VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

К. педаг. н. Черньонков Я. О.

Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка, Україна

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Модернізація змісту освіти, поліпшення культурологічної, методичної, практичної підготовки з усіх педагогічних спеціальностей та підготовки вчителів іноземних мов визначено як одне з пріоритетних завдань реформування вищої освіти. Порушена проблема у свою чергу актуалізувала потребу створення сприятливих умов для особистісно-професійного зростання, розроблення технології педагогічного моделювання професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови. У сучасній практиці професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови спостерігаються суперечливі тенденції.

Зокрема, суперечності в теорії підготовки майбутніх учителів між: орієнтуванням сучасної професійної педагогіки на підготовку вчителя, що володіє методикою викладання іноземної мови у типових навчальних ситуаціях, та необхідністю формування нової генерації педагогічних кадрів, здатної діяти високоефективно в постійно змінних умовах інформаційно-технологічного розвитку освітньої галузі; формування педагога нового типу, здатного до проектування майбутньої педагогічної діяльності в цих умовах на основі рефлексивно-дивергентного мислення й розвитку методичної й інформаційної компетенцій протягом усього життя; класичною системою підготовки майбутніх вчителів іноземних мов та індивідуалізацією цього процесу в сучасній вищій школі.

Останніми часом низку наукових досліджень присвячено методичній підготовці вчителів іноземної мови до викладання інтегрованих курсів (О. Бігич, С. Івашньова, О. Коваленко, В. Редько, Ю. Стиркіна), проведено низку дисертаційних досліджень, присвячених багаторівневій педагогічній освіті (В. Крутій, О. Пономарьова), теоретико-методичним основам професійної підготовки майбутніх учителів (Т. Алексєєнко, А. Зубко, А. Линенко, С. Мартиненко, Л. Мільто, Л. Хомич, Л. Хоружа), застосуванню ділової гри у підготовці студентів до іншомовного спілкування (В. Базуріна, В. Редько), формуванню професійної компетентності та професійно-педагогічної спрямованості особистості майбутніх вчителів у процесі навчання іноземної мови (В. Калінін, Н. Лобанова, Л. Михайлова, О. Овчарук, А. Шишко); аналізу компонентів змісту навчання іноземної мови (І. Бім, Н. Гальскова, О. Коломінова, Р. Мартинова, С. Ніколаєва, В. Плахотник, Г. Рогова).

Наше дослідження відбувається в рамках експериментальної частини докторської дисертації. Протягом 2009–2012 н. р. з проблеми експерименту нами було проведено кілька досліджень в Кіровоградському педагогічному університеті імені Володимира Винниченка; Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова. Вони були спрямовані на визначення та аналіз деяких характеристик, структурних компонентів індивідуалізації професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов.

Проблема індивідуалізації професійної підготовки спеціалістів в освітянській галузі була й залишається актуальною і в однаковій мірі цікавить як педагогів, так і психологів. Багато вітчизняних та зарубіжних учених, досліджуючи проблеми розвитку особистості, ролі в цьому процесі провідної діяльності (зокрема, ігрової та учбової), так чи інакше торкалися проблеми індивідуалізації учбового процесу. Наприклад, ця тематика знайшла своє відображення у фундаментальних працях П. Блонського, Д. Ельконіна, Л. Божович, Г. Костюка, С. Максименка, В. Сухомлинського та ін. Вони вважали, що індивідуалізація – це динамічне відображення закономірностей формування й розвитку особистості. В цілому дослідження індивідуалізації навчання молодших школярів присвячені пошуку ефективних засобів всебічного розвитку дитини і оцінці результативності пропонованих розвивальних програм.

Узагальнюючи здобутки вчених стосовно змісту поняття «індивідуалізація», можна сформулювати такі твердження. Індивідуалізація професійної підготовки – це психолого-педагогічний дидактичний принцип побудови такої системи взаємодії між учасниками процесу підготовки, за якої враховуються й використовуються індивідуальні особливості студента, визначаються перспективи його подальшого творчого розвитку та креативного саморозвитку. За такої організації в процесі підготовки у кожного майбутнього вчителя формуються і розвиваються пізнавальна активність, внутрішня мотивація навчання, здібності, нахили, соціальна компетентність і важливі для подальшого життя риси.

Експериментальне дослідження проводилося за трьома напрямами:

1. Теоретичний . Ми визначали розуміння студентами сутності феномена « індивідуалізація професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов» .

2. Організаційно-оцінювальний . Ми вивчали інтерес студентів до знань науково-дослідного педагогічного характеру перед проведенням педагогічної практики.

3. Методичний . Ми попросили студентів створити план-проспект власної програми індивідуалізації професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов у ВНЗ.

Проаналізувавши відповіді майбутніх учителів (було опитано 1 00 студентів в обох ВНЗ) мусимо зазначити:

На ТЕОРЕТИЧНОМУ напрямі під сутністю феномена « індивідуалізація професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов » студенти розуміють:

- процес індивідуального розкриття всіх творчих здібностей вчителя та учнів (10%);

- забезпечення індивідуального підходу при підготовці майбутнього вчителя (60%);

- підготовка кожного студента за індивідуальною програмою (20%);

- самовдосконалення майбутнього вчителя іноземних мов (6%);

- підготовка вчителя до роботи з учнями (2%);

- не змогли відповісти (2%).

Проаналізувавши відповіді та результати студентів, мусимо наголосити, що висока активність на теоретичному напрямі свідчить про їхню високу теоретичну підготовленість та саморозвиток. Одним негативним моментом на даному етапі є дещо однотипні відповіді розуміння досліджуваного поняття. Розгляд даного питання тільки з одного боку і поверхнево показує невисоку обізнаність з глибиною досліджуваного феномену.

На ОРГАНІЗАЦІЙНО-ОЦІНЮВАЛЬНОМУ напрямі студентам було запропоновано дати позитивні або негативні відповіді за наступними пунктами:

Таблиця 1

№ п/п

Зміст запитань

так

ні

1.

Віддаю перевагу знанням науково-дослідного педа­гогіч­ного характеру у підготовці до педагогічної прак­тики?

100%

0%

2.

Назвіть способи вирішення навчальних завдань, які ви­ни­кають у ході уроку

25%

75%

3.

Чи готові Ви використати методи індивідуалізації під час проведення навчання учнів та здійснення позакласної роботи?

90%

10%

4.

Як Ви оцінюєте зміни контрольної рефлексії у порів­нянні з станом до навчання за спецкурсом?

45%

55%

5.

Ви володієте методикою проведення діалогу та дискусії під час проведення уроку?

90%

10%

6.

Ви віддаєте перевагу репродуктивним, проблемним, до­с­­лідницьким формам проведення уроків у школі?

75%

25%

7.

Обізнаний з коефіцієнтами нормування оцінювання знань за 12-бальною системою

50%

50%

8.

Обізнаний із знанням методики поєднання суб'єктивного та об'єктивного факторів оцінювання знань у розрізі ін­ди­відуалізації навчання

35%

65%

9.

Обізнаний і зацікавлений у використанні методики тес­тового навчання учнів з допомогою персональних ком­п'ю­терів

40%

60%

10.

Готовий до використання методики навчання з допо­мо­гою опор

80%

20%

Проаналізовані результати відповідей студентів за поданою таблицею змушують нас зробити висновок, що на даному етапі підготовка студентів носить достатньо позитивний характер майже за всіма пунктами таблиці. Тільки пункти 2, 4, 8, 9 носять дещо негативний характер. Як бачимо, ті пункти, які стосуються творчого і методичного характеру є для студенті складнішими у порівнянні з загальними питаннями. Це є ознакою того, що майбутні вчителі ще не до кінця готові до процесу вдосконалення їхньої професійної підготовки через індивідуалізацію досліджуваного процесу.

На МЕТОДИЧНОМУ напрямі:

- приблизний план-проспект власної програми індивідуалізації професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов у ВНЗ змогли скласти тільки 13% студентів ;

- комплексний план-проспект власної програми індивідуалізації професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов у ВНЗ змогли скласти всього 17% студентів ;

- 70% майбутніх вчителів іноземних мов не змогли відповісти !!!!

Проаналізувавши відповіді майбутніх вчителів іноземних мов мусимо зазначити, що на даному етапі знання, вміння, навички, активність, мотивація, досвід студентів знаходиться ще на досить невисокому рівні. Тому вони не можуть у повному обсязі скласти власну програму індивідуалізації їхньої професійної підготовки у ВНЗ. Це ще раз переконує в актуальності нашого дослідження.

За напрямами результати у відсотках розподілилися наступним чином: 1 – 50%; 2– 35%; 3 – 15% .

Проаналізувавши все вищевикладене мусимо зазначити, що рівень підготовки і готовності студентів на теоретичному і практичному рівнях досить різниться і має позитивну динаміку . Досить непогані знання майбутні вчителі ще не можуть застосувати у своїй професійній діяльності у повному обсязі. Ми розуміємо, що наші спостереження є лише частиною створеної нами програми дослідження даної проблеми. Подальші дослідження вбачаємо в аналізі психологічних характеристик професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов.