К. е. н. Киш Л. М., Гавура О. П .
Вінницький національний аграрний університет, Україна
ПРИВАТИЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ
Приватизація державного майна – це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Приватизація – один з ключових напрямків перетворення української економіки на ринкових засадах. ЇЇ успіх або поразка багато у чому визначають хід економічних реформ.
Приватизація об’єктів державної власності, яку розпочато в Україні з 1992 року, проводиться з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Приватизація майна підприємств, установ, організацій здійснювалася в основному шляхом викупу: понад 52 % об’єктів кількості об’єктів придбано цим способом [2, c. 6].
За видами економічної діяльності процесом приватизації найбільше охоплено цілісні майнові комплекси підприємств торгівлі, побутових виробів та предметів особистого вжитку; промисловості; з надання комунальних та індивідуальних послуг.
Таблиця 1. Розподіл об’єктів за способами приватизації в середньому за 2011–2013 рр.
|
Спосіб приватизації |
У % до загальної кількості |
|
Викуп об’єкта приватизації |
77,6 |
|
Продаж на аукціоні |
14,5 |
|
Продаж на конкурсній основі |
7,1 |
|
Продаж акцій акціонерних товариств |
0,8 |
Серед способів приватизації впродовж 2011–2013 року найпоширенішими були викуп (77,6 %), продаж на аукціоні (14,5 %) та продаж на конкурсній основі (7,1 %) від загальної кількості реформованих об’єктів по Україні (табл. 1).
Найбільшу частку надходжень становлять кошти від приватизації державного майна. Загальна сума у 2001 р склала 11 503 481,7 тис. грн , або близько 99 %. Іншою статтею доходів став продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення.
Проте на протязі досліджуваного періоду приватизаційні надходження значно знизились. Це зумовлено тим, що зменшилась кількість об’єктів, що підлягають приватизації, а також їх знизилась їх привабливість.
За січень-червень 2013 року від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації, надійшло та перераховано до Державного бюджету України 185,24 млн грн , зокрема від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації, надійшло понад 3,11 млн грн [5, c. 1].
Таблиця 2. Надходження коштів, одержаних від приватизації державного майна
(тис. грн )
|
Напрями надходження |
2011 |
2012 |
2013 (1.07.13) |
|
1. Від приватизації державного майна (з урахуванням податку на додану вартість) |
11503481,7 |
6801952,5 |
177769,2 |
|
2. Від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації (з урахуванням податку на додану вартість) |
9908,3 |
2036,2 |
1595,3 |
|
3. Інші надходження |
178,8 |
-238,1 |
22,4 |
З табл. 2 видно що найбільша частина коштів одержаних від приватизації державного майна, трохи менше від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації (з урахуванням податку на додану вартість).
Таблиця 3. Використання коштів, одержаних від приватизації державного майна
(тис. грн )
|
Напрями використання |
2011 |
2012 |
2013 (1.07.13) |
|
1. Перераховано на фінансування загального фонду Державного бюджету України |
11480305,9 |
6763544,9 |
172970,1 |
|
2. Перераховано кошти до загального фонду бюджету (доходи) від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації |
8342,2 |
1696,9 |
1081,4 |
|
3. Сплачено податок на додану вартість на ціну продажу об’єкта приватизації державного майна та надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації |
23157,3 |
38599,1 |
4975,0 |
|
4. Сплачено податок на додану вартість на ціну від продажу земельних ділянок несільського сподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації |
1486,3 |
338,8 |
243,4 |
|
5. Примусово списано згідно з рішенням суду |
26,0 |
0,0 |
0,0 |
|
6. Інші перерахування |
122,4 |
98,4 |
19,5 |
Аналізуючи табл. 3 використання коштів, одержаних від приватизації державного майна ми бачимо, що найбільше коштів перераховано на фінансування загального фонду Державного бюджету України, тоді як найменше на примусове списання згідно з рішенням суду в 2011 році у подальших роках відсутнє. Також значну суму становить сплата податків на додану вартість.
Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що вплив приватизації на процес формуванні ринкової економіки полягає у підвищенні ефективності корпоративних структур; формуванні конкурентного середовища; адаптації економіки України до процесів глобалізації світової економіки. Але на сьогодні в Україні відсутня офіційно визнана та обґрунтована стратегія реформування відносин власності, це унеможливлює встановлення раціональних пропорцій між державною та приватною власністю.
Вважаємо, що приватизація як інструмент регулювання економіки містить у собі як позитивні, так і негативні наслідки та ризики, а головною метою зміни форми власності є формування ефективної економіки шляхом створення системи ефективних власників.
Список використаних джерел:
1. Антипенко І. В. Особливості правової періодизації процесів приватизації в Україні / І. В. Антипенко // Малий і середній бізнес (право, держава, економіка). – 2011. – № 1 - 2. – С. 91–96.
2. Інформація щодо реформування відносин власності в Україні за І півріччя 2012 року / Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2012. – № 9 (241). – С. 6–8.
3. Кравцова О. Ефект приватизації / О. Кравцова // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2012. – № 9 (241). – С. 18–21.
4. Круглов В. В. Основні напрями вдосконалення механізмів управління державним майном / В. В. Круглов // Публічне адміністрування: теорія та практика. – Вип. 1 (7) / 2012.
5. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.spfu.gov.ua