Д. держ. упр. Бова Т. В.

Рівненський національний університет водного господарства та природокористування, Україна

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗРОБКИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Українські регіони характеризуються високим ступенем економічної неоднорідності, а отже, і відмінністю можливостей залучення інвестиційних ресурсів. Переваги інвесторів пов'язані в основному з вкладеннями ресурсів в крупні центри з розвиненою ринковою інфра структурою, з порівняно високою платоспроможністю населення, а також в сировинні регіони. В той же час в системному відношенні економіка регіону представляється відносно самостійною частиною національної економіки з властивою їй суверенізацією в рамках держави. Це ініціює зростання самостійності регіонів у проведенні регіональної інвестиційної політики.

На нашу думку, формування регіональної інноваційно-інвестиційної політики з метою економічного зростання здійснюється на підставі наступних концептуальних положень:

1) регіональна інноваційно-інвестиційна політика є результатом сумісних дій державних і регіональних органів влади;

2) державні органи влади відповідальні за розробку рамкових умов територіального розвитку, обґрунтування пріоритетів і форм використовування державних інвестиційних ресурсів;

3) змістовне навантаження регіональної інвестиційної політики покладено на регіональні органи влади:

- вони повинні чітко визначити місце регіону в економіці країни, її секторах і галузях;

- у компетенцію регіональних органів влади повинні входити постановка цілей розвитку регіону та їх узгодження з метою розвитку економіки країни;

- на регіональному рівні можуть бути створені додаткові умови для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності, виходячи з організаційних можливостей і ресурсної бази;

- регіональні органи влади здійснюють селекцію інструментів для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності.

Здійснення інноваційно-інвестиційної політики в регіоні припускає створення відповідної системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю і механізму її функціонування.

Необхідність вирішення завдань системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю в регіоні дозволяє зробити висновок, що регіональна інноваційно-інвестиційна політика повинна бути різноспрямованою і включати блоки, представлені на рис. 1.

Таким чином, зміст регіональної інноваційно-інвестиційної політики свідчить про те, що процес її формування дуже складний, оскільки охоплює комплекс широкого спектру заходів і заходів, направлених на досягнення економічного розвитку регіону на основі реалізації конкурентних переваг території, а також збалансованості цілей і інтересів держави, регіону і бізнесу.

Розробка ефективної регіональної інвестиційної політики зв'язана з вирішенням цілого ряду проблем. До них відносяться, в першу чергу, проблеми узгодження державної інвестиційної політики і політики регіонів. Диференційованість інвестиційного середовища, різноманіття форм і методів стимулювання інвестицій, відсутність уніфікованих схем просування проектів ускладнюють активізацію інноваційно-інвестиційного процесу. Аналіз фактологічного і статистичного матеріалу свідчить про процеси відтоку вітчизняного капіталу та відсутність масштабного притоку іноземних інвестицій.

В даний час багатьма регіонам вдалося розробити більш системну інвестиційну політику у порівнянні з державним рівнем. Проте це не привело до істотних зрушеннями в інноваційно-інвестиційній сфері.

Рис. 1. Основні блоки інноваційно-інвестиційної політики регіону

Цілком очевидно, що за наявності протиріч між державним і регіональним законодавством не може бути забезпечений механізм гарантування інвестицій. Це зумовлює потребу в розробці державної інвестиційної політики і її нормативно-правової бази на основі аналізу, систематизації і уніфікації державного і регіонального права з урахуванням апробованих на практиці вітчизняних досягнень, а також світового досвіду.