К. філол. н. Назар Р. М.

Донбаська національна академія будівництва і архітектури, м. Донецьк, Україна

ОКЛИЧНІ РЕЧЕННЯ ЯК ВИЩИЙ СТУПІНЬ ВИЯВУ ЕМОЦІЙНОСТІ РЕПОРТАЖУ

Репортаж – «жанр газетно-журнальної публіцистики; інформація, повідомлення, розповідь про поточні події, що публікуються в періодичній пресі або транслюються по радіо й телебаченню» [2, с.1026]. Для точності викладу думок та передачі настрою автора чи події текст репортажу має емоційно-експресивне забарвлення.

За характером експресії речення поділяються на окличні й неокличні. Окличне речення – це речення, комунікативне завдання якого полягає у вираженні мовцем емоційно-експресійної оцінки повідомлюваної думки за допомогою специфічного мовного засобу – окличної інтонації [3, с.400].

З метою підвищення ефекту емоційного впливу висловлювання в умовах контексту можливі різні транспозиції типів речення. Один і той же зміст висловлювання оформлюється різними семантичними типами речень. Наприклад, стверджувальне речення передає емоційний зміст іншої якості, ніж окличне речення. Окличні речення близькі до стверджувальних, але відрізняються високим ступенем емоційності для передачі захоплення, радості, лиха, іронії, погрози й под.

У кожному реченні обов’язково простежується певна емоційна установка автора. Як стверджують дослідники, значне місце тут займають номени пізнавального характеру й водночас певну роль відіграє емоційне ставлення автора до висловлюваного [1, с.27 ]. Закладений у реченні емоційний зміст має багато різних відтінків, які не піддаються чіткій класифікації. Як правило, вирізняють речення з нейтральним емоційним змістом і речення з підвищеним емоційним змістом.

Окличні речення відрізняються від інших типів особливою підвищеною емоційністю та характеризуються винесенням на перше місце того елемента, з яким пов’язаний його підвищено-емоційний зміст. Таким чином, окличними можуть бути розповідні, спонукальні та питальні речення, що вирізняються не емоційним змістом, а завданням у процесі спілкування. Власне окличними виступають речення, перед якими не поставлено певних комунікативних завдань, наприклад, вигуки. На думку лінгвістів, власне окличні речення якісно неповноцінні, перебувають на периферії складного граматичного поля. В публіцистичних текстах вони є маловживаними.

Аналіз зібраного нами фактичного матеріалу ілюструє, що всі окличні речення входять до складу двох лексико-семантичних груп:

1. Оклично-розповідні речення, які виражають емоційно-піднесене ставлення до явищ дійсності: Раділи хлопчики й дівчатка, а з ними і Василь, що принесуть додому колосків! (Голос України. – 2008. – 4січня).

2. Питально-окличні речення, що вміщують питання з відповідним емоційно-експресійним забарвленням: Чого лише варті телевізійні ролики, в яких українців поділяють на перший, другий і третій ґатунок, і начебто так ділять Україну прихильники Ющенка?! (Високий замок. – 2004. – 28жовтня); Бо й справді, як можна підвищувати пенсійний вік до 65 років для чоловіків, якщо середня тривалість їхнього життя – 62 роки?! (День. – 2010. – 1жовтня).

Серед проаналізованих окличних речень виділяємо такі формальні вияви:

– прості речення: Шлях до таких вершин не був усипаний трояндами! (Голос України. – 2008. – 27листопада);

– слова-речення: Що ж одержить Президент, його соратники? Більшість, коаліцію, уряд? Ні! Вулицю Банкову і Держуправсправами . Все! (Високий замок. – 2010. – 02-03лютого);

– прості ускладнені речення: Жінка, перебуваючи у пологовому будинку, саме прочитала його книгу і говорила про « Материнське поле » так по-народному мудро! (Голос України. – 2008. – 24липня);

– складні речення з різними видами зв’язку: Обурює, що навіть колишні вороги обернулися до нас обличчям і виплатили компенсацію, бо, мабуть, хочуть піти в потойбічне життя з чистою совістю, а нашій рідній владі усе байдуже! (Голос України. – 2008. – 7березня).

Деякі окличні речення мають додаткові засоби вираження емоційної експресії, наприклад: Ну який ще машинобудівний завод може похвалитися такими річними темпами економічного зростання: 152 відсотки?! (Голос України. – 2008 – 7червня); Шукшин – людина з великої літери. І письменник – дай Боже всякому! (Голос України. – 2008. – 7серпня) [4].

З метою посилення ефекту емоційного впливу висловлювання в умовах контексту можливі різні транспозиції типів речення. Один і той же зміст висловлювання оформлюється різними семантичними типами речень. Різноплановим є функціонування питальних та спонукальних речень. У репортажних текстах поширеним прийомом емоційної експресії виступають риторичні запитання, які імпліцитно містять заперечення або підтвердження.

Для посилення експресії питальні та спонукальні речення все активніше вживають у поєднанні з окличними. Використання в репортажі таких структур є поширеним і дієвим засобом надання синтаксичним структурам емоційної експресії, підвищення яскравості тексту.

Список використаних джерел:

1. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка / М.П. Брандес . – М.: Наука, 1983. – 271 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / за ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2001. – 1440 с.

3. ГрищенкоА.П. Окличне речення / А.П.Грищенко // Українська мова. Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – С.400.

4. Назар Р.М.Репортажний текст:структура, семантика/Р.М. Назар . – Донецьк: Світ книги, 2012. – 156с.