IX Международная научно-практическая Интернет-конференция «НАУКА В ИНФОРМАЦИОННОМ ПРОСТРАНСТВЕ» (10–11 октября 2013 г.)

Ільченко В. О.

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

КОНЦЕПТУАЛЬНА СХЕМА ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЮ ЗАМОВЛЕНЬ ІННОВАЦІЙНО-АКТИВНИХ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Серед різних видів діяльності, які в тому числі пов’язані з інноваціями, виділяється машинобудування. До того ж, основна частина машинобудівних підприємств, у яких присутня інноваційна діяльність, відноситься до інноваційно-активних підприємств. Сучасний темп розвитку технологій примушує машинобудівні підприємства для забезпечення конкурентоздатності на ринку використовувати у своїй діяльності інноваційні процеси. Але практика останніх років свідчить про поки що низький рівень реалізації інноваційного напрямку підвищення ефективності машинобудування. Однією з причин є фінансування інноваційних проектів, основу якого на даний час складають власні кошти підприємств.

Випуск інноваційної продукції потребує відволікання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів від виконання завдань основної виробничої програми, придбання і засвоєння новітньої техніки та технологій. Використання «неповоротких» систем підтримки управлінських рішень при цьому призводить до значних економічних втрат від неефективного використання наявних виробничих ресурсів. Таким чином, виникла необхідність створення комплексу дій щодо управління діяльністю інноваційно-активними підприємствами в умовах одночасного виробництва продукції з різними етапами життєвого циклу.

На основі дослідження щодо впливу процесів освоєння нової продукції на ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства було висунуту гіпотезу про можливість забезпечення більш ритмічної роботи машинобудівних підприємств у період освоєння нової продукції за рахунок використання спеціальних методів прогнозування їхньої роботи та за допомогою впровадження розробленого комплексу дій щодо управління діяльністю інноваційно-активного підприємства, у якому враховуються можливості наявних виробничих ресурсів для одночасного виробництва базової та інноваційної продукції.

У розроблених методичних підходах представлено декілька етапів обґрунтування випуску нового виробу. Найголовнішими з них являються вибір критеріїв визначення оптимального варіанту виробничої програми та формування сценаріїв випуску нової продукції. Критерій оптимальності повинен бути інтегральним, оскільки потрібно комплексно аналізувати інформацію для досягнення найліпшого сценарію. Інтегральний критерій доцільно використовувати для аналізу та оптимізації результатів прогнозування при умові застосування разом з нейронними мережами, враховуючи їх переваги перед іншими математичними методами, а також можливість отримання декількох результатів одночасно. У зв’язку з цим пропонується застосовувати нейромережеві технології як інструменти для побудови економіко-математичної моделі оптимізації та прогнозування варіанту сценарію запуску у виробництво нової продукції.

У якості прикладу моделювання сценаріїв інноваційної діяльності виконано обробку статистичних даних декількох провідних машинобудівних підприємств України за останні роки. Вони показали, що одним з вагомих факторів, які негативно вплинули на ефективність виробничо-господарських процесів цього підприємства є інноваційна діяльність. Виявлені погіршення показників роботи підприємства при впровадженні у виробництво нової продукції, наприклад, магнітних сепараторів. За результатами досліджень також було помічено, що величина відхилень фактичних показників з виробництва серійної продукції від планових залежить від обсягів виробництва нової продукції.

Отже, аналіз практики управління інноваційно-активним підприємством показує, що одним з головних напрямів з удосконалення виробничо-господарської діяльності підприємств у ринкових умовах є створення ефективної системи підтримки управлінських рішень щодо одночасного виробництва базової та нової продукції.

Для побудови концептуальної схеми процесу формування портфелю замовлень з урахуванням інноваційної діяльності виконана обробка статистичних даних машинобудівних підприємств за останні роки. Підсумковими показниками моделювання стали два показники: рентабельність продукції всієї номенклатури виробів (або прибутку від реалізації всієї номенклатури продукції), враховуючи інноваційні вироби, та різниця термінів виконання загального портфелю замовлень (між новим часом для виконання скоригованої виробничої програми з урахуванням випуску нових виробів та базовим терміном за діючою виробничою програмою).

Для виконання оптимізаційних розрахунків на основі побудованої концептуальної схеми обґрунтування випуску нового виробу запропоновано визначати критерій із врахуванням найбільш вагомих факторів впливу на здійснення інноваційного процесу в рамках загального виконання виробничої програми інноваційно-активним підприємством, а саме прибутку підприємства та термінів можливого і фактичного виконання виробничої програми. Результати розрахунку критерію по побудованій економіко-математичній моделі свідчать про те, що для оптимального варіанту значення даного критерію вище, ніж для початкового результату проведених досліджень.

Таким чином, балансування між обсягами використання тієї чи іншої групи виробничих ресурсів з урахуванням визначених обмежень та орієнтиром на значення критерію дозволяє отримати найкращий варіант розподілення виробничих ресурсів. Представлена концептуальна схема процесу формування портфелю замовлень дає можливість здійснення оптимального варіанту інноваційного процесу у його виробничій частині з урахуванням зобов’язань щодо поточної виробничої програми інноваційно-активного машинобудівного підприємства.