IX Международная научно-практическая Интернет-конференция «НАУКА В ИНФОРМАЦИОННОМ ПРОСТРАНСТВЕ» (10–11 октября 2013 г.)

Алейнікова В. В.

Одеський національний економічний університет,Україна

АНАЛІЗ СПІВВІДНОШЕННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Значна кількість підприємств та організацій знаходиться в скрутному становищі, маючи досить велику проблему неплатежів. Однією з головних умов підтримки необхідного рівня ліквідності і платоспроможності підприємств, що функціонують в умовах ринку, є ефективне управління поточною дебіторською заборгованістю.

Дослідженням даного питання займалося багато вітчизняних та зарубіжних вчених. Серед них Ф. Ф. Бутинець , О. С. Іванілов , В. В. Смачило, Є. В. Дубровська , О. В. Олійник, Г. В. Савицька, І. О. Єригіна , Е. Є. Хендріксен , М. Ф. Ван Бред та багато інших.

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Більшість вітчизняних підприємств віддає перевагу продажу товарів за фактом оплати, а не в кредит. Однак товари відвантажуються, оборотні фонди зменшуються, і зростає дебіторська заборгованість. Необхідно здійснювати нагляд. Контроль за ситуацією дає змогу продавцю не лише зменшити саму дебіторську заборгованість, а і витрати на її утримання. Тому необхідно тримати під контролем співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості.

Значне перевищення дебіторської заборгованості знижує фінансову стабільність підприємства, і виникає необхідність в додатковому залученні джерел фінансування.

Аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості передбачає складання розрахунково-платіжного балансу. Як збільшення, так і зменшення дебіторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства. Порівняймо стан дебіторської та кредиторської заборгованості та складемо розрахунковий баланс на прикладі ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» за 2012 рік (табл. 1).

Таблиця 1. Розрахунковий баланс

Показники

На початок року

На кінець року

Відхилення

тис. грн.

%

1.Дебіторська заборгованість

1284447

2792093

+1507646

+117,4

2.Кредиторська заборгованість

313931

424979

+11048

+35,4

3.Коефіцієнт співвідношення (1/2)

4

7

Х

Х

4. Частка дебіторської заборгованості в поточних активах,%

42

64

22

52,4

5.Активне сальдо

970516

2367114

+1396598

+143,9

6.Пасивне сальдо

-

-

-

-

Баланс

1284447

2792093

+1507646

+117,4

Активне сальдо матиме місце за умов перевищення величини дебіторської заборгованості над кредиторською ( ДЗ > КЗ ), пасивне сальдо – за умови перевищення величини кредиторської заборгованості над дебіторською ( КЗ > ДЗ ). Наявність кредитового сальдо в розрахунково-платіжному балансі свідчить про те, що майбутні платежі перекриються майбутніми надходженнями.

Як видно з даних табл. 1, розрахунковий баланс комбінату і на початок, і на кінець року має активне сальдо – дебіторська заборгованість значно перевищує кредиторську.

Дискусійним залишається питання щодо перевищення абсолютної величини дебіторської заборгованості над кредиторською, і навпаки.

Доцільним є здійснення розрахунку коефіцієнта співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості щодо. У разі аналізу валюти балансу ознакою задовільного балансу підприємства є приблизна однакова величина темпів приросту дебіторської та кредиторської заборгованостей. Рекомендоване значення показника має дорівнювати одиниці.

Щодо ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», як бачимо (табл.1), одержані результати ( 4 – на початок року і 7 – на кінець року) набагато перевищують рекомендоване значення. Отже, найближчим часом керівництву комбінату слід вимагати погашення дебіторської заборгованості і поліпшення фінансового стану підприємства.

Враховуючи досвід українських підприємців, що ведуть успішну господарську діяльність, дебіторська заборгованість у їхніх активах становить 20–21%. Цей показник є одним із основних чинників, що визначає загальну суму неоплачених рахунків за дебіторською заборгованістю.

Частка дебіторської заборгованості в поточних активах ВАТ «Полтавського гірничо-збагачувального комбінату» на початок 2012 року склала 42%, а на кінець року – 64%. Тобто, велика частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства та підвищує ризик фінансових збитків підприємства.

Різке збільшення дебіторської заборгованості і її частки в поточних активах може свідчити про необачну кредитну політику підприємства стосовно покупців або про збільшення обсягу продажів, або неплатоспроможність і банкрутство частини покупців. Довготривале неповернення дебіторської заборгованості викликає дефіцит грошових ресурсів, що відповідно здатне знизити фінансову стійкість підприємства.

Зменшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може статися через погіршення стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців. Збільшення дебіторської заборгованості проти кредиторської заборгованості може бути наслідком неплатоспроможності покупців.

Слід зазначити, що в процесі виробничої діяльності часто кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську заборгованість. Деякі економісти – теоретики вважають, що це свідчить про раціональне використання засобів, оскільки підприємство залучає в оборот більше засобів, чим одержує з обороту. Але бухгалтери – практики оцінюють таку ситуацію тільки негативно, оскільки підприємство повинне погасити свої борги незалежно від стану дебіторської заборгованості.

Таким чином, кожен випадок виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості повинен ретельно розглядатись на підприємстві з метою покращення рівня ліквідності і платоспроможності.