VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Сиволап Т. Г.

Запорізький національний технічний университет, Україна

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЙОГО ФІНАНСОВА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ

Сучасна економіка орієнтована, в першу чергу, на підвищення економічного розвитку регіонів з концентрацією промислових підприємств (промислових вузлів тощо) за рахунок активізації власних ресурсів та пошуку додаткового генерування капіталу – крізь механізм фінансової реструктуризації промислових комплексів (оздоровлення активів в групі промислових підприємств, розчищення балансів компаній за критеріями ринкової економіки, де значну роль грають відношення комплексного розвитку з банками та підприємствами).

Додаткове генерування капіталу необхідно здійснювати в таких напрямках:

– реструктуризація пасиву та активу балансу (форм короткострокової і довгострокової заборгованості підприємства та структури власного і позикового капіталу) та видів оборотних та необоротних активів промислових підприємств та співвідношення їх у цілому;

- удосконалення міжгалузевих та внутрішньогалузевих зв`язків промислового комплексу з метою генерування капіталу, що дозволяє більш ефективно функціонувати промисловим підприємствам та регіону з високою концентрацією промисловості.

Заслуговує на увагу й таке положення, яке говорить, що в сучасній науці сформувались такі підходи щодо вивчення розвитку та утворення комплексів [1, с. 3]: теоретичний, методичний, прикладний. Об`єктивні процеси розвитку народного господарства окремих країн та економічних регіонів, а також всебічно розкриті закономірності формування територіально-виробничих комплексів, умови і фактори їх розвитку, принципи типізації локальних і регіональних комплексних утворень, які досліджуються як теоретичний напрямок.

Регіоналістика являє собою сукупність дисциплін і напрямів, методологічних підходів і методичних прийомів, об'єктом дослідження яких є регіон або район . Регіон (від лат. Regionis – область) − територія (акваторія), часто дуже значна за своїми розмірами, не обов'язково є таксономічною одиницею в системі якого-небудь територіального членування [2], тоді як район (від франц. Rayon , буквально перекладається − промінь, радіус) − цілісна територія (акваторія), що характеризується, як правило, спільністю генезису і взаємопов`язаністю компонентів, що є таксономічною одиницею в будь-якій системі територіального членування [3].

Саме вдосконалення комплексного розміщення виробництва та раціоналізація виробничих зв`язків у системі регіональних ТВК дає поштовх до розвитку просторової економіки.

Регіони-таксони або територіально-виробничі комплекси слід вважати прогресивною формою просторової організації суспільного виробництва, які розглядаються наукою і практикою як пріоритетні об`єкти при структурній перебудові господарства.

Аналітична діяльність з консолідованої інформації та особливості фінансової реструктуризації промислового комплексу є процедурами та процесами інтелектуальної діяльності, які породжують нову інформацію, дозволяють виявляти нові проблеми або їх аспекти, пропонувати нетрадиційні способи їх вирішення. Важливе значення має системно організований аналіз проблемних ситуацій з метою виявлення тих тенденцій, що вимагають негайного реагування керівництва та прийняття рішення. не можуть ефективно діяти в умовах гострої конкурентної боротьби без глибокого і усестороннього розуміння ринкового середовища або не маючи в своєму розпорядженні новітньої, повноцінної, достовірної, релевантної інформації, яка складає основу створення інформаційних продуктів консолідованої інформації. Фінансова реструктуризація промислового комплексу як теоретичний аспект в цьому сенсі є новим підходом до вивчення та створення інноваційних проектів з диференціацією та диверсифікацією структури промислового виробництва.

Список використаних джерел:

1. Іщук С. І. Промислові комплекси України. Наукові основи територіальної організації: навч. посіб. для студ. екон.та геогр. спец. вищ. навч. закл / С. І. Іщук. – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2003. – 248 с.

2. Бутов В. І. Основи регіональної економіки / В. І. Бутов, В. Г. Ігнатов, Н. П. Кетова. – М., Ростов н/Д: МарТ, 2005.

3. Гранберг А. Г. Основи регіональної економіки / А. Г. Гранберг. – М.: ГУ ВШЕ, 2001.