К. е. н. Ажаман І. А.

Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна

БЛАГОУСТРІЙ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ

В КОНТЕКСТІ ЧИННИКА МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

 

Дослідження динаміки розвитку сільської місцевості за 2007 – 2011 роки свідчить про стійку тенденцію до скорочення чисельності сіл в Україні. За вказаний період з мапи зникло 54 сільські населені пункти. Сучасне село стає все менш привабливим для проживання, що відображається в зменшенні чисельності сільського населення та зростанні його кількості в місті (рис. 1).

 

Рис . 1. Питома вага сільського та міського населення

в загальній його чисельності України, % (на 1 січня року)

( Джерело : [1] )

 

Так, починаючи з 1991 року частка сільського населення зменшилась з 32,5 до 31,2 %, а міського – відповідно зросла до 68,8 %. На міграцію сільського населення до міста впливають: відсутність достатньої кількості робочих місць, низький рівень оплати праці в сільському господарстві (де працює значна частина сільських мешканців), низький рівень розвитку соціальної інфраструктури (низька забезпеченість дитячими садками, медичними закладами) та інше. Проте, на нашу думку, одним з провідних чинників, який обумовлює вибір міста для проживання, є рівень його благоустрою ( табл . 1).

При дослідженні рівня забезпеченості найбільш важливими комунікаціями   – водопостачання, газифікація та наявність каналізації встановлено, що всього 22 % сільських населених пунктів мають водопровід, в місті ж цей показник становить 99 %. Щодо каналізації, то станом на 2011 рік лише 2,5 % сільських поселень забезпечені централізованою каналізацією, інші ж мають вирішувати цю проблему шляхом спорудження вигрібних ям та інших споруд. В містах наявність каналізації станом на 2011 рік становила 96,5 %.

 

Таблиця 1. Благоустрій населених пунктів в Україні [1]

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011р. до 2007р., +/-	2011р. до 2007р., %
Кількість: - міст	458	459	459	459	459	1	100,2
- селищ міського типу	886	886	885	885	885	-1	99,9
- сільських населених пунктів	28504	28490	28471	28457	28450	-54	99,8
Кількість населених пунктів, які мають водопровід
Міст	454	455	456	455	456	2	100,4
% до загальної кількості	99,1	99,1	99,3	99,1	99,3	0,2	Х
Селищ міського типу	769	767	771	771	775	6	100,8
% до загальної кількості	86,8	86,6	87,1	87,1	87,6	0,8	Х
Сільських населених пунктів	6280	6283	6316	6298	6312	32	100,5
% до загальної кількості	22,0	22,1	22,2	22,1	22,2	0,2	Х
Мають каналізацію
Міст	440	443	445	443	443	3	100,7
% до загальної кількості	96,1	96,5	96,9	96,5	96,5	0,4	Х
Селищ міського типу	496	497	503	512	512	16	103,2
% до загальної кількості	56,0	56,1	56,8	57,9	57,9	1,9	Х
Сільських населених пунктів	742	737	737	727	709	-33	95,6
% до загальної кількості	2,6	2,6	2,6	2,6	2,5	-0,1	Х
Газифіковані тільки природним та природним і зрідженим газом
Міст	418	420	421	423	424	6	101,4
% до загальної кількості	91,3	91,5	91,7	92,2	92,4	1,1	Х
Селищ міського типу	592	602	609	617	631	39	106,6
% до загальної кількості	66,8	67,9	68,8	69,7	71,3	4,5	Х
Сільських населених пунктів	12281	13080	13447	13965	14391	2110	117,2
% до загальної кількості	43,1	45,9	47,2	49,1	50,6	7,5	Х
Газифіковані тільки зрідженим газом
Міст	34	32	32	30	29	-5	85,3
% до загальної кількості	7,4	7,0	7,0	6,5	6,3	-1,1	Х
Селищ міського типу	238	221	213	203	190	-48	79,8
% до загальної кількості	26,9	24,9	24,1	22,9	21,5	-5,4	Х
Сільських населених пунктів	14749	13804	13443	12836	12362	-2387	83,8
% до загальної кількості	51,7	48,5	47,2	45,1	43,5	-8,3	Х

 

Газифікація сільських населених пунктів в 1,5 раз нижче показників селищ міського типу та в 2 рази, ніж в містах. Значення цього показника є ще більш неоднозначним, якщо враховувати наступне – згідно особливостей проведення статистичних обстежень з 2006 року до газифікованих природним газом включають населені пункти, в яких хоча б один із споживачів використовує природний газ з газопроводу на комунально-побутові потреби; природним та зрідженим газом – населені пункти, у яких хоча б один із споживачів використовує природний газ з газопроводу та хоча б один із споживачів використовує зріджений газ з газобалонної установки, яка знаходиться на обслуговуванні газового господарства; зрідженим газом – населені пункти, у яких хоча б один із споживачів використовує зріджений газ. Тобто в населений пункт може бути проведений газ, проте це не означає, що всі його мешканці користуються ним або в змозі приєднатися до мереж газопостачання, що обумовлюється їх фінансовими можливостями.

Таким чином, рівень благоустрою сільських населених пунктів є низьким, так як їх мешканці в переважній більшості не мають доступу до основних видів централізованих комунікацій і вирішують питання водопостачання, оснащення осель каналізацією та інші самостійно. Він не сприяє поверненню висококваліфікованих спеціалістів до села, а отже лишає сільське господарство можливостей залучення до виробничо-господарських операцій працівників з високим рівнем знань та досвідом.

Вирішення питань благоустрою сільських населених пунктів є нагальним, проте пришвидшення темпів проведення таких робіт обмежується інвестиційними можливостями державних та місцевих органів влади. Тому пропонується, з одного боку, розробляти механізми до підвищення інвестиційної привабливості сільських територій, пошуку нових джерел та суб’єктів капіталовкладень, а з іншого – визначати напрямки реалізації альтернативних проектів, які базуватимуться на сучасних досягненнях науки і техніки – використання сонячної енергії для опалення та гарячого водопостачання, енергії вітру для забезпечення електроенергією та інше.

 

Список використаних джерел:

1. Статистичний щорічник України за 2011 р. / за ред . О. Г. Осауленка . – К . : ТОВ « АвгустТрейд », 2012. – 559 с.