Анан’єва О.С.

ЧНУ ім. Ю. Федьковича , Буковинський державний фінансово-економічний університет, Україна

КОНЦЕПТ КІЛЬКОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ З ТОЧКИ ЗОРУ ЛІНГВІСТИКИ

Сучасна лінгвістика здійснює наукові дослідження, використовуючи знання та досягнення інших наук. Так, на перетині психолінгвістики, лінгвокультурології , лінгвістичної філософії та логіки сформувалася когнітологія , яка активно використовує поняття і відповідний термін «концепт». Він по-різному розуміється науковими галузями, що вказує на складну та суперечливу його природу й наукове визначення.

Якщо звернутися до загального мовознавства, можна побачити, що опрацювання теоретичної концепції взаємозв’язку мови і культури вирішували вже наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ століть (Й.Г.  Гердер , В. Гумбольдт, О. Потебня, Е.  Сепір ).

Ідею про співвідношення характеру певної мови й певного народу, обґрунтував В. Гумбольдт: «Мова утворює навколо людини чарівне коло, вийти з якого можна тільки вступивши в інше коло, тобто вивчивши іншу мову» [4], а перехід на іншу мову призводить до зміни світогляду, причетності до іншої культури. За О.Потебнею, національна ідентичність обумовлюється культурою, мовою та вірою. Основні параметри культури обов’язково відбиваються в мові, що зберігає результати матеріального і духовного життя народу і передає їх у концентрованому вигляді з покоління до покоління [6]. Е.  Сепір впевнений в тому, що мова має національний характер і не існує поза культурою [7].

На думку Ж. Краснобаєвої-Чорної , концепт близький за значенням до поняття, бо є підсумком або сходинкою пізнання світу, мобільним і мінливим, може відбиватися в мовній формі, а може проявлятися в невербальній формі або залишатися в ідеальній сфері людського існування – його свідомості [2, с. 69].

Концепт також визначається як поняття, але поняття наївне, повсякденне, звичайне. Внаслідок цього концепти – основні елементи ментального світу людини, які не тільки мисляться, але і переживаються . За визначенням А. Григор’єва, «концепт» є   синонімом терміна «смисл», у той час як «значення» синонімічне терміну «об’єм поняття» [3, с. 65].

Як зазначає В. Кононенко, поняття – це думка, що відбиває в узагальненій формі предмети й явища дійсності, зв’язки між ними за допомогою фіксації загальних і специфічних ознак, якими виступають властивості предметів і явищ та відношення між ними. Поняття належить до інтелектуальної діяльності людини, для якої характерне опосередковане відбиття дійсності за допомогою аналізу, синтезу та узагальнення. Концепт включає в себе емоції, образи та символи. Отже, поняття належить до наукової картини світу, а концепт – основна   одиниця наївної картини світу [1, с. 114].

Концепти фіксують специфіку розвитку та культури кожного окремого народу, оскільки вся різноманітність та багатогранність явищ навколишньої дійсності представлена в мові, закладена для передачі наступним поколінням.

Навколишній світ людина сприймає як систему характеристик та асоціацій, за допомогою яких фіксуються та передаються уявлення про явища дійсності, що позначається словами різних типів. О. Кубрякова виділяє насамперед слова – ідентифікатори, що допомагають людині описувати навколишній світ та лексеми другого рівня абстракції на позначення кольору, розміру, якості, співвіднесеності параметрів, кількості та оцінки [5, с. 129].

Серед названих О. Кубряковою концептів чи не найбільшою абстракцією вирізняються квантифікативні назви. Кількість може позначатися і конкретною числовою назвою, і описовими конструкціями, що мають невизначене значення: від « few / little » до « many / much » в англійській мові. Ці конструкції використовуються як при неможливості мовця точно визначити кількість чогось, так і для вказівки на ставлення до висловленого. У таких випадках людина виражає кількість через зіставлення з іншими предметами, щоб мати можливість орієнтуватися в кількісному вияві певного предмета чи явища. Для порівняння використовуються загальновідомі предмети, що завжди знаходяться поруч. Наприклад, такими мірилами мають частини людського тіла, загальнодоступні реалії ( arm , nail , tears , drop , days of the week , stars etc .). Концепт кількості   є багатоаспектним, тому він може бути представленим різними словами, які складають семантичне поле концепту кількості. Реалізація концепту включає як вербальний, так   і невербальний досвід народу, накопичення знань та поповнення новими компонентами. Тому в мові виробилися й назви проміжних вимірів неозначеної кількості, але найбільше засобів вираження мають узагальнені поняття « few / little » та « many / much », що поглинають проміжні виміри вираження кількості.

У лінгвістичній літературі існує   декілька термінів на позначення слів, що крім числівників виражають кількість: « квантитативи » ( М.  Казак ), « нумеративи » (В.  Биконя ), « квантифікатори » (О. Єсперсен), «квантори» (А.  Кибрик ), «кількісні слова» (Л. Щерба). Однак найбільш прийнятним є термін, запропонований О.Єсперсеном, « квантифікатор », який відображає сутність поняття, що полягає у відтворенні абстрактного й   узагальненого за своєю природою значення кількості (О. Єсперсен).

Терміном « квантифікатор » позначаються слова: all , any , each , either , every , (a) few , half , (a) little , many , more , much , none , some , several   та деякі інші, семантика яких відзначається узагальненістю, оскільки вони виражають неконкретну кількість. У сучасній лінгвістиці проблему визначеності класу квантифікаторів вирішують у два способи: квантифікатори – це самостійна частина мови (С.А. Жаботинська) або квантифікатори та числівники належать до одного класу слів (А.А. Молчанов). На нашу думку, квантифікатори в англійській мові є єдиною системою, яка є особливим, спеціалізованим засобом вираження кількісних відношень. Основними критеріями виділення цих слів в окремий клас є ознака «невизначеної кількості», яка характеризує одиниці цієї групи, та властиві їм дистрибуції.

Важливість визначення таких одиниць пояснюється їхньою функцією – виражати неточну (невизначену) кількість, яка прочитується тільки у структурі дискурсу.   Вони складають периферію мовного поля кількості, де центральне місце займають числівники, основною ознакою яких є наявність опорної семи числа, відсутньої у квантифікаторів   (С. Швачко).

Проте деякі дослідники зараховують квантифікатори до складу градації чисел [8 , с. 315]. На противагу цьому твердженню існують докази, наведені вченими С.Н.  Ньюзтідом , К.Р.  Кавентрі та Л.М.  Моксі , А. Дж.Сенфордом : вживання квантифікаторів залежить від контекстуальних і комунікативних факторів, які не зв’язані з чисельною кількістю наявних предметів.

До контекстуальних факторів ми можемо віднести такі: умовний розмір предметів включених у перелік; очікувана частота даних предметів, на основі попереднього досвіду; виконувані дії з предметами – учасниками переліку [10 , с. 251]. Прикладом комунікативних факторів можна вважати, наприклад, бажання контролювати висновки слухачів[9].

Концепт кількості є одним із критеріїв сприйняття та опису мовцем навколишнього світу. Він передає уявлення про чисельність предметів чи явищ за допомогою математичних (числівників) та повсякденних, звичайних, не математичних (наприклад, квантифікаторів ) мовних засобів. Ці уявлення складаються на основі життєвого досвіду народу, спостережень за навколишнім світом і постають вони як певне узагальнене знання про дійсність, в якому закладені національні орієнтири та ідеали.

Список використаних джерел:

1.     Кононенко В. І. Концептологія в лінгвістичному аспекті / В. І. Кононенко // Мовознавство. – 2006. – №2–3. – С. 113–117.

2.     Краснобаєва-Чорна Ж. Термінополе концепт / Жанна Краснобаєва-Чорна // Українська мова. – 2006. – №3. – С. 67–71.

3.     Григорьев А. Концепт и его лингвокультурологические составляющие / А. Григорьев // Вопросы философии . – 2006. – №3. – С. 64–76.

4.     Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / В. фон Гумбольдт.   – М., 1984. – С. 162–183.

5.     Кубрякова Е.С. Типы языковых значений: семантика производного слова / Е.С. Кубрякова – Москва: Наука, 1981. – 200, [1]c. – (Першотвір).

6.     Потебня А.А. Мысль и язык / А.А. Потебня   – К., 1993. – 192 с.

7.     Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии : пер. с англ. под ред. А.Е.Кубрика / Э. Сепир . – М., 1993. – 614 с.

8.     Bass , B.M. Journal of Applied Psychology . 59 : Magnitude estimations of expressions of frequency and amount / Bass , B.M , Cascio , W.F., O’Connor , E.J.,1974. – Pp . 313 – 320.

9.     Moxey , L.M. Communicating Quantities . A Psychological Perspective Lawrence Erlbaum Associates / Moxey , L.M., Sanford , A.J. – Hove , East Sussex , 1993

10.     Newstead , S.N. European Journal of Cognitive Psychology , 12(2): The role of expectancy and functionality in the interpretation of quantifiers / Newstead , S.N., Coventry , K.R , 2000. – Pp . 243–259.