних орієнтацій, пріоритетів у духовній сфері.

Знання про мову і про світ вичерпують зміст свідомості людини, цей зміст формується у процесі привласнення культури і є її ментальною формою поруч з її предметною та діяльнісною формами   [2, с. 36].

Завданням роботи є аналіз асоціативних полів стимулу КУЛЬТУРА та його корелятів в російській та білоруській мовах, одержаних унаслідок проведення вільного асоціативного експерименту серед представників трьох східнослов’янських народів, з метою виявлення загальних та ідіоетнічних рис їхніх образів мовної свідомості.

Наукові результати полягають у застосуванні   методики зіставного дослідження мовної свідомості представників близькоспоріднених мов та виявленні національно-культурної специфіки образів мовної свідомості українців, росіян і білорусів, їхніх ціннісних орієнтацій, що криються за стимулами КУЛЬТУРА / КУЛЬТУРА / КУЛЬТУРА у трьох мовах.

Матеріал дослідження одержано внаслідок проведення вільного асоціативного експерименту в Україні, Росії та   Білорусі на початку ХХІ століття серед студентів гуманітарних і технічних вищих навчальних закладів (по сто представників від кожного народу).  

Асоціативне поле стимулу КУЛЬТУРА   в українській мові складають 100 асоціацій українських респондентів, у тому числі 73 асоціати , 56 асоціацій мають одиничну частотність. Асоціативні поля відповідних слів-стимулів також містять по 100 реакцій, у тому числі   67 асоціатів , 47 одиничних реакцій входить до асоціативного поля російської мови,    56 асоціатів і 38 одиничних реакцій – до поля білоруської мови. Асоціативні поля стимулів-корелятів є вербальною репрезентацією їх мовної свідомості, «фрагментами» загальних образів світу цих народів.

Найчастотніші асоціації становлять ядра асоціативних полів, які представлено   в табл. 1.  

Таблиця 1. Ядра асоціативних полів стимулів

КУЛЬТУРА / КУЛЬТУРА / КУЛЬТУРА

Аналіз асоціативних полів слів розпочато з ядер, що містять найчастотніші реакції, у яких виявлено   перші спільні та відмінні риси.    Найчастотнішою реакцією в трьох асоціативних полях є асоціації мистецтво (9) / исскуство (5) / мастацтва (10) , які вказують на тісний зв’язок цих двох явищ. При подальшому розгляді стають більш помітними відмінності: так респонденти-українці пов?язують поняття “ культура” насамперед з вихованням, духовністю, цінностями; для російських респондентів культура пов’язується з духовними надбаннями людей, зокрема театрами, музеями, а також вживається в контексті “культура мовлення” . Респонденти–білоруси також, як і росіяни, пов’язують поняття культури з культурним осередком – театром, вважають її невід’ємним від поняття “ освіта” та важливою складовою у житті народу, нації, їх формуванні.

Аналіз асоціативних полів у цілому здійснено за методикою «асоціативного гештальту ». Результати подано в табл. 2.

Таблиця 2. Зони гештальтів асоціативних полів

стимулів КУЛЬТУРА / КУЛЬТУРА / КУЛЬТУРА

У ході аналізу з’ясовано, що більшість виявлених зон наявні в трьох гештальтах , проте   є   і суттєві розбіжності. По-перше, не збігається кількість зон: у гештальті української мови їх 20, російської мови – 21, білоруської мови – 18.    По-друге, існують відмінності у визначенні ядра гештальту в кожній мові. Ядро гештальту стимулу КУЛЬТУРА   в українській мові становлять такі зони: І – « Мистецтво » (11 %); ІІ – «Люди» (10 %). У російській мові ядро гештальту стимулу КУЛЬТУРА складають зони: І – «Люди» (12 %); ІІ –   « Ставлення » (10 %). У білоруській мові до ядра гештальту входять зони: І –   « Люди » (18 %); ІІ –   « Мистецтво » (10 %). По-третє, окремі зони наявні лише в окремих гештальтах , наприклад: у гештальті   української мови є зони: «Природа», «Фізична культура», «Правознавство»; у гештальті   російської мови зони «Відпочинок», « Попкультура ». По-четверте, значні розбіжності спостерігаємо в кількісному та якісному складі визначених зон.

Отже, гештальти асоціативних полів трьох мов хоча на перший погляд подібні за структурою, проте відрізняються за кількістю зон, їхнім обсягом, а особливо – за якісним складом, що відображає національно-культурну специфіку образів мовної свідомості представників трьох народів.

Список використаних джерел:

1. Філософія: навч . посіб . / І.Ф. Надольний , В.П. Андрущенко, І.В. Бойченко , В.П. Розумний та ін. / за ред. І.Ф. Надольного . – К.: Вікар , 1997. – 584 с.

2. Тарасов Е.Ф. Язык как средство трансляции культуры Фразеология в контексте культуры / Е.Ф. Тарасов. – М.: Языки русской культуры , 1999. – С. 34–41.