Бурова І. В.

Херсонський національний технічний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ЮВЕЛІРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ

Сучасна доба розвитку мови характеризується значним кількісним зростанням термінів у різних сферах науки і техніки, їх активним проникненням у загальну розмовну мову, процесом її інтелектуалізації, поповненням словникового складу новими одиницями. У зв’язку з розвитком науково-технічної інформації все актуальнішими стають проблеми вивчення особливостей функціонування термінів у процесі науково-технічного перекладу. Стаття присвячена основним труднощам перекладу спеціальних ювелірних термінів науково-технічної термінології англійської мови.

О. О. Реформатський визначає терміни «як однозначні слова, позбавлені експресивності» [2,с.53]. Поняття «науково-технічний термін» можна визначити як номінативну групу (іменник чи субстантивне словосполучення), пов’язану із певним науково-технічним поняттям, що має стійкий комплекс ознак: системність, наявність дефініцій, тенденція до моносемічності в межах окремої термінології, відсутність експресії, стилістична нейтральність [5].

Оволодіння науковими знаннями неможливе без вивчення термінів та їх понять. Термін фіксує знання про спеціальний предмет, явище чи процес наукової сфери або професійної діяльності, розкриваючи його зміст за допомогою дефініцій шляхом виділення необхідних та достатніх ознак поняття. Враховуючи кількість диференційних ознак у семантичній структурі мовної одиниці, можна визначити ступінь термінологічності цього лексичного елемента. Відомо, що ступінь термінологічності буде тим вищий, чим більше диференційних семантичних ознак міститься в аналізованій термінологічній одиниці.

Не можна не погодитися з думкою про те, що головною умовою правильного перекладу науково-технічних термінів, тобто вибору потрібного слова з числа тих, що служать для передавання терміном змісту поняття в різних його значеннях, є розуміння того, про що в тексті йде мова, знання явищ дійсності та їх назв [4, с. 218]. Тобто перекладач повинен бути ознайомленим з відповідною сферою науки чи техніки та володіти спеціальною термінологією.

Особливої уваги при перекладі науково-технічних термінів вимагають так звані «фальшиві друзі» перекладача, тобто лексичні одиниці, що збігаються зовнішньо і навіть за внутрішньою формою, але викликають хибні асоціації у зв’язку з наявністю в них іншого значення. Наприклад, термін « inclination » означає «нахил» , а не українське « інклінація » ; « phenomen » – «оптичний ефект», а не «феномен» тощо [7, c. 120–128]. Але труднощі перекладу пов’язані не з перекладом окремих термінів, які зафіксовані в термінологічному словнику, а з передачею правильного змісту кожної фрази, якому далеко не завжди відповідає дослівний переклад. Для цього знову ж необхідне знання предмета, про який іде мова.

При перекладі складних термінів та термінів-словосполучень важливу роль відіграє аналіз семантичних зв’язків між окремими компонентами терміна: « uniaxial stone » – «камінь, що має єдину оптичну вісь» [7, с. 133]. Залежно від сполучуваності, термін може мати різні значення: наприклад, ювелірний термін « die – матриця» [7, с. 114] може перекладатись у словосполученні таким чином: « die casting » – «лиття в металеву форму» [7, с. 114]; « die forming » – «процес вдавлення листового металу в матрицю»[7, с. 114]. Основні труднощі перекладу нуково-технічних термінів полягають у наявності термінів-синонімів, полісемантичних термінів та термінів-неологізмів, що не мають перекладацьких відповідників, омонімічних термінів. Так, велика кількість термінів виражає одні й ті ж самі поняття чи явища дійсності. Це так звані терміни-синоніми, наприклад як: « stone », « gem » – «камінь» [6, с. 123], « brilliant », « diamond » – «діамант» [6, с. 142] « sardius », « rubin » – «рубін» [6, с. 150]. Для запобігання синонімії, небажаної в межах однієї термінології, треба використовувати певні критерії, наприклад, кількісні оцінки вмотивованості терміна, що виводяться на основі зіставлення його внутрішньої форми (буквального значення) та лексичного значення (словникової дефініції). Отже, в подібних випадках при перекладі із групи термінів-синонімів слід надавати перевагу більш умотивованим термінам.

Під полісемією (багатозначністю) розуміємо наявність у одного й того ж слова декількох пов’язаних між собою значень, що зазвичай виникають в результаті взаємодії та розвитку первинного значення цього слова [1, с. 95]. Полісемантичними термінами можуть бути як вузькоспеціальні терміни, так і широко вживані, що можуть мати два і більше значень навіть у межах однієї терміносистеми. Наприклад, « dop » – «мідний затискач (для огранювання діамантів)»; «тримач алмазу (при його обробці)» [7, с. 114].

Значні складнощі при перекладі виникають також через існування омонімічних термінів, коли один і той же термін може входити до різних терміносистем даної мови, наприклад, « cut » в медицині «порізатися», «розрізати» у рідших випадках «рана» . У спортивній термінології він означає «швидкий ривок від захисника з метою отримати пас», у агрохімії «скошувати (урожай)». « Table » має значення музичного терміну «як верхня дека (у струнного інструменту)» у поліграфії це «матриця» , у космічній термінології перекладають як «горизонт» . Таке співіснування термінів різних терміносистем часто трактують як міжгалузеву омонімію [3, c. 122].

Для правильного перекладу термінів-неологізмів можна скористатися вже існуючим відповідником у рідній мові, калькуванням, описово, транскодуванням або наявними інтернаціоналізмами [6, c. 226] . Наприклад, « carat » – «карат (міра ваги дорогоцінних каменів)» [7, с. 110]; « bort » – «борт (невеликі частинки алмазу, які занадто малі для використання в ювелірних цілях)» [7, с. 108]; « doublet » – «дублет (камінь, зібраний з двох частин)» [7, с. 114] .

Зростання кількості інтернаціоналізмів у сучасній мові науки і техніки свідчить про тенденції міжнародного кооперування, інтеграції багатьох галузей з метою покращення ефективності професійного спілкування та обміну досвідом.

Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок, що перекладач повинен орієнтуватися в тематиці текстів та володіти термінами і поняттями відповідної галузі науки чи техніки. Слід уникати «хибно орієнтуючих» термінів; перекладач повинен враховувати, до якої галузі науки чи техніки належить термін, особливо іншомовний. Необхідно уникати синонімічного вживання термінологічних одиниць або користуватися терміном з більшою вмотивованістю внутрішньої форми, розкриває саму сутність поняття і тим самим характеризується найбільшою кількістю диференційних ознак а також не шукати іншомовне слово, якщо в МП вже функціонує лексична одиниця з тим самим значенням. Термінологічні лакуни (прогалини) варто заповнювати інтернаціоналізмами . У перекладі повинні використовуватися терміни, що встановлені відповідними державними стандартами. Якщо в тексті зустрічається термін-неологізм, перекладач повинен сам підібрати еквівалент, використовуючи довідкову літературу.

Список використаних джерел:

1. Песина С. А. Полисемия в когнитивном аспекте : монография / С. А. Песина . – СПб .: РГПУ им . А. И. Герцена, 2005. – 325 с.

2. Реформатський О. О. Що таке термін і термінологія / О. О. Реформатський М.: Просвещение , 2007. – 283 с.

3. Самарин В. И. Пособие для самостоятельной работы студентов по дисциплине « Обработка алмазов и оценка качества бриллиантов » / В. И. Самарин , С. В. Золотова. – М.: Рос. экон . акад., 2008. – 342 с.

4. Федоров А. В. Основы общей теории перевода / А. В. Федоров. – М.: Филология , 2007. – 320 с.

5. Филологические науки. Актуальные проблемы перевода [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/9_NND_2013/Philologia/6_132258.doc.htm

6. Diamonds . Revised and reprinted edition / E. A. Bruton . – London : N.A.G. Press Ltd ., 2008. – 302 p.

7. Knuth B. G. A Reference of Gems , Metals , Formulas , and Terminology for Jewelers / B. G. Knuth . – Tornton : Jewelers Press , 2007. – 134 p.