Павлик Т. І.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

В сучасних ринкових умовах головною метою діяльності торговельного підприємства є досягнення конкурентних переваг в довгостроковому періоді, які нададуть високу норму прибутку та стабільне економічне зростання. Саме тому на перший план виходять питання фінансово-економічної безпеки їх господарської діяльності, що вимагає від них розробки та впровадження як окремих механізмів самозахисту та самозбереження, так і системи організації фінансово-економічної безпеки підприємства загалом.

Під фінансовою безпекою підприємства розуміють такий фінансовий стан, що характеризується, по-перше, збалансованістю та якістю сукупності фінансових інструментів, технологій і послуг, які використовуються підприємством, по-друге, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх загроз, по-третє, здатністю фінансової системи підприємства забезпечувати реалізацію його фінансових ресурсів, по-четверте, забезпечувати розвиток цієї фінансової системи.

Однією із умов життєдіяльності підприємств у ринкових умовах є вміння його системи управління організувати систему безпеки, яка із певною мірою достовірності повинна гарантувати уникнення загроз, що формуються в системі його зовнішнього та внутрішнього середовищ. Отже, під організацією управління фінансово-економічною безпекою підприємства слід насамперед розуміти формування його організаційної структури (визначення складу суб’єктів управління та їхніх взаємозв’язків) та розподіл завдань, повноважень, відповідальності між окремими ланками управління.

Виділяють два принципові підходи до організації управління фінансово-економічною безпекою підприємства:

– без створення спеціалізованого підрозділу;

– зі створенням спеціалізованого підрозділу.

Якщо на підприємстві не створений спеціалізований підрозділ (відділ, служба) фінансово-економічної безпеки, функції управління фінансово-економічною безпекою підприємства виконуються його власником чи керівником або фінансово-економічним, маркетинговим та юридичним відділами. У такому випадку часто виникають проблеми координації роботи усіх структурних підрозділів підприємства щодо захисту його фінансово-економічних інтересів розмежування обов’язків, повноважень і відповідальності у сфері фінансово-економічної безпеки.

Структура служби фінансово-економічної безпеки підприємства може бути різною. На невеликих та середніх за обсягами фінансово-економічної діяльності підприємствах служба фінансово-економічної безпеки може складатися з двох підвідділів: аналітичного та оперативної роботи, на середніх та великих структура служби фінансово-економічної безпеки складається з окремих відділів (секторів), які забезпечують виконання певних функцій управління або захист об’єктів безпеки.

Об’єктивна необхідність забезпечення фінансово-економічної безпеки торговельного підприємства обумовлена складним фінансовим становищем підприємств, економічною нестабільністю та кризовими явищами у сферах заготівель і переробки продукції, постачання товарів, інфляційними процесами та зменшенням купівельної спроможності населення, активним розвитком великих об’єктів торгівлі і торговельних мереж.

Враховуючи, що значна частина малих торговельних підприємств має обмежені фінансові ресурси, доцільним на таких підприємствах є створення робочої групи спеціалістів-аналітиків, які крім своїх основних функцій займаються забезпеченням економічної безпеки підприємства. При цьому силову частину економічної безпеки повинна забезпечувати охорона торговельного підприємства.

Щоб належним чином функціонувати у сучасних умовах, керівництву торговельного підприємства необхідно отримувати адекватну інформацію до і після ухвалення рішень. Існує безліч причин, через які підприємству оптової торгівлі необхідна маркетингова інформація при плануванні, розробці, реалізації і перегляду маркетингового плану фірми чи якихось його елементів. Недостатньо спиратися на інтуїцію, судження керівників і досвід минулого.

Хороша інформація дозволяє керівництву фірми отримувати конкурентні переваги, знижувати фінансовий ризик та небезпеку, визначати відносини з споживачами, ознайомитися з довкіллям, координувати стратегію, оцінювати свою діяльність, підвищувати довіру до реклами, отримувати підтримку в рішеннях тощо. Успіх чи невдача визначаються зіставленням фактичного функціонування, з заздалегідь встановленими цілями. Керівництву фірми часто потрібна інформація для підкріплення інтуїтивних рішень та обґрунтування прийнятих рішень.

До основних завдань інформаційної розвідки, яка здійснюється в інтересах забезпечення економічної безпеки підприємства, можна віднести: оцінку потенційних клієнтів і партнерів, пошук ринкових ніш, вивчення конкурентів, підбір кадрів, систематизація інформаційних ресурсів, що є в наявності і пошук нових. Також для розширення ринку збуту у сучасних умовах торговельному підприємству потрібно постійно вивчати потреби покупців. Отримавши можливість вибору, підкріплену активними рекламними кампаніями, сучасні покупці стали більш досвідченими і обізнаними. У результаті характерною рисою їхнього поводження стала менша, ніж раніше, «вірність» конкретному продавцю. Тому необхідно налагоджувати довгострокові відносини з «лояльними» покупцями. Формування бази клієнтів дозволить торговельному підприємству направити рекламу окремо на залучення нових покупців і утримання старих добросовісних та платоспроможних клієнтів.

Комплексність організації управління фінансово-економічної безпеки торговельного підприємства та постійне зростання її рівня, недопущення неправомірного втручання зовнішніх структур у роботу підприємства можливі лише за умови спільної інтегрованої, злагодженої, оперативної роботи всіх підрозділів торговельного підприємства.