Матвєєва Ю. М.

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України, м. Київ

ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ЗОВНІШНІХ ДЕРЖАВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ, ЇХ ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ

На сучасному етапі розвитку світової економіки спостерігається тенденція підвищення активності держав, що розвиваються, щодо залучення зовнішніх фінансових ресурсів. Такий процес є природнім, але потребує значної уваги, бо має ряд як позитивних, так і ряд негативних наслідків. Відповідно до принципу збалансованості бюджетної системи України, витрати бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період. Нажаль не завжди можливо підтримувати збалансованість державного бюджету. Тож, для фінансування інвестиційних проектів розвитку пріоритетних галузей економіки, покриття дефіциту державного бюджету, підтримки платіжного балансу, фінансування державних програм, які відображені у бюджеті України, у відповідності з пріоритетними напрямами розвитку економіки України, здійснюються державні запозичення. В свою чергу, Україна не має відповідного закону, який повністю регулював би питання, пов’язані з визначенням, залученням, погашенням та обслуговуванням зовнішнього державного боргу, що ускладнює дослідження даного питання.

Обсяг залучених зовнішніх позик визна­чається деякими чинниками, до яких належать такі як: скільки іноземного капіталу країна може поглинути; який обсяг боргу вона може обслуговувати без ризику виникнення кризи за зовнішніми платежами; обсяги необхідних фінансових коштів міжнарод­ного ринку капіталів. Виходячи з актуальності даного питання у даній роботі розроблені концептуальні засади прогнозування зовнішнього державного боргу. Для цього в моделі враховані наступні економічні параметри:

- дефіцит державного бюджету ( );

- дефіцит платіжного балансу ( );

- державні видатки ( );

- державні доходи ( );

- імпорт ( )

- експорт ( );

- обслуговування зовнішнього боргу гарантованого державою ( );

- обслуговування державного прямого зовнішнього боргу ( );

- середня відсоткова ставка ( );

- норма амортизації ( );

- часткове погашення боргу ( );

- грошово-кредитна емісія ( );

- зовнішній борг гарантовані державною ( );

- зовнішній прямий борг ( );

- новий зовнішній борг гарантовані державною ( );

- новий зовнішній прямий борг ( );

- офіційний номінальний курс долара ( );

- чисельність працездатного населення ( );

- середня ставка по податкам ( );

- інші надходження до державного бюджету ( ).

Треба зазначити, що державний борг тісно пов'язаний з податковою політикою. Основну частину доходу державного бюджету складають податкові надходження. Для підтримки належного рівня податкових надходжень важливо врахувати факт наявності працездатного населення, яке щороку зменшується. Даний параметр впливає на здатність держави у майбутньому обслуговувати і погашати борги. Треба взяти до уваги також і те, що коштів у пенсійному фонді щороку не вистачає для покриття необхідних видатків, що здійснює додатковий тягар на державний бюджет, який і без того «працює» на державний борг. В свою чергу динаміка р еального наявного доходу населення України теж має тенденцію до зниження . Нижче, в моделях (1)–(4) відображено концептуальний підхід прогнозування зовнішнього державного боргу.

, (1)

, (2)

, (3)

, (4)

де – сукупний дефіцит державного та платіжного балансу.

Формулою (4) представлено обчислення зовнішнього державного боргу в період t, який складається з погашення існуючих боргів минулого періоду ( ), нових прямих та гарантованих державою боргів та обслуговування прямого та гарантованого державою боргу .

Існує декілька підходів до оцінки наслідків від державних запозичень. До позитивних наслідків відноситься стимулюючий ефект економіки. Негативні виявляються у витісненні інвестицій, ефекті чистого експорту та зменшенні економічного потенціалу.

Від рівня видатків державного бюджету та рівня оподаткування залежить економічна активність у державі, а від рівня дефіциту бюджету та вибору способів його функціонування залежить обмінний курс та рівень інфляції. Економічний ефект від підвищення податків може привести до зниження стимулу праці, інновацій та інвестицій.

На сучасний момент розвитку України, враховуючи економічні обставини, вкрай важливо проводити виважену боргову політику, яка має бути погоджена з іншими політиками держави, такими як грошово-кредитна, фіскальна, фінансова та інвестиційна. У питанні залучення зовнішніх фінансових ресурсів важливе місце посідає довіра кредиторів до політики Уряду та до стабільності прийнятих нею рішень. Важливим аспектом боргової політики є наявність повної законодавчої бази з питань регулювання державного зовнішнього боргу, і боргу загалом. Запорукою успіху держави є курс, який орієнтований на реальні можливості «поглинання» зовнішнього капіталу, прагнення мінімізувати бюджетний ризик та зменшення вартості обслуговування державного зовнішнього боргу.