I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Диалог культур – диалог о мире и во имя мира» (24-25 октября 2012 г.)

К.філол.н. Биркун Л.В.*, Кузло Н.М. **

* Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Україна; ** Національний університет водного господарства і природокористування, м. Рівне, Україна

ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

Міжкультурна комунікативна компетенція базується у значній мірі   на лінгвістичній складовій, тобто на іншомовній лінгвістичній компетенції (ІЛК). В методичній літературі не існує одностайної думки про зміст ІЛК. Її розглядають як у вузькому , так і в широкому значенні. .

В цьому дослідженні ми намагалися прослідкувати еволюцію поглядів на ІЛК із 1966 року до сьогодення, щоб визначити її зміст і структуру для   обґрунтування об’єктів контролю рівнів сформованості ІЛК як для учнів загальноосвітніх навчальних закладів так і студентів вищих навчальних закладів, а саме студентів будівельних спеціальностей. Нами були проаналізовані визначення лінгвістичної і зокрема ІЛК з точки зору наявності в них знань, навичок і вмінь як основних змістових і процесуальних компонентів ІЛК.

Таблиця 1. Еволюція поглядів на іншомовну лінгвістичну компетенцію

Визначення   іншомовної лінгвістичної компетенції

1. Знання

2. Навички

3. Вміння

1966 (Хомський Н.): Формування лінгвістичної компетенції забезпечується імпліцитною здатністю до утворення нових речень і структур відповідно до правил, які характеризуються високим ступенем абстракції

1.-

2.-

3.-

1977 (Р.М.Валетте ):Сформованість лінгвістичної компетенції – засвоєння необхідного об’єму фонологічних, граматичних і лексичних знань та наявність навиків і умінь їх адекватного застосування   в реченні

1.+

2.+

3.+

1977 (Шульц Р. ): лінгвістична компетенція – здатність до репродукції і продукції дискретних лінгвістичних явищ всіх мовних рівнів

1.-

2.-

3.-

1978 (Щерба Л.В): лінгвістична компетенція “як результат виділення у невідпрацьованому лінгвістичному досвідові системи певних орфоепічних, орфографічних, лексичних та граматичних правил”

1.-

2.-

3.-

1979 (Ульріх В.): лінгвістична компетенція – здатність розуміти/продукувати необмежену кількість правильних у мовному плані речень за допомогою засвоєних правил їх поєднання

1.-

2.-

3.-

1982 (Брумфіт С.): лінгвістична компетенція – здатність того, хто читає сприймати і адекватно розуміти мовленнєві висловлювання на основі знань формально-структурних особливостей мови, єдності із навичками і вміннями

1.-

2.+

3.+

1984 (Матвєєва   Г.Г.): граматична компетенція (лінгвістична)– виявлення правил породження висловлювань

1.-

2.-

3.-

1989 (Коккота В.А): лінгвістична поділяється на відносно незалежні компетенції, які забезпечують функціонування мови, знання правил вживання лексичних одиниць, морфології, синтаксису, фонології

1.-

2.-

3.-

1998 (Свейн): граматична компетенція (лінгвістична) являє собою здатність продукувати і розуміти правильні синтаксичні, лексичні і фонологічні форми в мові

1.-

2.-

3.-

1999 (Божович): лінгвістична компетенція як єдність трьох компонентів: мовленнєвого досвіду, знань про мову й чуття мови

1.+

2.-

3.-

2001 (Дроздова І.П.): лінгвістична компетенція – не тільки знання системних закономірностей функціонування мовних одиниць,   але й володіння мовним матеріалом на рівні мовної навички.

1.-

2.+

3.-

2002 (С. Алптекін): лінгвістична компетенція – знання синтаксичних, лексичних, морфологічних, фонологічних рис мови і здатність використовувати їх, щоб утворювати слова і речення  

1.+

2.-

3.-

2003 (Общеевропейские компетенции владения иностранным языком): лінгвістична компетенція як знання і здатність використовувати мовні засоби для побудови правильно сформованих висловлювань

1.+

2.-

3.-

2003 (Парадіс, Каріта): лінгвістична компетенція – теретична логічна структура, яка зумовлює модульну модуль мови

2004 (Головко Е.А) Лінгвістична компетенція – оволодіння певною сумою формальних знань і відповідних навичок, які пов’язані із різними аспектами мови: лексикою,     фонетикой, граматикой

1.-

2.-

3.-

 

1.+

2.+

3.-

2005 (Федоренко Ю.П.): мовна компетенція включає мовні знання (лексичні, граматичні, фонетичні та орфографічні), відповідні навички.

2005 (Зернецкая А.А.): Лінгвістична компетенція – сукупність лінгвістичних знань і вмінь здійснювати з ними когнітивні дії   й операції з метою породження або вичленовування змісто- і формотворчих кодів дискурсу. (Зернецкая А.А. Струкрура понятия “коммуникативная компетенция” / А.А. Зернецкая // Русский язык за рубежом. – 2005. – №1(2). – С.48-51)

1.+

2.+

3.-

 

1.+

2.-

3.+

2005 (Стасюкевич І.В):   лінгвістична компетенція – здатність на основі правил побудувати ланцюг граматично   правильних фраз

1.-

2.-

3.-

2005 (English for specific purposes): лінгвістична компетенція – знання і вміння використовувати мовні одиниці

1.+

2.-

3.+

2006 (Прадівлянний М.Г.): л інгвістичні компетенції–компетенції, які включають лексичні, фонологічні, синтаксичні знання і вміння та інші параметри мови як системи, незалежно від соціолінгвістичного значення їх варіантів та від прагматичних функцій їх реалізації

2006 (Волченко О.М): лінгвістична (мовна) компетенція містить у собі знання системи мови, правил її функціонування в іншомовній комунікації, що дозволяють оперувати мовними засобами для цілей спілкування, відрізняти правильні в мовному плані висловлювання від неправильних і формулювати правила мови

1.+

2.-

3.+

 

1.+

2.-

3.-

2007 (Сухова Л.В.): лінгвістична компетенція – знання словникових одиниць і граматичних правил, які перетворюють лексичні одиниці в осмислені висловлювання

1.+

2.-

3.-

2007 (Симоненко Т.В.): лінгвістична компетенцію як сукупність знань про структуру мовної системи, а також уміння оперувати цими знаннями у процесі професійної діяльності:аналізувати, зіставляти, групувати факти мови, використовувати методи відповідного лінгвістичного опису

1.+

2.-

3.+

2008 (Амарала): лінгвістичну компетенцію як модель оволодіння лінгвістичними структурами, які належать до середовища   використання мови

1.-

2.-

3.-

2009 (Лобанова Т.Д.): лінгвістична компетенція – активізація сукупності всіх набутих і збережених в пам’яті лінгвістичних знань для їх відтворення в певному контексті.

1.+

2.-

3.-

2010 (Каменська І.Б.):

Трактування як мовної

лінгвістична компетенція   – компетенція, яка   базується на знаннях про систему іноземної мови та відповідних навичках і вміннях, які забезпечують функціонування комунікативної компетенції у всіх видах мовленнєвої діяльності.

Трактування як мовленнєвої

лінгвістична компетенція виступає як сукупність лінгвістичних знань і вмінь здійснювати з ними когнітивні дії з метою реалізації або вилучення комунікативної інтенції і охоплює володіння будівними елементами мовної системи, правилами розгорнення дискурсу, комунікативними знаками згідно постулату про те, що знання мови означає вміння реалізації мовними засобами комунікативних функцій

1.+

2.-

3.-

 

 

 

1.+

2.-

3.+

2010 (Минеева О.А., Красикова О.Г.): лінгвістична компетенція складається із знань про систему мови і правил оперування мовними одиницями в мовленнєвій діяльності.

2010 (Пральянц): Среднее профессиональное образование номер 6, Формирование иноязычных компетенций в профессиональном дискурсе ст. 34-37)

лінгвістична компетенція – сукупність знань, вмінь і здібностей реалізувати мову в мовленні.

2010 (Ніколаєва): лінгвістична компетенція – здатність учня практично користуватися мовною системою відповідно до норм конкретної мови і культури на основі набутих знань про рівневу структуру цієї системи та усвідомлення особливостей мовних   явищ

2011(Ніколаєва): лінгвістична компетенція – володіння системою даних про виучувану мову за її рівнями: фонемному, морфемному, лексичному, синтаксичному.

1.+

2.-

3.-

 

1.+

2.-

3.-

 

1.+

2.-

3.-

 

1.-

2.-

3.-

Лінгвістична компетенція еволюціонує від центральної здатності продукування нових речень згідно правил за Хомським Н., розуміння речень за Ульріхом В. до обґрунтування в   правил породження висловлювань   за Матвєєвою Г. у вузькому значенні.

  У широкому значенні ІЛК інтерпретується як така, що забезпечує весь процес комунікативної діяльності за Коккотою В.А., як єдність трьох компонентів: мовленнєвого досвіду, знань про мову й чуття мови за Божович Є.Д, як теоретична логічна структура за Карітою, як модель оволодіння лінгвістичними структурами за Амаралою Л. Визначення ІЛК характеризуються наявністю знань як її змістово-структурного компоненту та вмінь і навичок як її процесуально-структурних компонентів. Отже, ІЛК як компонент міжкультурної   комунікативної компетенції розглядається як у вузькому так і в широкому значеннях. Зміст і структура ІЛК варіюється в залежності від вказівок на наявність і специфіку в ній знань, навичок, вмінь та деяких інших суттєвих концептуальних змістово-структурних факторів.