К . с.-г. н . Пол і щу к І. С. ^* , к . с.-г. н. Поліщук М. І. ^* , Пльонсак С. Л. ^**

^* Вінницький національний аграрний університет, Україна; ^** Інститут картоплярства Національної академії аграрних наук України, м. Київ

ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ КАРТОПЛІ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО

Вирощування картоплі завжди було і залишається важливою і актуальною сферою діяльності сільського населення України. При значних площах вирощування на 1,7–1,9 млн./га і валових зборах від 20 до 24 млн. т бульб врожайність залишається низькою на рівні біля 15–20т/га, що значно нижче врожайності країн західної Європи.

Невисокий рівень врожайності зумовлений дрібнотоварним виробництвом, (93%) сортовим складом, технологічним супроводом в тому числі і удобрення картоплі. У сучасних технологіях вирощування картоплі роль сорту, удобрення та строки садіння є визначальними. Рослини картоплі дуже чутливо реагують і підвищують врожайність від внесення органічних добрив. Проте, виробництво гною залежить від розвитку тваринництва у регіонах який наразі залишається низьким. Тому, у виробництві існує пошук альтернативних джерел органічних добрив і поєднання їх із внесенням мінеральними.

Метою досліджень є розробка систем удобрення картоплі з можливою заміною гною заробкою рослинних решток попередника соломи пшениці озимої та вирощування пожнивної гірчиці білої з отриманням врожаю на рівні 36–40 т/га з високими споживними якостями бульб.

Дослідження з вивчення ефективності застосування систем удобрення картоплі на врожайні та якісні показники бульб проводились впродовж 2010–2012 років в умовах Державного підприємства «Артеміда» Калинівського р-ну Вінницької області в Опорному пункті інституту Картоплярства НААНУ.

Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем типовий мало гумусний. Потенціал родючості – добрий. Попередник – пшениця озима. Спосіб основного обробітку ґрунту – оранки на 25– 27 см . Агрохімічні показники ґрунту такі: вміст гумусу в орному шарі ґрунту такі: вміст гумусу складає 4,3–4,7%, реакція ґрунтового розчину рН (сольове) 5,4; гідролітична кислотність – 4,1 мг екв . на 100 г ґрунту; сума ввібраних основ 15 мг екв . на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами 78,9% відповідно.

Роки досліджень відрізнялись за основними гідротермічними показниками міжфазних періодів вегетації картоплі. Так, у 2010 році процеси росту та розвитку рослин сортів картоплі проходили при підвищеній середньодобовій температурі повітря та надлишковому зволоженні в період другої декади червня – першої декади липня. Погодні умови 2011 року суттєво відрізнялось від умов 2010 року. Посушливим був весь період квітень – травень, у інші місяці розподіл опадів характеризувався нерівномірністю і незначною їх кількістю. У 2012 році випало за період вегетації картоплі лише 252 мм при багаторічній нормі 338 мм , а температура перевищувала норму 1,5 ^о С. Опади були лише у 3 декаді квітня та 2декаді травня, які сприяли початковому росту рослини.

Посадку сортів картоплі проводили у попередньо нарізані гребені і перший строк припадав на початку 2 декаді квітня, другий – початок 3 декади квітня і третій початок І декади травня протруєним насінням сортів картоплі ранньостиглого Повінь і середньостиглого Червона Рута з нормою посадки 65 тис. шт./га. У наших дослідженнях у якості альтернатив гною використовувалась побічна продукція пшениці озимої (стерня, солома та полова) та зелена маса пожнивної гірчиці білої сорту Кароліна. Погодні умови другої половини літа у роки досліджень були посушливі і сухі, які стримували розвиток гірчиці білої та розкладу соломи. За 2010–2012 роки врожай зеленої маси гірчиці складав лише 10,3 т/га, а залишок соломи 4,5 т/га сухої маси.

В табл. 1 представлено дані ефективності застосування мінеральної та органо-мінеральної системи удобрення сортів картоплі за різних строків посадки на врожайні властивості бульб.

Із даних таблиці видно, що рівень врожайних бульб досліджуваних сортів була на досить високому рівні за рахунок природної родючості ґрунту і на контрольному варіанті без добрив та при ранньому строці посадки середній врожай склав у сорту Повінь 26,9 т/га, а сорту Червона Рута 27,7 т/га, при посадці на початку ІІІ декади квітня вони склали відповідно 24,3 і 25,0 т/га, а при запізненні ще на 10 днів врожайність знизилась проти раннього строку посадки у сорту Повінь на 5,6 т/га, сорту Червона Рута на 6,1 т/га. Застосування мінеральної системи удобрення (вар. 2) зумовлює підвищення врожаю проти контролю досліджуваних сортів за різних строків посадки від 7,8 до 5,9 т/га у сорту Повінь і 10,6 та 13,1 т/га сорту Червона Рута. При внесенні мінеральних добрив зменшується негативний вплив на врожайність бульб запізненням з посадкою обох сортів.

Таблиця 1. Врожайні властивості сортів картоплі залежно від різних систем удобрення (за 2010–2012 роки)

№ п/п	Варіант досліду	Сорт строку посадки	Сорт Повінь		Сорт Червона Рута
			Урожай­ність бульб, т/га	Товар­ність бульб,%	Урожай­ність бульб, т/га	Товарність бульб,%
1	Контроль без добрив стерня	ранній	26,9	87	27,7	74
		середній	24,3	83	25,0	71
		пізній	21,3	27	21,6	68
2	Стерня + N 60 P 60 K 90 ( фон )	ранній	34,7	90	38,3	77
		середній	31,2	88	34,7	75
		пізній	27,1	85	31,4	72
3	Фон + 40 т/га гною	ранній	42,9	94	47,5	83
		середній	39,2	92	43,2	80
		пізній	34,1	89	38,2	74
4	Фон + солома	ранній	36,3	90	39,4	77
		середній	33,4	87	35,5	71
		пізній	32,7	82	31,3	70
5	Фон + солома + гірчиця біла (пожнивна)	ранній	42,5	99	41,0	80
		середній	38,6	88	37,5	75
		пізній	34,1	85	33,2	71
6	Фон + солома + N 15 на 1 т. соломи	ранній	39,3	91	40,6	86
		середній	35,1	89	36,9	75
		пізній	31,6	85	32,4	72
7	Фон + солома + N 15 на 1 т. соломи + гірчиця біла	ранній	41,3	93	44,3	80
		середній	37,4	90	39,8	76
		пізній	34,2	87	34,6	74
8	Фон + солома + N 15 на 1 т. соломи + гірчиця біла + 40т/га гною	ранній	47,6	95	49,9	85
		середній	43,3	93	45,9	81
		пізній	39,6	88	41,3	75

Внесення 40 т/га гною на фони мінеральних добрив (вар. 3) виявився досить ефективним. При цьому врожайність бульб зросла проти контролю при ранньому садінні на 16,0 т/га у сорту Повінь і на 19,8 т/га сорту Червона Рута при пізніших строках посадки прослідковується значне підвищення врожаю.

Застосування у якості альтернативи гною заробка соломи було менш ефективною (вар. 4, 6). При цьому врожай бульб зріс проти контрольного варіанту 9,4–6,4 т/га у сорту Повінь і на 11,7–9,7 т/га у сорту Червона Рута. Застосування соломи (вар. 4) на фоні лише мінеральних добрив (вар. 2) зумовило підвищення врожаю у сорту Повінь на 1,6 і 1,3 т/га у сорту Червона Рута при цьому прослідковується значне підвищення врожаю бульб при пізньому строці посадки на 5,6 т/га сорту Повінь, а у сорту Червона Рута врожай залишився без зміни. Внесення азотних добрив, для прискорення мінералізації соломи, (вар. 6) зумовлювало незначне підвищення врожаю бульб у обох сортів проти варіанту де зароблялась соломи без застосування азоту (вар. 4) лише при ранніх строках садіння.

Застосування пожнивної гірчиці білої із заробкою соломи (вар. 5, 7) та внесення азотних добрив вело до підвищення врожаю бульб обох сортів при ранніх і середніх строках посадки проти заробки лише соломи (вар. 4). Поєднання мінеральних добрив, із внесенням гною, заробкою соломи та зеленого сидерату гірчиці білої (вар. 8) забезпечило отримання максимального врожаю бульб і у сорту Повінь він знаходився на рівні 47,6–39,6 т/га, а сорту Червона Рута 49,9–41,3 т/га за різними строками посадки.

Товарність була у більшій мірі сортовою властивістю, проте у значній мірі залежала від погодних умов року та норм внесення добрив і при підвищенні норм добрив, особливо органічних, товарність бульб зростає у обох сортів. Запізнення із строком посадки знижує показники товарності. Із досліджуваних сортів вищу товарність мав сорт Повінь і вона знаходилась на рівні 95–77%, а у сорту Червона Рута – 85–68%.

Отже, в умовах Лісостепу Правобережного врожайність бульб сортів картоплі залежить від строку посадки і знижується із запізненням садіння та норм вносимих добрив. Вищу ефективність забезпечило внесення гною 40 т/га на фоні внесення N ₆₀ P ₆₀ K ₉₀ із мінеральними добривами. Застосування соломи може бути альтернативою гною за умов вирощування після збору пшениці озимої пожнивною гірчиці білої.