К. філол .н. Возненко Н.В., Харковець Г. В.

Херсонський національний технічний університет , Україна

ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ НІМЕЦЬКИХ ТЕРМІНІВ-АБРЕВІАЦІЙ ГАЛУЗІ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Зважаючи на складну структуру більшості німецьких термінів та у зв’язку з актуальністю мовної та часової економії, останнім часом спостерігається значна тенденція до скорочення термінів, завдяки чому зокрема абревіатури стають одним з популярних засобів для їх позначення.

Абревіація як специфічне мовне явище привертало увагу багатьох дослідників. Існування різних підходів до пояснення причин виникнення абревіатур відображають плюралізм думок щодо умов їх утворення. Істотний внесок у розвиток теорії абревіації зробили праці таких учених як К. А. Дюжикова та О. С. Кубрякова , які досліджували межі між абревіацією та словоскладанням [3 ], Ю. В. Горшунов , який досліджував прагматику абревіатур [2] та багато інших.

Багато лінгвістів цікавилися проблемою виникнення скорочень. Так, Н.М. Алєксєєва визначила фактори, які зазвичай спричиняють появу абревіатур, та вивчила їх історичний розвиток [1]. На її думку, існують фактори лінгвістичні та нелінгвістичні (екстралінгвістичні), або чинники внутрішні та зовнішні (по відношенню до мови). При цьому до екстралінгвістичних причин виникнення абревіацій дослідниця цілком справедливо відносить:

1)науково-технічний і соціальний прогрес;

2)зростання потоку інформації;

3)широке використання механічних засобів зв'язку [1, с. 23].

Що стосується лінгвістичних причин, то нею розглядаються:

1)тенденція до компресії, мовної економії;

2) нерівномірність розподілу інформації між окремими елементами мовного потоку;

3)вплив розмовних і жаргонних елементів на лексику;

4)здатність до утворення слова для закріплення нового поняття замість його опису [1, с. 24].

Абревіація як особливий спосіб словотворення спрямована на створення більш коротких порівняно з вихідними структурами синонімічних їм номінацій. Вихідним теоретичним підґрунтям для визначення абревіації стало для нас, слідом за О. С. Кубряковою , розуміння її як процесу «створення одиниць вторинної номінації зі статусом слова, який полягає в усіканні будь-яких лінійних частин джерела мотивації і який призводить у результаті до появи такого слова, яке у своїй формі відображає якусь частину або частини компонентів вихідної одиниці» [4, с. 71]. Результативну одиницю такого процесу називають абревіатурою .

Явище абревіації поширене у сучасній німецькій мові загалом, і в термінології автомобілебудування зокрема. При цьому найбільшою функціональною активністю відзначаються терміни-абревіатури, утворені з початкових літер лексичних компонентів словосполучення. Ці абревіатури належать до абревіатур буквених, тобто утворених з алфавітних назв початкових літер вихідного словосполучення, наприклад: ABS ( Antiblockier System ) – антиблокувальна система гальм, AGS ( Adaptive Getriebe-Steuerung) – самоналагоджувальна система автоматичної коробки передач, ASMS ( Automatisches Stabilitats Management System ) – протизаносна система, ASC (Anti-Slip Control ) – автоматика запобігання буксуванню, EDS ( Elektronische Differentialsperre ) – електронне блокування диференціала, MSR ( Motor Schleppmoment Regelung ) – система контролю за гальмуванням двигуна, RDC ( Reifen Druck Control ) – система контролю за тиском повітря в шинах, SLS (Self-Levelizing Suspension ) – система самовирівнювання підвіски.

Меншою функціональною активністю відзначаються терміни-абревіатури, утворені шляхом поєднання початкової частини одного компонента (або кількох компонентів) і повного компонента, тобто так звані частковоскорочені слова, наприклад: Kmstand ( Kilometerstand ) – пробіг автомобіля, eAussenspiegel – електродзеркало , eDach – електролюк , eFH – eFensterheber – електросклопідйомник , CD-Wechsler – CD- чейнджер або програвач компакт-дисків з механічним пристроєм, який дозволяє прослуховувати декілька дисків один за одним.

Рідко вживаними є буквено-цифрові або звуко-цифрові терміни-абревіатури (наприклад: 3-t. (drei- türig ) – автомобіль з трьома дверима ) та терміни-абревіатури, утворені зі скорочених початкових елементів (морфем) словосполучень (наприклад: WiWa ( Waschen der Scheinwerfer ) – система миття фар). Абревіатури обох типів належать до ініціальних абревіатур або акронімів (скорочення з початкових літер багатокомпонентних термінів-словосполучень).

Серед різних способів перекладу термінів-абревіатур більшість перекладознавців виділяють наступні: скорочений переклад, переклад шляхом транслітерації та експлікація [5]. Скорочений переклад та транслітерацію можна поєднати, оскільки ці обидва способи перекладу вживаються у тому випадку, коли певне скорочення поширене і загальновідоме носіям мови перекладу, наприклад: ABS – система АБС . У процесі перекладу німецькі літери замінюються відповідними літерами української мови. Але такий спосіб перекладу використовується не дуже часто, так як більшість термінів-абревіатур є маловідомими. У такому випадку перекладачеві необхідно подати переклад його повного, нескороченого варіанту і лише за необхідності транслітерувати абревіатуру або утворити її з перших літер українського терміна-словосполучення, наприклад: EBV ( Elektronishe Bremskraftverteilung ) – електронна система розподілення гальмівних сил . При такому введенні скорочення в перекладі його необхідно взяти в дужки, а надалі у тексті вживати його, а не повний варіант терміна. Іноді при першому згадуванні вживається скорочений переклад, а його розшифрований варіант подається у виносці.

Отже, німецька галузь автомобілебудування характеризується вживанням термінів-абревіатур і постійно поповнюється термінологічними одиницями скороченої форми, які репрезентовані у чотирьох основних формах: абревіатури, утворені з початкових літер лексичних компонентів словосполучення; буквено-цифрові а бревіатури; абревіатури, утворені зі скорочених початкових елементів (морфем) словосполучень та а бревіатури, утворені шляхом поєднання початкової частини одного компонента (або кількох компонентів) і повного компонента, тобто так звані частковоскорочені слова. Скорочення лексичних одиниць як принцип номінації є свідченням спроби раціональної комунікації, так як спрощується форма номінальної одиниці. Найпопулярнішим та найуживанішим типом абревіації в межах німецької термінології галузі автомобілебудування є акроніми, які якнайкраще задовольняють потребу в спрощенні складних понять та мають легко відтворювану та прозору структуру. Основними способами перекладу автомобілебудівних термінів-абревіатур є скорочений переклад, переклад шляхом транслітерації та експлікація.

Список використаних джерел:

1. Алексеева Н. Н. Типология сокращенных лексических единиц современного английского языка / Н. Н. Алексеева. – М.: Наука, 1984. – 151с.

2. Горшунов Ю. В. Прагматика аббревиатуры / Ю. В. Горшунов . – М.: МГУ, 1999. – 299 с .

3. Дюжикова Е. А. Аббревиация сравнительно со словосложением: структура и семантика / Е. А. Дюжикова . – М.: МГУ, 1997 – 340 с .

4. Кубрякова Е. С. Типы языковых значений. Семантика производного слова / Е. С. Кубрякова. – М.: Наука, 1981. – 200 с .

5. Латышев Л. К. Технология перевода / Л. К. Латышев. – М.: НВИ - Тезаурус, 2000. – 280 с.