К. мед. н. Гошовська А. В., Гошовський В. М.
Буковинський державний медичний університет, Україна
ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ХОРІОНУ ТА ДЕЦИДУАЛЬНОЗМІНЕНОГО ЕНДОМЕТРІЮ У ЖІНОК ПРИ ГІПЕРАНДРОГЕНІЇ
Матеріалом для дослідження служили елементи плідного яйця, які отримані при штучному аборті у термін гестації 5–12 тижнів. Основну групу склали 16 спостережень гіперандрогенії. Групою порівняння служили 20 абортів за соціальними показами у практично здорових жінок.
Дослідженню підлягали: трофобласт, клітини Гофбауера та ендотелій васкуляризованих хоріальних ворсинок, інвазивний цитотрофобласт та децидуоцити фрагментів децидуальнозміненого ендометрію.
Згідно проведеного аналізу цифрових копій оптичних зображень методом комп’ютерної мікроспектрофотометрії показник R/B у цитоплазмі трофобласта хоріальних ворсинок при гіперандрогенії у середньому становив 1,19±0,017 проти 1,05±0,011 у групі порівняння (P<0,001).
В ендотелії хоріальних ворсинок при гіперандрогенії показник R/B характеризувався середньої величиною 1,07±0,019, і це статистично у середньому не відрізнялося від групи порівняння – 1,04±0,011 (Р>0,050).
В інвазивному цитотрофобласті фрагментів децидуальнозміненого ендометрію при гіперандрогенії показник R/B склав 2,19±0,012, що приблизно у два рази перевищувало показники групи порівняння – 1,09±0,010 (P<0,001).
У децидуоцитах фрагментів децидуальнозміненого ендометрію при гіперандрогенії показник R/B також приблизно у двічі (2,34±0,016) перевищував (P<0,001) середні дані групи порівняння (1,15±0,014).
Згідно проведеного аналізу цифрових копій оптичних зображень методом комп’ютерної мікроденситометрії при гіперандрогенії оптична густина специфічного забарвлення на вільні аміногрупи білків у цитоплазмі трофобласта хоріальних ворсинок у середньому становила 0,208±0,0014 од. опт. густини проти 0,198±0,0012 од. опт. густини у групі порівняння (P=0,002).
В ендотелії хоріальних ворсинок при гіперандрогенії показник «оптична густина специфічного забарвлення на вільні аміногрупи білків» у цитоплазмі характеризувався середньої величиною 0,201±0,0015 од. опт. густини, і це статистично у середньому не відрізнялося від групи порівняння – 0,197±0,0014 од. опт. густини (Р>0,050).
В інвазивному цитотрофобласті фрагментів децидуальнозміненого ендометрію при гіперандрогенії показник «оптична густина специфічного забарвлення на вільні аміногрупи білків склав 0,314±0,0012 од. опт. густини, що приблизно у 1,5 рази перевищувало показники групи порівняння – 0,204±0,0013 од. опт. густини (P<0,001).
У клітинах Гофбауера хоріальних ворсинок при гіперандрогенії показник R/B характеризувався середньої величиною 1,16±0,018, і це статистично у середньому не відрізнялося від групи порівняння – 1,13±0,014 (Р>0,050).
Отже , дослідження абортивного матеріалу показують, що п ри гіперандрогенії процеси окиснювальної модифікації білків помірно інтенсифікуються в трофобласті хоріальних ворсинок, удвічі інтенсифікуються в інвазивному цитотрофобласті та децидуоцитах фрагментів децидуальнозміненого ендометрію, але не змінюються в ендотелії судин хоріальних ворсинок та клітинах Гофбауера.
У децидуоцитах фрагментів децидуальнозміненого ендометрію при гіперандрогенії показник R/B також приблизно у 1,5 рази (0,316±0,0017 од. опт. густини) перевищував (P<0,001) середні дані групи порівняння (0,206±0,0016 од. опт. густини).
У клітинах Гофбауера при гіперандрогенії показник «оптична густина специфічного забарвлення на вільні аміногрупи білків» у цитоплазмі характеризувався середньої величиною 0,228±0,0017 од. опт. густини, і це статистично у середньому не відрізнялося від групи порівняння – 0,224±0,0018 од. опт. густини (Р>0,050).
Отже, дослідження абортивного матеріалу показують, що п ри гіперандрогенії процеси протеолізу помірно інтенсифікуються в трофобласті хоріальних ворсинок, приблизно у 1,5 рази інтенсифікуються в інвазивному цитотрофобласті та децидуоцитах фрагментів децидуальнозміненого ендометрію, але не змінюються в ендотелії судин хоріальних ворсинок та клітинах Гофбауера.
Вперше для плідного яйця були застосовані люмінесцентні методи мікроскопії з використанням колоїдних CdMnS наночастинок.
Зокрема, при використанні колоїдних CdMnS наночастинок новим люмінесцентним методом виявляються різні структури хорільних ворсинок за їхнім зеленим світінням.
Найбільш інтенсивно світяться плодові та материнські еритроцити, зовнішні елементи інтервільозного фібриноїду.
Середня інтенсивність світіння зафіксована для трофобласта ільних ворсинок, основної маси інтервільозного фібриноїду та ендотеліоцитів фетальних капілярів.
При гіперандрогенії інтенсивність світіння материнських еритроцитів в кілька разів була знижена.